антибіотики,
тваринництво,
використання антибіотиків
Використання антибіотиків у тваринництві: підсумки брифінгу FAO, ДПСС та ВОЗ
Завершився Всесвітній тиждень обізнаності використання антибіотиків. Метою цього щорічного заходу є привернення уваги громадськості до проблеми антибіоткорезистентності, яка все швидше поширюється в світі.
В зв’язку з цим 26.11 був проведений брифінг FAO (Продовольча та сільськогосподарська організація ООН) за участі Владислави Магалецької, голови Держпродспоживслужби, Анни Терещенко, фахівчині ВОЗ (World Health Organization), фахівців ФАО Боріса Антоновича, Віталія Башинського та Олександра Рєвнівцева, повідомляє АВМ.
Під час брифінгу фахівець FAO Віталій Башинський зазначив, що явище антибіотикорезистентності в Україні недооцінене. Тому вже зараз за ініціативи громадських організацій, Держпродспоживслужби та Міністерства Економіки по всій території України проходить опитування щодо обізнаності застосування антимікробних засобів. Воно стосується виробників харчових продуктів, тих, хто утримує живих тварин та птицю, а також тих, хто застосовує та продає вет.препарати. Після завершення цієї роботи, в Україні спільно з ДПСС та FAO буде започаткований національний план державного моніторингу антирезистентних штамів в тваринництві.
«У зв’язку з COVID-19, на Міністерство охорони здоров’я України сьогодні покладена величезна відповідальність. Представники МОЗ спостерігають, в якій кількості сьогодні люди вживають антимікробні засоби, в тому числі дуже потужні. І можна тільки уявити, яку резистентність набудуть ті мікроорганізми, які мали контакт з залишковими кількостями цих антибіотиків. Ефект ми побачимо як мінімум через півроку, а як максимум — через півтора-два роки, коли зрозуміємо, що левофлоксацин чи подібні антибіотики перестануть працювати», — наголошує Віталій Башинський.
Зараз ми можемо синтезувати одну, в «щасливі» роки до 4-х нових антимікробних субстанцій в рік. Але резистентності набуває все більш широке коло мікроорганізмів. Якщо вчора це ще було чимось ефемерним, то сьогодні це вже реальна проблема.
Якщо проблема антибіотикорезистентності не буде вирішена до 2050 р., світова економіка може втратити 4% річного валового внутрішнього продукту. Виробництво продукції тваринного походження в країнах з низьким рівнем доходу може скоротитись до 11% до 2050 р.
Щорічно у світі від антибіотикорезистентності помирає щонаймеше 700 тис. людей.
«Як представник промислових молочно-товарних ферм, Асоціація виробників молока підтримує ініціативи ФАО. Ми зацікавлені в покращенні поінформованості та контролі за використанням антибіотиків в тваринництві, адже відсутність залишків антибіотиків є критичним показником безпечності молока. Їх наявність у харчових продуктах навіть у мікродозах може сприяти розвитку антибіотикорезистентності - тобто несприйняття людським організмом антибіотків під час лікування», — підкреслює віцепрезидентка Асоціації виробників молока Ганна Лавренюк.
За останні роки безпечність молока, яке надходить на переробку, а відповідно і готової молочної продукції, зростає. Такі зміни відбуваються у зв’язку з імплементацією європейського законодавства в Україні та наближенням українських норм харчової безпеки до загальносвітових вимог.
«Цей процес відбувається в геометричній прогресії. Ще в 2009 році ми взагалі не чули про такий сорт молока, як екстра-ґатунок. А це єдиний визнаний у всьому світі безпечний та якісний сорт молока, придатний для переробки, який не містить залишків антибіотиків. На сьогодні частка такого молока становить уже 34% від усього молока, яке надходить на переробку», — зазначає Ганна Лавренюк.
Експерти сподіваються, що загальнонаціональний план моніторингу антибіотикорезистентних штамів в Україні буде запроваджений уже до 2022 року і з’явиться перелік діючих речовин, які буде заборонено використовувати для сільськогосподарських тварин. Таким чином буде створений захисний список виключно для лікування антибіотикорезистентних хвороб у людей.