За попередніми даними ДССУ, в липні Україна експортувала 34,9 т охолодженої яловичини на суму 126,3 тис. дол. Порівняно з червнем натуральні обсяги експорту свіжого червоного м’яса виросли на 51,3%, а виручка за поставлений товар збільшилася на 52,5%. Майже 94% товару було відвантажено до Грузії, а решта — до Барбадоса, Туреччини, Молдови, Маршаллових островів, Іспанії, Сингапуру та Мальти. З початку року Україна експортувала 139,9 т охолодженої яловичини на 522,8 тис. дол., що на 92% більше в натуральних обсягах і на 82% в грошовому значенні порівняно з минулорічним періодом.

Однак, натуральні обсяги експорту мороженої яловичини навпаки зменшились до 1,06 тис. т (-61,67%), а грошова виручка за поставлене м’ясо впала до 4,36 млн дол. (-57,06%). Основними напрямками експорту мороженого м’яса були Китай (32%), Азербайджан (30%), Узбекистан (13%), Казахстан (13%), Молдова (6%) та Грузія (5%). В липні звузилась географія збуту мороженої яловичини. Якщо в червні Україна постачала м’ясо в 17 країн світу, то в липні тільки в 13.

Зокрема, Вірменія не імпортувала морожену яловичину з України в червні і липні. Хоча в травні вірмени закупили 60 т українського продукту. В липні Китай, Молдова і Грузія разом скоротили імпорт мороженої яловичини з України майже на 555,5 т. За сім місяців 2023 року Україна збільшила натуральні обсяги експорту мороженого червоного м’яса до 12,28 тис. т (+58%). Виручка за вказаний період становила 4,89 млн дол., що на 44,29% більше ніж торік.

В липні натуральні обсяги експорту ВРХ живою вагою становили 641,8 т, а грошова виручка за експортованих тварин — 898,3 тис. дол., що майже в два рази менше проти червня поточного року. ВРХ постачали тільки в Ліван, а Йорданія та Єгипет не купували корів в Україні. Проте в січні-липні поточного року українські експортери відвантажили закордон 12,44 тис. т ВРХ на 19,48 млн дол., що на 29,5% більше в натуральних обсягах і на 13,5% в грошовому еквіваленті.

Минулого місяця обсяги імпорту охолодженої яловичини скоротилися до 6,5 т (-54%), а мороженої яловичини — до 147,2 т (-94%). М’ясо завозилось в Україну з країн-членів ЄС, переважно з Польщі. В липні США та Австралія вже не постачали свій товар на український ринок. Також скоротився імпорт ВРХ живою вагою — до 79,5 т (-7%). Корови завозилися з Данії.

В липні сальдо зовнішньої торгівлі яловичиною і ВРХ було позитивним і становило 4,08 млн дол.

Георгій Кухалейшвілі припускає, що збільшення обсягів експорту яловичини і ВРХ з України в період сезону шашлику стримують виклики, пов’язані з повномасштабним вторгненням росії. Скоріш за все, скорочення експорту корелюється зі зменшенням обсягів забою ВРХ. Зокрема, у січні-червні 2023 року в Україні було відправлено на забій на 16% менше худоби ніж торік. Ймовірно, українськи виробники яловичини насамперед закривають потреби внутрішнього ринку.

Експорт ВРХ живою вагою падає в умовах скорочення поголів'я. Станом на 1 липня 2022 року поголів'я ВРХ скоротилося на 5,94% порівняно з минулорічним періодом. В Україні погіршився стан годівлі корів, частина тварин загинула під час бойових дій і все це мало вплинути на скорочення пропозиції м’яса на внутрішньому ринку. Хоча за інформацією учасників ринку, українці купують менше червоного м’яса ніж свинини чи курок тому, що воно коштує дорожче. Не дивно, чому в липні також скоротилися обсяги імпорту яловичини і ВРХ в Україну.

Однак, попри обмежений попит на внутрішньому ринку, постачати яловичину на зовнішні ринки достатньо складно. В Україні зростає собівартість виробництва червоного м’яса через дорожчання кормів. Плюс треба враховувати додаткові витрати на логістику, яка ускладнилась і подорожчала після встановлення російськими окупантами морської блокади України. Вірогідно тому покупці з ринків пострадянських країн та Китаю скорочують імпорт червоного м’яса з України тому, що не бажають переплачувати. Цим користуються конкуренти. Зокрема, в першому півріччі 2023 року росія стабільно постачала яловичину в Казахстан та Саудівську Аравію, а білорусь продовжує працювати на ринку Китаю.

Політичні фактори можуть стримувати імпортерів з інших країн більш тісно працювати з українськими постачальниками яловичини та ВРХ. Країни Центрально-Східної Європи займають неоднозначну позицію щодо транзиту української агропромислової продукції через їх територію. Зокрема, на передодні парламентських виборів уряд Польщі виступає за заборону на ввезення українського зерна після 15 вересня в угоду місцевим фермерам. В квітні Польща, Угорщина та Словаччина закрили кордони для різних видів агропромислової продукції з України, що призвело до перебоїв експортних поставок на кілька тижнів. Політично заангажовані рішення європейських сусідів України можуть зруйнувати логістичні ланцюжки збуту продукції на зовнішні ринки і спричинити збитки кінцевим покупцям.

Пресслужба АВМ