Про державну підтримку аграріїв

Сподіваюся, гроші, які у держбюджеті віднесені до спеціальних фондів, аграрії все ж таки отримають. Відчуваю настрій у Верховній Раді - скоріше за все відповідний закон буде проголосований і наповнення цієї статті буде. Тим більше, частина грошей може бути переміщена у загальний фонд. Додає оптимізму заява прем'єр-міністра Володимира Гройсмана про те, що кожна гривня, яку держава направляє на підтримку, буде реальною.

Що ми маємо:

1. У бюджеті передбачено 3,721 млрд грн — нова програма підтримки аграріїв. Вона має бути прозорою, тому ми хочемо зробити її прив'язаною до одиниці продукції або до гектара. Щоб не було ніяких маніпуляцій щодо того, хто отримав, які обсяги і так далі.
2. Майже 1 млрд грн піде на кредитні програми під держгарантію під досить низький відсоток. Ми уже починаємо працювати над тим, яким чином офрмити ці гарантії.
3. Актуальне питання для аграріїв — отримання «довгих і дешевих” грошей. Тож В. Р. ратифіковано кредит із Європейським інвестиційним банком (400 млн євро). У цьому проекті є група людей, що займаються формуванням політики по розподіленню цих коштів. На жаль, мій попередник відмовився від участі у цій групі і передав повноваження на міністерство фінансів для того, щоб воно визначало всі ці напрямки. Тому до участі у цій програмі можуть долучитися виробники зернових культур і аквакультур. Нещодавно мав кілька зустрічей із Європейським інвестиційним банком, де підняв це питання. Сказав, що якщо порядок використання програми, згідно з якої будуть використовуватися ці кошти, не буде розроблений Мінагрополітики, а Мінфіном, то я не розумію до кінця ефективності цієї програми. І як Мінфін може грамотно сформулювати програмні кредити? Думаю, що до певної міри нас почули і у цій програмній групі ми будемо. І, відповідно, пропонуватимемо до узгодження із асоціаціями. Моя задача — підтримати, по-перше, малих виробників, по-друге, переробку та тваринництво й овочівництво. Галузі, де є додана вартість. Тобто абсолютно очевидно, що це буде позиція і міністра, і міністерства. Думаю, що уже в березні наступного року ми розумітимемо, на що ці кошти буде спрямовано. Кошти на 12 років із пільговим періодом на перші 3−4 роки. Середня ставка, яка пропонуватиметься за цим кредитом від ЄІБ, — приблизно 1% річних. А із врахуванням комісійних для українських банків, думаю, це буде близько 3−4% річних. Це великий ресурс, який насправді удвічі більший, ніж теперішній рівень держпідтримки. Він працюватиме, як мені здається, ефективно. До розподілу цього ресурсу держава не матиме ніякого відношення. Вона лише буде формувати програми, згідно з якими різні комерційні банки надаватимуть ці кошти за заздалегідь визначеною програмою.
4. Залишається програма на 300 млн грн — відшкодування відсоткової ставки за кредитами комерційних банків.
5. Нова програма 55 млн — підтримка заходів у агропромисловому комплексі.
6. Повернули гроші на підтримку садівництва — 75 млн грн.
7. Державна підтримка тваринництва — 210 млн. Цього року, за фактичними результатами було 30 млн. Тобто збільшили у 7 разів.
8. 40 млн грн — надання кредитів фермерським господарствам. Разом із тим, коли ми проаналізували ефективність роботи державної підтримки для фермерських господарств через асоціації, побачили, що вона досить низька. До речі, коли говорять про справедливість чи несправедливість прийняття рішень по фермерським господарствам, то мушу зазначити, що у всіх комісіях більшість мають представники асоціацій фермерів — 6 із 10. Тому якщо і треба на когось нарікати у цьому плані, то тільки на самих себе. А от що стосується повернення цих грошей, то гроші, що видавалися за курсом 5 грн/дол., повернули на 30%. Хоча я й розумію чому так — коли їм ці гроші видавали, то сказали, що повертати не треба.

