За підтримки |  

  бички на відгодівлі, м’ясо ВРХ
Відгодівля бичків молочних порід

 

В Україні ставлення до вирощування бичків молочних порід на м'ясо не однозначне. Все ж чимало господарств їх відгодовують. Ми вирішили розповісти про північноамериканський досвід утримання й годівлі цієї категорії тварин. Також поділимось найсвіжішою фактичною інформацією, яку отримали від учасників навчального туру, організованого ФАО та ЄБРР. Пять днів українські фахівці провели в Айові (США), досліджуючи питання виробництва м’яса, зокрема і яловичини.  

Виробництво високоякісної яловичини з молочних порід худоби є відносно новим напрямом у м’ясному секторі США і майже повністю базується на бичках голштинської породи. Ще донедавна їх в основному використовували для виробництва телятини. Однак із року в рік зростає попит на м'ясо тварин, яких годують високоенергетичними раціонами. Залежно від ситуації на ринку їх здають на забій у віці від 12 до 14 місяців, або ж, як нині, у 16–17 місяців вагою близько 700 кг.

Відгодівлею бичків-кастратів молочних порід у США займаються як на спеціалізованих (див. «Досьє-підприємство»), так і на молочних фермах. Останній варіант вважається досить гнучким, адже наявні приміщення можна використати для утримання бичків, є потужності для зберігання корму, техніка для його приготування і роздачі. Бізнес нескладно розпочати, коли це вигідно, і припинити, коли прогноз із прибутку несприятливий. Один із головних недоліків — обмежена кількість тварин.

Останнім часом ціни на бичків молочних порід досить привабливі. Компанії, що спеціалізуються на розбиранні туш та роздрібній торгівлі яловичиною, залюбки їх купують.  Наприклад, під час реалізації фунт (454 г) ангуса коштує лише на 20 центів дорожче порівняно з голштином, проте закупівельна ціна на бичка молочної породи на відгодівлю значно нижча, ніж на м’ясну. Однак ринок вимагає, щоб тварин годували кормом із високим умістом енергії (див. «Протокол годівлі»).

Програма здоров’я

Бичків зазвичай купують у віці 2–5 днів. Окрім вакцинації  слід планувати профілактичні заходи проти внутрішніх та зовнішніх паразитів (див. «Протокол процедур і щеплень»). Помічено, що ферми з відгодівлі бичків молочних порід мають менше проблем з внутрішніми паразитами, чого не скажеш про традиційні м’ясні ферми. Найчастіше телят утримують в індивідуальних клітках до 9–10 тижнів життя. Коли їх переводять на ферму з дорощування, необхідно:

  • щоб приміщення було чисте, з хорошим обміном повітря;
  • одразу після переведення телятам дати корм і воду  з електролітами;
  • розробити програму підтримання здоров’я телят та вибрати потрібну для регіону програму щеплень. Щеплення особливо важливі впродовж перших 9–12 тижнів життя, вони також зменшують ризик захворюваності в період дорощування й відгодівлі.

Протокол процедур і щеплень бичків молочних порід на фермі Noel Brothers Cattle LLC (Огайо)

Прибуття

Щеплення проти респіраторних захворювань ВРХ (2 MuSe + Inforce 3 назально)

День 1

Щеплення Endovac  (E. coli, salmonella, pastuerella)

День 5

Щеплення проти інфекційного ринотрахеїту, вірусної діареї типу І і ІІ, парагрипу-3, респіраторно-синтиціального вірусу (BoviSheild Gold 5)

День 8

Endovac

День 10

Щеплення Cavalry 9 (сlostridia)

День 13

Щеплення Once PMH IN назально ( P. Multocida і M. haemolytica)

День 14

Пробіотик Lactipro

День 18

Обробка проти паразитів (Ivomec 10 cc)

День 23

Cavalry 9

День 26

Кастрація

День 30

BoviSheild Gold 5

День 33

Відлучення

День 35

Знероження

День 42

Відправка телят до Айови

День 43–57

Профілактика респіраторних захворювань (пульмотил, 14 днів)

Приблизно день 119

Переведення телят на відгодівельні майданчики, приблизно 152 кг

Годівля

У ході досліджень було встановлено, що бички-каcтрати голштинської породи потребують на 10% більше енергії для підтримки власного організму порівняно з м’ясними породами[1]. Проте на етапі дорощування вони ефективніше використовують енергію раціону на утворення білкової тканини, і менш ефективно для накопичення жиру. 

