Молоко і ферма
Що можна зробити для кращого комфорту телят
>
ТЕХНОЛОГІЇ. ДОСЛІДЖЕННЯ. ІННОВАЦІЇ
Соціальна поведінка тварин і, зокрема, молочних телят стала головною темою Симпозіуму з благополуччя молочної худоби, що проходив 18−19 травня ц. р. у місті Сіракузи штату Нью-Йорк. Келлі Драйвер, яка спеціалізується на вирощуванні ремонтного молодняка і водночас відповідає за східний регіон США і Канади у компанії Calf-Tel, узагальнила найцікавіші моменти/аспекти останніх досліджень утримання і соціальної взаємодії теля.
Соціальна поведінка молочної худоби має значення
Концепція індивідуального утримання молочних телят виникла у США у 1960-х роках. Тоді фермери боролися з високим рівнем захворюваності та смертності саме цієї вікової групи тварин, й індивідуальне утримання ввійшло в практику через необхідність. Це допомогло побороти багато поширених на той час проблем, пов’язаних з молочними телятами.
З того часу у вирощуванні телят відбулись значні зрушення та було досягнуто гарних результатів, і Дженніфер Ван Ос вважає, що індивідуальний підхід більше не є єдиним рішенням для успішного вирощування телят. Однак індивідуальне утримання залишається нормою на американських фермах — приблизно 77% господарств тримають телят саме таким чином.
Як показало дослідження, телята вмотивовані соціалізувати з іншими тваринами. Коли двох телят утримували в одній клітці з двома індивідуальними будиночками, 80% часу вони відпочивали разом в одному будиночку.
Групове утримання також сприяє ігровій поведінці та соціальному розвитку. Такі телята стійкіші до стресу, мають більшу когнітивну і поведінкову гнучкість та краще адаптуються до нових предметів і ситуацій.
Чому вдосконалення здатності до навчання має значення? Протягом життя телята та корови повинні адаптуватися до різних ситуацій. Коли їх переводять у нові умови утримання, вони мусять зрозуміти, де знайти корм, воду і де лягти. Вони мають пристосуватися до нових раціонів та кормів. Також виникає стрес при введенні в нові соціальні групи.
Одразу після отелення корови-первістки повинні адаптуватися до доїння: навчитися поводженню в доїльній залі чи призвичаїтись до автоматизованої системи. Якщо тварини не пристосовані навчатися та справлятися з цими змінами, вони не зможуть виконувати свою роботу. Здатність до навчання дуже важлива.
Оскільки групове утримання підходить не для кожної ферми, парне утримання може бути чудовою альтернативою між індивідуальним та груповим утриманням з точки зору добробуту телят та управління фермою (детальніше про це в статті «Одна голова добре, а дві та більше — краще»).
Умови утримання телят та соціальні зв’язки
Про вплив умов утримання та соціальних зв’язків молочних телят розповіла Емілі Лінднер, яка проводить відповідні дослідження в Університеті Флориди. У США виробники молока утримують телят переважно індивідуально, пояснюючи це покращенням здоров’я тварин та можливістю ретельніше управляти споживанням корму.
Проте, дані свідчать, що групове утримання телят не призводить до збільшення захворюваності. Навпаки, телята, яких утримували з іншими, краще приймали нові корми і споживали твердий корм, менше уникали нових предметів та демонстрували розвиток соціальної поведінки.
Учені університету досліджували 40 телят віком 4 тижні, щоб оцінити формування соціальних зв’язків. Телята, яких тримали парами в клітках, намагались знаходитись поруч із сусідом, а також проводили більше часу з іншими телятами, незалежно від того, чи були вони знайомі. І, навпаки, телята, яких тримали індивідуально, не виявляли особливого інтересу до теляти, що знаходилося в межах видимості, і до теляти в іншому місці, коли їм надавали доступ до будь-якого з них. Результати також вказують на те, що фізичний контакт необхідний для розвитку соціальних зв’язків молочних телят. Це дозволяє їм проявляти соціальну поведінку та полегшує подальшу соціальну взаємодію.
Знерожування
Алісія Дрвенке з Університету Каліфорнії-Девіс вивчає час загоєння ран та болючі відчуття, пов’язані із застосуванням каустичної пасти під час декорнуації. Дрвенке досліджувала групу телят голштинської та джерсейської порід, яким на третій день життя провели знерожування за допомогою каустичної пасти (Dr. Naylor’s caustic paste). В цьому дослідженні рани, оброблені каустичною пастою, загоювалися в середньому 15,2 тижні.
Отримані дані показують, що рани від пасти чутливі щонайменше шість тижнів і вимагають вдвічі більше часу для загоєння, ніж рани від припікання рогу, які епітелізуються в середньому через 8,3 тижні.
В умовах військового стану всі матеріали журналу оперативно й повністю публікуються на сайті www.milkua.info. Передплатникам надаватимемо ПДФ-версію кожного номера. Всі охочі мати добірку матеріалів під рукою, можуть отримати вільний доступ до онлайн-версії. Через труднощі з друком і доставкою паперовий варіант журналу найближчим часом не плануємо, але повернемось до нього при першій слушній нагоді.