Про спецрежим

Моя позиція наступна — спецрежим у садівництві, тваринництві, овочівництві корисний і має існувати. Питання лише у джерелі наповнення цього режиму. Тут треба розуміти, що Кабмін — це не тільки Мінагрополітики, а це колективний орган, який приймає рішення відповідно до державних можливостей. І тут дуже важлива позиція Міністерства фінансів України, яке сьогодні збалансовує бюджет. За їхніми розрахунками, спецрежим може бути запроваджений у взаємодії із МВФ, у випадку, якщо буде джерело наповнення. Одним із таких джерел наповнення, який ми розглядали, є проект Закону про єдине соціальне навантаження на гектар. Він дає можливість вирівняти ситуацію, коли одні платять усі податки та збори, а інші знаходяться в тіні і нічого не платять. Ми, разом із асоціаціями, рахували, що додаткове надходження до бюджету відповідно до цього закону може складати від 3,5−5 млн грн. Насправді, це й відображає потребу спецрежиму по тваринництву. Якщо це вдасться у комплексі втілити, а ми про це й говоримо, можливо рішення ВР буде прийнято.

Але ми говоримо не просто про гроші. Із самого початку, коли я почав говорити про збільшення держпідтримки, я говорив про 1% від валового продукту, який виробляє аграрна галузь. Звідси ми виходили на 5 млрд грн. Але, коли ми говоримо про цю підтримку, то не кажемо, що у цьому році щось є, а в іншому немає, ми хочемо зміни до бюджетної політики в цілому. Щоб ця підтримка була стабільною і прикріпленою до фіксованих показників: літра молока, виробленого м'яса і так далі. Ми зараз працюємо над деталями цієї програми.

Стосовно розподілу коштів, система, коли рішення приймалося комісіями, головами адміністрацій, податковими, пенсійними і іншими органами, на мою думку, абсолютно не робочі. Я вважаю, що вона не може працювати наступного року. Я вважаю, що рішення повинні приймати на рівні асоціацій, на рівні виробників або вони повинні йти виключно через комерційні банки. Без участі державної машини.

Крім того, важливо розуміти, що для багатьох спецрежим — не лише гроші, а й комфортне спілкування із ДФС. Тобто, коли є спецрежим, то й особливого спілкування із органом не відбувається, або воно значно спрощується. Тому нам потрібно спростити цю систему. У міністерства фінансів є пропозиція до суттєвого спрощення адміністрування, у тому числі ПДВ для аграріїв. Днями вони планують презентувати проект, як вони це робитимуть, і тоді, я думаю, асоціації також скажуть, чи дійсно це працюватиме. Наша задача — дотиснути, щоб махінації із ПДВ щезли. Мені б цього дуже хотілося. Бо скільки б ми не вигадували якихось позитивних механізмів, якщо це буде виглядати не по-людськи на рівні ДФС, — сенсу нема.

Про регулювання цін

Ви знаєте, що уже чотири дні триває експеримент із регулюванням цін — певні нішові товари припиняють урівнюватися штучно в ціні. Попередній аналіз показав, що ціни не виросли, усе як було, так і є. Бо це регулювання, фактично, не було ефективним. Його використовували лише для того, щоб «сідати на голову і колупати мозок». Тому я сподіваюся, що ми йдемо до цивілізованого світу і відповідним чином вибудовуватимемо аграрну політику. Саме цим і хочеться займатися.

І взагалі, ми хочемо побудувати такі правила гри, за якими не потрібно буде бігати й ловити когось за руку, щоб покарати у чомусь. Ми хочемо унеможливити всякі правопорушення. Бо поміняти свідомість усіх людей важко. Але можна побудувати правила гри, у рамках яких буде важко щось порушувати.

Про дерегуляцію

Із дерегуляцією, як на мене, ми трішки далеко забігли. Частина епізоотичних проблем із нею пов'язана. Я не кажу, що нам потрібно повернути старі механізми. Але можливість доступу ветеринарів на подвір'я потрібно забезпечити. Це перше.