Саме тому бичкам-кастратам економічно доцільніше згодовувати раціони з високим умістом енергетичних, а не грубих кормів. При цьому треба пам’ятати про негативні наслідки такої годівлі: споживаючи високоенергетичний корм, тварини знаходяться під постійним ризиком виникнення ацидозу. З цієї причини менеджмент годівлі і кормового столу відіграють дуже важливу роль.

Корм завжди повинен бути свіжим, а для попередження абсцесу печінки до раціону необхідно додавати тилозин. Також упродовж усього періоду тваринам в корм радять додавати іонофори для кращої конверсії, запобігання кокцидіозу та зменшення розладів травлення. Найпоширеніші з них — ласалоцид і монензин.

На молочних фермах завжди є в наявності кукурудзяний і люцерновий силос, які є основою раціону корів. Фахівці з виробництва яловичини радять не піддаватися спокусі згодовувати бичкам велику кількість таких кормів лише тому, що вони відносно дешеві і завжди під рукою.

Для бичків така стратегія не підходить, тому що вони досягатимуть потрібної якості туші при більшій масі. Власне тому частка силосу в раціоні має бути дуже мала і виключно як джерело грубого корму.

В Університеті штату Вісконсін та Корнельському університеті (Schaefer et al. 1986; Fox and Ketchen, 1991) було проведено низку досліджень з використання люцернового сінажу. Було встановлено, що згодовування різної кількості сінажу на етапі вирощування від 180 до 340 кг не мало негативного впливу на прирости впродовж усього періоду відгодівлі.  Бички голштинської породи, які спочатку (90–180 кг) споживали раціони з високим умістом зерна, а потім  переводились на раціони з високою часткою грубого корму (люцерновий сінаж), мали прирости понад 1,135 кг на день.  Якщо вас влаштовують такі темпи росту з використанням сінажу і зерносуміші, тоді найімовірніше ви зможете здешевити раціон і водночас зменшити проблеми з виникненням субклінічного ацидозу.

Протокол годівлі бичків голштинської породи на виробничих майданчиках об’єднання фермерів Cattlink LLC (Айова)

Народження – 68 кг

≈42 дні

Замінник незбираного молока і стартерний корм (18% протеїну)

68–102 кг

≈35 днів

18% протеїну, 132 Мкал чистої енергії приросту (ЧЕп)/100 кг раціону

102–159 кг

≈42 дні

16% протеїну, 128 Мкал

159–227 кг

≈60 днів

14% протеїну, 123 Мкал

227–431 кг

≈140 днів

13% протеїну, 128 Мкал

431–590 кг

≈120 днів

13% протеїну, 134 Мкал

590–658 кг

≈60 днів

12% протеїну, 141 Мкал

А тепер детальніше зупинимось на різних етапах вирощування. Випоювання новонароджених телят молозивом — одна з найважливіших  операцій. Як відомо, годівля молозивом у перші години життя забезпечує захист як теличок, так і бичків від захворювань — доти, доки в них не виробиться власний  імунітет.

Протягом 45–60 днів бичкам випоюють проблемне молоко або замінник. Він повинен містити в сухій речовині 20–22% білка, а також достатньо жиру. Новонародженим бичкам слід давати замінник з умістом жиру 20%. Результати досліджень свідчать, що такий поживний склад необхідний, щоб забезпечити потреби бичків в енергії та бажані середньодобові прирости ваги.

Упродовж усього молочного періоду, особливо на початковому етапі, бички повинні споживати якісну й поживну зернову суміш. Як правило, вона дешевша за замінник, тому вигідніше чимшвидше перевести телят на годівлю  концентратами. До моменту відлучення, коли телята споживають достатньо сухого корму, вміст жиру в заміннику молока можна зменшувати до 15–16%.

Стартерний корм потрібно ввести до двотижневого віку. Він має бути грубої текстури або гранульований. Спочатку телята неохоче його споживають, але швидко звикають і з’їдають близько 500–750 г на день. Сухий корм має містити не менше 18% сирого протеїну. Що стосується інгредієнтів, то суміш, наприклад, може складатися з 34% подрібненої кукурудзи, 33% вівса і 33% протеїнових гранул.

