У поточному році на підтримку тваринництва виділили 170 млн грн, з яких на погашення заборгованості вирішено направити 158,3 млн грн, 11,7млн грн — на часткове відшкодування вартості закуплених корів і нетелей.

Кабінет міністрів пропонує наступного року збільшити цю підтримку в 13 разів — до 2,3 млрд грн, які мають розподілити на часткове відшкодування вартості на будівництва та реконструкції тваринницьких ферм, закуплених тварин для подальшого відтворення та здешевлення відсотків по кредитах на будівництво та реконструкцію.

Під час «Нідерландського дня молока» Аgravery поспілкувався з молочарями і виявилося, що вони не вірять в держпідтримку, адже за всі роки існування дотацій відшкодування отримали одиниці, а кількість документів для отримання — колосальна.

Володимир Литвин, СТОВ «Вітчизна»

«Ми вже проходили цю школу при попередніх Урядах. В основному відшкодування на будівництво тваринницьких приміщень та комплексів отримували люди, які мають доступ до урядових кабінетів. На всіх коштів як завжди не вистачає. Також існують великі обмеження та важкий доступ подання по аналізу проектно-кошторисної документації. Я не вірю в цю програму, тому що, якщо галузь тваринництва буде розвиватися стабільно, то кожен господар, економлячи на монтажно-будівельних роботах знаходитиме кошти. Для цього потрібна лише впевненість в ринку землі. Ми за свої внутрішні резерви, на основі старих ферм, завдяки реконструкціям, розвиваємось. А щоб з нуля будувати, то це ризикована та невдячна справа. А з іншого боку всі програми з другого кошика фінансуються. Наприклад, цього року ПДВ аграріям за тваринницьку продукцію відшкодовувалося із грошей Януковича. Ми з вами побачили, що ми ніхто цих грошей не отримував. Це віртуальні гроші. Я сам не подавав на відшкодування реконструкції, бо не надіюсь на це».

Ганна Лавренюк, заступник директора Асоціації виробників молока (АВМ) зі зв’язків із громадськістю

«Ці держпідтримки в нас працюють ще з 2012 року. Ми опитували членів асоціації, які роботи вони проводили по своїх господарствах, чи подавали на відшкодування і чи отримали. Майже 70% зауважили, що навіть якщо подавалися, то відшкодування вони так і не отримали. Зокрема, в нас є кілька господарств, які навіть виграли суди стосовно того, що їм місцеве казначейство не повертає кошти. Є позитивне рішення на користь підприємства, документально підтверджене, але ці кошти висять ще з 2013−2014 року. Або інша сторона медалі, що підприємство завезло 500 нетелей по оцій програмі дотацій. Підприємство подалося на відшкодування та мало б отримати 600 тис. грн. Через два роки оціночна комісія приїжджає, передивилася, перерахувала стадо і сказала, що держава винна лише 300 тис. грн. А чому? Тому що відбувся природний відхід стада: вибраковка, хвороби, тобто стадо зменшилося. Тобто програми підтримки це добре і добре, що звертають увагу на важливість розвитку молочного скотарства. В заяві Гройсмана, яка була цього тижня, зроблено акцент, що програми підтримки будуть спрямовані на дві галузі: на тваринництво, зокрема на молочне скотарство і на садівництво. Як асоціацію це не може нас не тішити. Але наскільки ці програми будуть дієвими? Тому що прописати на папері 2,3 млрд грн і мати їх в бюджеті це різна справа. Нам хотілося б, щоб ті кредитні заборгованості попередніх років нашим підприємствам були відшкодовані».

Георгій Масний, ПСП «Україна»

«У 2015 році ми побудували першу чергу молочнотоварного комплексу з використанням обладнання DeLaval — роботизоване доїння. Затратили певну суму грошей та вже два роки подаємо документи на компенсацію будівництва. Ми ще ні копійки не отримали. Минулого року ми закупили 95 голів нетелів — отримали тільки 60% дотацій. Тому з держпідтримкою в нас туго, грошей не вистачає. За нетелей компенсували, але і то не всі кошти від запланованої суми. Якщо буде компенсація будівництва, то ми обов’язково будемо будувати другу чергу. А якщо не буде — будуватимемо власними ресурсами. Документів для отримання компенсації потрібно подавати дуже багато — три ящики документів. Це я навіть не знаю скільки папок, але три ящики. В нас цього року навіть не прийняли їх, хоча ми подавалися. Обласне управління пояснило, що програма не працює по здешевленню будівництва. Вчора говорив із обласним управлінням сільського господарства, сказали документи готувати, але вони їх поки не розглядають. Я не впевнений, що і наступного року ми отримаємо компенсацію».

Олександр Овчаренко, ТОВ «Прогресивні ферми»

«Я думаю, що знову обдурять з цими дотаціями, знайдуть як. Побудуються ті люди, що приймали ці закони. Якщо це простий власник, в якого є 2−3 тис. га, 500 голів дійного стада, то я не думаю, що в нього є шанси отримати компенсацію. Це моя суб'єктивна думка. Треба розраховувати на себе і будувати якісні проекти — ніяких резинових ковриків, ніяких бетонних підлог. Потрібно слідкувати за тенденціями. Потрібно звертати увагу не на бюджет і не на депутатів. Потрібно дивитись скільки умовних голів на гектар, чи можна зменшити навантаження. Яка конверсія, скільки з одного кілограма спожитої сухої речовини виробиться молока. Який рівень захворюваності стада. Це три речі. При правильному підході навіть при завезені худоби з Німеччини і побудові нового комплексу, при умові, що навантаження буде 4 умовні голови на гектар (яке буде давати 35 літрів), строк окупності такого проекту три роки. Приблизна маржа близько 3 тис. доларів з гектара».

Олександр Пукас, ТОВ ФК «Агро-Лідер-Україна»

«Усі державні кошти, які ніби були виділені фермерам, виділені лише на папері. Ми п’ять років здавали молоко для виготовлення продуктів дитячого харчування, на це теж діяла дотація. За п’ять років там набігло більше 3 млн грн і жодної копійки за дитяче харчування ми так і не отримали, хоча кошти виділялися. За ці гроші сказати не можу, але думаю, що отримають їх люди наближені до влади».

Ольга Нікітіна, ТОВ «Данон»

«Ми ставимось дуже позитивно до таких рішень в галузі. Це чудова програма розвитку виробників молока. Це буде вигідно всім. Будемо надіятися, що таку суму затвердять і цього року компенсацій буде більше. Думаю, що подачею документів мало хто займався, бо не вірили, що гроші повернуть. Не вірили, що ця робота варта витрачених сил, ресурсів. Якщо буде позитивний приклад, то скоріш за все сусіднє господарство задумається над даним питанням».