Про це заявив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к. е .н. Леонід Тулуш.

За його словами, специфіка держпідтримки розвитку сільського господарства у 2017 році полягає у концентрації бюджетних ресурсів у рамках однієї бюджетної програми ― «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників». За нею перерозподіляється понад 84% загального обсягу бюджетних асигнувань, передбаченого на державне стимулювання розвитку аграрної галузі. Участь представників малого аграрного бізнесу в обох напрямах даної програми підтримки ― бюджетні дотації в режимі квазіакумуляції ПДВ та часткова компенсація вартості сільгосптехніки й обладнання вітчизняного виробництва ― в силу об'єктивних причин є вкрай обмеженою.

Загалом з п’яти бюджетних програм для аграріїв, що реалізуються цього року, лише одна ― «Надання кредитів фермерським господарствам» ― є більш-менш «заточеною» під суб'єктів малого підприємництва на селі. Однак у рамках цієї програми кошти виділяються на поворотній основі, а обсяги фінансування є незначними ― лише 65 млн грн, тобто 1,2% всього «бюджету підтримки». З огляду на кількість фермерських господарств на одне господарство припадає, в середньому, по 1,5 тис. грн.

Експерт додав, що держбюджетом на 2017 рік передбачена дія ще однієї важливої програми ― «Фінансова підтримка шляхом здешевлення кредитів» (частка у загальному «бюджеті підтримки» ― 5,6%), використання коштів в межах якої визначається Порядком, затвердженим постановою КМУ № 300 від 29.04.2015.

«Однак цією програмою не передбачено пільгового доступу представників малого аграрного бізнесу до відповідних бюджетних ресурсів ― вони беруть участь у конкурсному відборі на загальних умовах. Змінами, внесеними до Порядку у поточному році, передбачено лише зняття обмежень щодо вартості залученого кредиту та запровадження підвищеного розміру компенсації для суб'єктів, обороти яких не перевищують 10 млн грн. Враховуючи це, можна спрогнозувати, що частка суб'єктів малого підприємництва у даній програмі з об'єктивних причин буде суттєво нижчою за частку представників великого та середнього бізнесу», ― зауважив Тулуш.

За його словами, особливостями фінансування заходів в рамках ще двох бюджетних програм підтримки є першочергове погашення накопиченої кредиторської заборгованості, а не фінансування поточних заходів. Це, зокрема, стосується програм «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і догляд за ними» та «Державна підтримка галузі тваринництва». Наявна кредиторська заборгованість з запланованих на 2017 рік обсягів фінансування за цими програмами перевищує 60% та 90% відповідно. При цьому, обсяг бюджетних асигнувань за даними програмами становить близько 10% від запланованого на 2017 рік «бюджету підтримки» сільгосптоваровиробників.

«Отже, внаслідок специфіки формування аграрної складової держбюджету-2017 та особливостей фінансування у поточному році заходів в рамках окремих бюджетних програм, спрямованих на підтримку розвитку сільського господарства, вітчизняний малий агробізнес не зможе скористатися перевагами державної фінансової підтримки. Відповідно, зазначена проблема повинна бути врахована при формуванні аграрної складової держбюджету-2018», ― підсумував Тулуш.