Забезпечте телят достатньою кількістю води, навіть у період, коли вони споживають молоко. Вода сприяє споживанню стартеру. У 6–8 тижнів бички щоденно повинні з’їдати 1–1,5 кг стартерного корму, а їхні добові прирости мають становити приблизно 0,9 кг.

Як тільки бички почали споживати таку кількість корму на постійній основі та подвоїли вагу, їх слід знімати з молочного раціону.

Для бичків від відлучення до 180 кг добові прирости мають сягати 0,9–1,1 кг. Відлучених телят годують загальнозмішаним раціоном: 80% зерна та 20% грубого корму. Він може містити суміш кукурудзи/ячменю грубого помелу, соєвий шріт та 15–20% перемеленого люцернового сіна. З ростом бичків збільшуватиметься споживання сухої речовини, а ефективність годівлі поступово зменшуватиметься.

Частка сирого протеїну в раціоні тварин від 180 до 340 кг має бути до 16%, а сам раціон може містити або багато енергії, або грубого корму (наприклад 50% сінажу).

Результати одного з досліджень в Університеті штату Пенсільванія показують, що кукурудзяний силос можна згодовувати в обмеженій кількості: до 50% СР в раціоні при вазі тварини від 180 до 320 кг.

На завершальному етапі відгодівлі раціон має містити 80–90% кукурудзи.

Утримання

Як правило, бичків молочного періоду до 9–10 тижнів життя тримають в індивідуальних клітках/стійлах, шириною щонайменше 60 см. Після відлучення (90–180 кг) тварин групують у секції з розрахунку 1,85 м2 на голову. Для кращого управління кількість бичків у групі не повинна перевищувати 40 голів, а краще 25, фронт годівлі — 45–50 см.

Коли тварини важать 180–340 кг, на голову має припадати 2,3 м2 площі, а на останньому етапі відгодівлі — 2,8 м2. Оптимальний фронт годівлі — 56–66 см. 

Чисельніші групи характеризуються менш рівномірним показником росту, тому виробникам складніше виявляти та лікувати різноманітні захворювання. Використання системи «пусто–зайнято» дає можливість постійно тримати в чистоті та дезінфікувати одразу все приміщення, бо інакше телята, які там залишаються, сприятимуть поширенню захворювань від однієї групи до іншої.

Бички молочних порід вибагливіші до умов утримання порівняно з тваринами традиційних м’ясних порід того самого віку. Поверхня підлоги відіграє неабияку роль. Бетон без підстилки або щілинна підлога можуть спричинити кульгавість.

Приміщення повинне мати щонайменше одну відкриту стіну та розсувні панелі або штори на закритій, щоб забезпечити належну вентиляцію. Одна з частих причин респіраторних захворювань у ВРХ насправді не низька температура, а висока вологість через погане провітрювання.

Виробники яловичини також повинні забезпечити на підприємстві біобезпеку. Відвідувачам або персоналові, що працює в телятнику, треба використовувати дезінфекційні ванночки для взуття. Також потрібно не допускати перебування котів, собак та гризунів у приміщеннях із телятами та в кормосховищах.


[1] Dairy-Beef Production. John W. Comerford, Lynn F. Kime, Karen E. Knoll, Jayson K. Harper, Pennsylvania State University, 2008.

comments powered by Disqus

Останні додані

9 жовт. 2017 15:00:00

Хвороби матки в післяотільний період

4 вер. 2017 11:00:00

Білкова годівля: золота середина

11 серп. 2017 13:10:00

  Маркування кореня хвоста як метод виявлення корів в охоті

11 лип. 2017 11:10:00

Заготівля люцернового силосу—2016: уроки і висновки

4 лип. 2017 15:15:00

Досвід заготівлі грубих кормів у ТОВ «Вітчизна» (Сумська обл.)

30 черв. 2017 10:05:00

Як правильно обрати кормозмішувач

21 черв. 2017 11:00:00

Як отримати максимум із вологої кукурудзи

12 черв. 2017 10:35:00

Територія боса, або Хто тут хазяїн?