Зберігання зерна

Спосіб зберігання є важливим фактором, що впливає на якість корму та економіку ферми. Дослідження в Єгипті, наприклад, показали, що на більшості приватних ферм корми зберігають під навісами, де їх часто вражає цвіль чи завдають шкоди гризуни, дикі птахи та/або комахи.

Багато з цих проблем можна було б уникнути, якби корм зберігався належним чином в силосних траншеях. У фінансовому плані було підраховано, що вартість 20-тонної силосної траншеї можна відшкодувати за 3 роки в результаті збереження якості корму, пошкодженого або втраченого протягом цього періоду за поточних поганих умов зберігання.

Маніпуляції з інгредієнтами комбікорму

У дослідженнях Університету Джорджії (США) було продемонстровано, що в раціоні можна використовувати 5% арахісового шроту замість соєвого, щоб зменшити витрати на корм (140 дол./т арахісового шроту порівняно з 225 дол./т за соєвий). Єдиним джерелом занепокоєння щодо арахісового шроту є його можливе забруднення афлатоксинами. Однак, якщо в раціоні використовується лише 5% арахісового шроту, рівень афлатоксинів у комбікормі буде занадто низьким, щоб спричинити проблеми.

Сушіння сіна

Використання хімічних осушувачів, таких як карбонат калію, може покращити швидкість висихання стебла шляхом руйнування воскового шару, щоб волога могла вийти. Це дозволяє стеблу висихати приблизно так само швидко, як листочкам. Оброблене сіно висихає за 34 години, а необроблене потребує понад 50 годин. Таким чином, хімічна обробка може зменшити ймовірність польових втрат до 70%, що робить її економічно ефективною.

Зберігання силосу

У таблиці 1 показано вплив методу зберігання силосу на річні витрати та річний чистий прибуток (дол.). Різниця може бути пов’язана з такими факторами:

• Рівень впливу плісняви та/або аеробного псування силосу.
• Втрати поживних речовин, які спричиняють падіння виробництва молока або вимагають додаткових добавок для задоволення потреб стада в енергії та протеїні.

Таблиця 1. Економічні особливості різних типів зберігання силосу (оцінки 90-х років)

Джерело: C. F. Rotz (1996)

Використання рослинних екстрактів

Добавки, що містять рослинні екстракти, наприклад, чайного листя та виноградної шкірки, можуть підвищити ефективність корму та рівень продуктивності завдяки наявності в них поліфенолів, які покращують засвоєння поживних речовин корму, а також борються з окислювальним стресом і пов’язаними з ним патологіями.

У дослідженні, додавання кількох грамів цих добавок підвищило ефективність протеїну на 2,7 балу та зменшило виділення азоту у формі сечовини на 31% на день, а виробництво молока покращилося на 3,8%. Таким чином, рентабельність тваринництва може бути покращена навіть у контексті зростання цін і зміни сировини.

Захищений білок і жир

Протеїн можна захистити від розщеплювання шляхом вибору кормів з низькою розчинністю, або шляхом обробки кормів високою температурою або формальдегідом. Такі стратегії покращують використання протеїну та енергетичний баланс, тим самим підвищуючи ефективність лактації та економічну віддачу виробленого молока (див. табл. 2).

Доведено, що згодовування дійним тваринам захищеного жиру приносить прибуток 1,3 дол./корову/день, покращує репродуктивну здатність та здоров’я тварин. Додатковий прибуток у розмірі 0,6 дол. на тварину на день можна отримати, якщо згодовувати байпасний протеїн разом із захищеним жиром

Таблиця 2. Надої та прибуток від використання захищеного протеїну

Джерело: S. Hane et al, 2017

Використання небілкового азоту

Рентабельність заміни небілкового азоту на натуральні протеїнові добавки в раціонах корів залежить від кількох факторів, включаючи вартість джерела небілкового азоту, відносну ціну протеїну, який замінюється, і реакцію тварин на заміну, яка зазвичай відображається в змінах надоїв. Ті самі основні принципи, що застосовуються до небілкового азоту, використовуються у великих і малих стадах, але ризики та переваги зростають залежно від розміру стада.

Ферментні добавки

Дослідження показали позитивний вплив ферментів на споживання корму, засвоюваність поживних речовин, показники росту, виведення поживних речовин з гноєм тощо. Проте вартість штучних ферментних препаратів може обмежити їх використання в практичних умовах ферми. Економічні переваги можна отримати при використанні природних джерел ферментів, таких як сушений інжир. Вартість цього продукту може варіюватись залежно від частини світу, але в середньому він коштує близько 1/3 вартості комерційних ферментних препаратів.

Групова годівля

Групова годівля дозволяє максимально використовувати найдешевші рішення, а також полегшує механізовану годівлю, тим самим зменшуючи необхідну робочу силу. В одному дослідженні групування корів на основі їхніх харчових потреб призвело до економії 39−47 дол. на корову на рік.

Нашестя гризунів

250-грамовий щур може щодня з'їдати ту кількість корму, яка дорівнює його вазі. Це означає, наприклад, що ферма із загальною популяцією лише 50 щурів може щороку втрачати тони корму. Щур також може забруднювати своїм послідом, сечею та шерстю в 10 разів більше з'їденого корму, що робить його непридатним для тварин.

Вартість змарнованого корму може бути ще вищою, враховуючи світове зростання цін (приблизно на 0,22 дол./кг корму) після пандемії Covid-19. Тому слід спробувати контролювати нашестя гризунів за допомогою можливих засобів.

milkUa.Info за матеріалами dairyglobal.net