За попередніми даними ДССУ, в квітні Україна експортувала лише 1 тону охолодженої яловичини на суму 7,3 тис. дол., що суттєво менше ніж в березні. Натуральні обсяги експорту червоного м’яса скоротилися на 15,2 тони, а в грошах — на 52,6 тис. дол. Товар постачався в Грецію, Молдову, Туреччину і на Маршаллові острови.

Також скоротилися обсяги поставок мороженої яловичини на зовнішні ринки. В квітні Україна експортувала 1,76 тис. тон продукції, що на 24,55% менше ніж в березні. Експортна виручка по даній позиції склала 7,04 млн дол. і це на 21,62% менше, порівняно до попереднього місяця. Більше 95% експорту мороженої яловичини було відвантажено в Азербайджан, Грузію, Китай, Казахстан, Узбекистан та Молдову.

Обсяги експорту ВРХ живою вагою склали 1,85 тис. тон на суму 2,69 млн дол. Порівняно до березня, натуральні обсяги поставок впали на 4,36%, а експортна виручка скоротилася на 5,87%. Тварин постачали в Єгипет і Ліван.

Георгій Кухалейшвілі припускає, що вірогідною причиною такого різкого скорочення поставок яловичини з України має бути введення тимчасових заборон з боку урядів Польщі, Словаччини, Угорщини і Болгарії на імпорт вітчизняної аграрної продукції і продуктів харчування протягом 15−19 квітня. В Польщі і Угорщині крім зерна обмеження поширювалися на м’ясо великої рогатої худоби. Після повномасштабного вторгнення росії і блокади морських портів, українські експортери стали використовувати дані європейські країни як основний маршрут транзиту продукції на зовнішні ринки. Однак, серед місцевих селян виникли побоювання, що левова доля українських товарів залишаються на їх ринках, складають конкуренцію їх продукції і сприяють зниженню цін.

Фермери з країн Центрально-Східної Європи наполягали на введенні заборони на ввезення продуктів з України. Задля збереження рейтингів серед мешканців сіл, уряди Польщі, Угорщини, Словаччини і Болгарії пішли на зустріч місцевим аграріям і, фактично, відрізали Україну від доступу на ринки третіх країн. Восени відбудуться парламентські вибори в Польщі і Словаччини і тому правлячі партії обох країн вирішили не розчаровувати електорат. Завдяки зусиллям української дипломатії і сприяння з боку ЄС, європейських неурядових організацій і галузевих асоціацій, як «Польська молочна палата», тимчасові заборони були скасовані на початку травня. Проте, навіть декілька днів перебоїв з експортними поставками призвели до суттєвого скорочення експорту яловичини.

Хоча, попит на яловичину на зовнішніх ринках досить активний, оскільки сезон шашлику тільки розпочався і буде тривати протягом літа. Пропозиція червоного м’яса в різних регіонах відрізняється. Зокрема, в Ірландії через сильні зливи скоротилася кількість пасовищ, що призвело до зменшення маси тварин, яких готують на забій і пропозиції яловичини на ринку. Очікується активний попит з боку Китаю цього року. Однак, споживачі США стали купувати менше м’яса внаслідок зростання цін під впливом інфляції. Це стало однією з причин збитків для американських компаній JBS і Tyson Foods. В Австралії яловичини дешевіє. На ринку країни існує занадто велика пропозиція червоного м’яса, яка не відповідає локальному попиту.

Ситуація з імпортом неоднозначна. В квітні Україна імпортувала 6,7 тон охолодженої яловичини на суму 91,8 тис. дол. Натуральні обсяги імпорту скоротилися на 27 тон, порівняно з березнем. Свіже червоне м’ясо постачали в Україну з Аргентини та країн-членів ЄС. Але обсяги імпорту мороженої яловичини минулого місяця склали 1,97 тис. тон і виросли на 57,48% порівняно до березня. Партії м’яса надходили з країн-членів ЄС, у тому числі з Литви. Вперше з початку 2023 року Україна імпортувала ВРХ живою вагою. Натуральні обсяги імпорту склали 35,5 тис. тон. Тварини постачались в Україну з Польщі.

В квітні сальдо зовнішньої торгівлі яловичиною і ВРХ було позитивним і склало 8,27 млн дол.