А друге — ситуація із рейдерством у аграрній галузі. Проблема полягає у тому, що у процесі дерегуляції парламент проголосував, щоб зміна корпоративних прав відбувалася без нотаріального посвідчення. Це призвело до того, що у нас з'явилося дуже багато документів, які підписані не власниками компаній. І після цього, якраз, з'явилося найбільше рейдерства у агросекторі. Бо усе це потім легко відібрати по судах, проводити експертизи і забирати назад. Тому із заводами цього не відбувається. Бо рейдер, якщо зайде на завод на 2−3 тижні, то мало що з нього візьме й його виженуть через певний час. А у аграріїв інша ситуація. Наприклад, коли приходить час збирати соняшник, рейдери приходять, молотять урожай. А поки справжній власник доводить право на землі урожаю вже нема.

На жаль, такі події відбуваються за участю людей у формі, які часто мають бойовий досвід. Тому сьогодні у ВР зареєстровано антирейдерський Закон, підготовлений групою депутатів.

Ну і, звичайно, треба розібратися із правоохоронними органами. Хоча, коли наряд із двох осіб приїздить на поле, а там «охороняють комбайни» десяток-два озброєних автоматами молодиків, то поліцейські мають мало реальних можливостей щось змінити. Я виїздив на такі випадки. І такі молодики кажуть — а ми урожай не чіпаємо, ми комбайни охороняємо, щоб не спалили… А те, що цей комбайн зараз у чужому полі чужий соняшник збирає, то вже інше. Але я все-таки оптиміст. Різних таких випадків у нас в державі відбуватиметься ще багато, але думаю, що ми прийдемо до стабілізації.

Про епізоотичні загрози

В українському свинарстві є один дуже серйозний виклик — африканська чума свиней. У нас проводиться певна робота. Але я вважаю, що її недостатньо. Я радий, що це питання, нарешті, підготовлене для винесення на обговорення РНБО. Дуже важливо, щоб усі ідеї, які пропонує Держпродспоживслужба та Мінагрополітики, розуміли аграрії, щоб вони долучалися до обговорення. Таким чином прийняті рішення матимуть більше позитивних наслідків, аніж ускладнити комусь бізнес.

Є мінімальні кошти у 50 млн, які заплановані на наступний рік у проекті бюджету, при потребі більше 200. Думаю, що можливо збільшити цю суму за рахунок перерозподілу із інших програм. Зокрема я б хотів, щоб кошти, які передбачені на підтримку Аграрного фонду були перенаправлені саме на ці цілі. Міністерством уже створено законопроект, де пропонується ліквідувати таку установу, як державна спеціалізована бюджетна установа «Аграрний фонд». Бо, як на мене, вона не несе ніякої додаткової вартості ні для виробників, ні для споживачів. Це просто велике місце, де відбувалися неправомірні дії. Тому, якщо ми там кошти вивільнимо, а я сподіваюся, що так і буде, ми направимо їх на вирівнювання протиепізоотичної ситуації.

Про співпрацю із ЄС

Нещодавно нам вдалося зробити хоч і невеличкий, але крок у розширенні європейських квот. Цей крок говорить про те, що дискусія із партнерами можлива. Ще кілька місяців тому, коли у Брюселі ми пробували дискутувати на тему розширення квот, отримували холодну відповідь «ні". Пояснювали це тим, що ось, ви кілька місяців тому підписали текст угоди про Асоціацію, у якому уже все відобразили і про все домовилися. Але нам вдалося переконати, що не вдасться співпрацювати, коли є якась зацементована позиція, оскільки українські реалії постійно змінюються. Та й європейські також. Тому я дуже радий, що у нас вже є можливість перебувати у постійній дискусії. Сподіваємося, що можливості будуть розширятися для українських аграріїв, у тому числі свинарів.

Хоч у нас і є серйозні епізоотичні виклики, галузь дуже конкурентоздатна. Очевидно, що європейці розуміють, що ми для них є дуже серйозною загрозою економічного характеру. Бо якщо матимемо їхні стандарти якості, у контексті собівартості будемо більш успішними. Наші фермери успішно зможуть завойовувати їхній ринок. Тому вони, звичайно, дуже стримують.

Про безпеку продуктів

Нам потрібно, нарешті, відходити від подвірного забою свиней, бо через це є багато проблем. Потрібно вести бізнес цивілізовано. Коли це буде? Якщо зафіксується державна підтримка і якщо вона працюватиме прозоро, як ми того прагнемо. Таким чином дуже багато питань зніметься і можна буде спокійно нарощувати виробництво.

agravery.com