податки, агробізнес, система оподаткування, збільшення податків
Скасування спрощеної системи оподаткування та необґрунтоване збільшення податків зробить український агробізнес неконкурентним

 

«Не можна просто підняти в Україні податки, якщо всі наші сусіди будуть в значно кращих економічних умовах. Ми просто програємо конкуренцію з ними і „завалимо“ основну експортну галузь».

Таку думку висловив заступник голови ГС «Всеукраїнська аграрна рада» (ВАР) Дмитро Кохан, коментуючи можливе скасування владою спрощеної системи оподаткування для розширення доходів бюджету.

Він акцентує увагу на показнику рентабельності агровиробництва, за яким в 2023 році переважна більшість сільгоспкультур була збитковою. В таких умовах державі просто немає сенсу переводити платників 4-ї групи ЄП на загальну систему оподаткування, базою для якої є отриманий прибуток.

Якщо, наприклад, перевести їх на загальну систему вже сьогодні, то аграрії просто звітуватимуть про отримані в 2023 році збитки, і взагалі не сплачуватимуть жодних податків. Натомість, перебуваючи на 4-й групі «спрощенки», вони в будь-якому випадку платять фіксований податок, який держава може обраховувати при плануванні майбутніх бюджетних витрат.

Експерт зазначає, що з державницької точки зору воююча держава має підвищувати податки для забезпечення фронту. Однак, переводити нерентабельну галузь на загальну систему оподаткування є нелогічним, бо тоді податок на прибуток ніхто не сплачуватиме — просто не буде з чого справляти податок.

Головною проблемою врегулювання розміру податків з аграріїв він називає відмінність базових принципів оподаткування АПК України та ЄС. Дійсно, ставка єдиного податку за користування землею в Україні порівняно невисока, але і український сільгоспвиробник не отримує дотацій, які є в європейських фермерів.

«В Європі на гектар оброблюваної землі щорічно виплачується EUR250 і більше. Натомість, до повномасштабної війни в Україні держпідтримка не перевищувала в середньому EUR6/га. Відсутність дотацій в Україні частково врівноважується низьким єдиним податком, який можна розцінювати як певну підтримку агросектору. В 2021 році аграрії в середньому отримували EUR250 прибутку з гектару, тому це в певній мірі врівноважувало український і європейський агробізнес», — пояснює Дмитро Кохан.

Специфіка зернового ринку полягає в тому, що сільгосппродукція продається на зовнішніх ринках з усталеними цінами, які коливаються в невеликих межах від країни до країни. Європейські аграрії «вписуються» в параметри світового ринку завдяки великим дотаціям, а українські — завдяки, в тому числі, відносно помірному податковому навантаженню. Тому необґрунтоване збільшення податків зробить український агробізнес неконкурентним.

Через це Дмитро Кохан радить до кінця російського вторгнення утриматись від будь-яких податкових змін, щоб не підірвати існуючу податкову базу. Після війни Україна має оцінити перехід на європейську модель агробізнесу: якщо український фермер теж отримає великі дотації — тоді справедливим буде збільшення ЄП, що спиратиметься на економічне обґрунтування.

uacouncil.org

comments powered by Disqus

Останні додані

19 лист. 2024 р., 12:05:00

  За 10 місяців на експорті вершкового масла Україна заробила на 11,9% більше

19 лист. 2024 р., 10:55:00

  В Німеччині запустять промислове виробництво клітинного культивованого молока

19 лист. 2024 р., 10:20:00

  Оптимізація перетравлення білка за допомогою VERTAN: переваги для фермерів

19 лист. 2024 р., 09:35:00

  КЦ АВМ запрошує долучитися до проєкту за підтримки Швейцарії для господарств з виробництва молока в постраждалих від бойових дій областях

19 лист. 2024 р., 09:00:00

  Наказ про гігієнічні вимоги до виробництва харчових продуктів набрав чинності

18 лист. 2024 р., 12:05:00

  Підтримка виробництва молока з доданою вартістю сімейними господарствами — проект за підтримки Програми USAID АГРО

18 лист. 2024 р., 11:30:00

  В Україні затвердили Стратегію розвитку агросектору до 2030 року

18 лист. 2024 р., 10:55:00

  Ідеальна тривалість продуктивного життя корови