Про це пан Ярмак повідомив на своїй сторінці у Facebook. 

«Трохи більше року тому я почав просувати тематику відгодівлі бичків молочних порід. Тоді попередні оцінки показували, що Україна втрачає близько $1 млрд. доларів щорічно, не займаючись відгодівлею. Я вірю в те, що потрібно завжди визнавати свої помилки. Так, я був не правий. За цей рік з гаком нам вдалося зробити наступне:

• вивчити досвід США у відгодівлі кастратів молочних порід;
• залучити американського фахівця до вивчення умов відгодівлі в Україні, і отримати його висновки та розрахунки;
• залучити найдосвідченіших українських фахівців до вивчення питань відгодівлі бичків-кастратів молочних порід в умовах України, та забою з метою експорту;
• вивчити потенційні ринки збуту м'яса яловичини в країнах Близького Сходу (Арабський світ), Південно-Східної Азії та Підсахарської Африки;
• вивчити можливості експорту живих бичків до Близького Сходу;
• розробити бізнес-плани відгодівлі та забою (повний цикл).

Всі розрахунки показують, що я дійсно помилявся — ми втрачаємо не $1 млрд., а як мінімум 2 млрд. доларів США потенційного експорту!

До речі, вже цього року, завдяки наший діяльності, вдалося підвищити ціну реалізації живої ваги бичків на 45%, бо з'явився експорт живих бичків. Але це не те, що потрібно — це були абияк відгодовані бички. За нормальних однорідних бичків молочних порід (коли я говорю „бичків“, маю на увазі „кастратів“), відгодованих хоча б до 550 кг, ми можемо отримувати, при експорті живою вагою, в 2,2 рази більше за початкову ціну, за найбільш песимістичним сценарієм.

Але ми рухаємося в іншому напрямку — значно легше і прибутковіше експортувати м'ясо та стейки. Попит є, контакти є, контракти будуть відразу, як буде продукція.

Тоді виручка виробника буде приблизно втричі вищою за живу вагу, ніж та, з якої ми починали!

Що дає відгодівля виробнику молока? За умови отримання 50% телят-бичків, виручка від яких зараз становить близько нуля гривень, додаткова виручка може становити 47 тис. грн. за бичка, або близько 23 тис. грн. на одну фуражну корову. Або близько 18 тис. грн. на фуражну корову на рік! Якщо говорити про середньозважену ціну молока, то це еквівалент виручки від 2600 л. молока на корову в рік!

До речі, бажано організувати кооперативні фідлоти для відгодівлі, щоб мати значну кількість бичків. Інвестиції в цей напрямок дійсно дуже невеликі. Найбільша проблема — навчити та мотивувати працівників.

В скільки ж обійдеться переробка? Якщо зберуться разом 100 виробників молока, то максимально по 65 тис. доларів на одного! Це одна з найкращих інвестицій, які я можу зараз собі уявити в умовах агросектору України.

А що населення? Для нього теж знайдеться місце — відбракованих корів можна запліднювати спермою м'ясних порід і давати телят на відгодівлю до фідлотів або лишати у населення. До речі, на м'ясо відбракованих корів теж є збут, і по непоганій ціні.

Отже, виходимо на фінішну прямо. Закінчуємо в березні бізнес-плани, і починаємо працювати з інвесторами над створенням переробки. Тут дуже важливо фермерам зорганізуватися швидко, інакше вони втратять частину маржі. Адже інвестори можуть швидше збудувати переробку. Але й тоді вони будуть отримувати дуже немалі кошти.

Всі цифри наведені тут є дуже консервативними.

Чому цього ніхто не зробив раніше? Бо тут відразу потрібно охопити і відгодівлю, і переробку, і експорт. Дуже круто, що зараз в Україні є кадри, здатні це зробити».

За матеріалами fao.org