Про це повідомляє прес-служба ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» (ВАР).

«Бачення ринку землі тих, хто не мають молочної ферми і які мають, відрізняється, — зазначив голова ВАР Андрій Дикун. — Для нас важливо зрозуміти, як правильно його ввести, щоб Україна не залишилась без власного молока».

У ході голосування 77, 78% аграріїв заявили, що запровадження ринку землі призведе до зменшення поголів'я ВРХ, бо буде складно придбати обсяг землі для його збереження та примноження.

Варто підкреслити, що 87,88% опитаних не мають коштів на купівлю земельних ділянок с/г призначення. І понад 79% планують брати кредит у банку для купівлі земельних ділянок с/г призначення у разі відкриття ринку землі.

Щодо терміну запуску ринку, то більшість — 59,38% — проголосували за відкриття не раніше, ніж через 3 роки, з 1 січня 2022 року, встановивши даний термін законом. Це треба робити максимально швидко, з 1 січня 2020 року вважають 15,62% опитаних. Ще 12, 5% обрали варіант «лише по завершенню АТО». Не підтримали жодну із запропонованих відповідей — 12,5%.

Взагалі, за запровадження ринку земель с/г призначення проголосувало 35,48%, проти — 56,45%.

Основними причинами підтримки ринку землі стали: за пункт «економічно доцільніше придбати землю ніж платити орендну плату» проголосувало 32,43%. Стільки ж обрало варіант «неможливість реалізувати необхідні проекти на орендованій землі (меліорація, тощо)». Ще 21,62% бажають залишити землю у спадок дітям, або хочуть забезпечити стабільність положення підприємства. Не бажають мати відносини з пайовиками 5,41% опитаних, та ще 8, 11% не обради жодну із запропонованих відповідей

Ті виробники молока, які виступили проти ринку землі, основними причинами такого рішення назвали: неможливість утримати поточний банк землі через брак необхідних коштів, високі відсоткові ставки за кредитами — 60, 87%. Ще 21,74% бояться ризику, що придбана земля може бути втраченою, в тому числі і через рейдерські атаки. 8, 7% вважають економічно доцільніше орендувати землю ніж купувати її. Та стільки ж не підтримали жодну із запропонованих відповідей.

Більшість учасників опитування вважають, що право продажу повинно поширюватися поступово, починаючи з земель державної та комунальної власності, а потім на землі приватної власності — 40,3%. 32,84% вважають, що це право повинно поширюватися одразу на землі як приватної, так і державної та комунальної власності. По 11,94% підтримали варіанти лише на землі приватної власності та лише на землі державної та комунальної власності. Майже 2,99% не обрали жодну і запропонованих відповідей.

Що стосується обмеження розміру площі земельних ділянок фізичним особам, то 39,34% вважають, що одна фізособа може придбати до 200 га, до 500 га — проголосувало 9,84%, до 1000 га — 29,51%. 4,92% аграріїв проти введення обмежень.

Ще 16,39% проголосували за введення наступних антимонопольних обмежень: не більше 30% с/г земель району (або ОТГ, якщо ОТГ більше 20 000 га), 15% с/г земель області, 1,5% с/г земель України.

Що стосується введення обмежень на купівлю землі для юридичних осіб: 48, 33% аграріїв вважають, що необхідно обмежити одне підприємство — 5 000 га, 11, 6% — 1000 га, 1,6% — 200 га. 6,6% проти введення обмежень.

31,67% проголосували за введення антимонопольних обмежень: не більше 30% с/г земель району (або ОТГ, якщо ОТГ більше 20 000 га), 15% с/г земель області, 1,5% с/г земель України.

77,59% аграріїв уважають, що ринок землі потрібно відкривати одночасно для фізичних та юридичних осіб (власники с/г підприємств повинні бути при цьому громадянами України) — 77,59%.

За введення ринку землі тільки для фізичних осіб (громадяни України з обмеженням 500 га в одні руки) проголосували 6,9%. Спочатку тільки фізичні особи з обмеженням у 500 га, а через 5 років і юридичні особи (власники с\г підприємств при цьому мають бути громадянами України) — 10,34%. Не підтримали жоден з варіантів — 5,17%.

«Ринок землі має бути запроваджений, згідно з обмеженнями, які стосуватимуться іноземних громадян, можливих спекуляційних дій. Земля — цінний фактор виробництва, а тому введення ринку землі має бути поступовим, з пілотними проектами, тощо», — відмітила в.о. міністра аграрної політики та продовольства України Ольга Трофімцева.