Повернення від інвестицій у молочному скотарстві найтриваліше порівняно з іншими видами тваринництва.

«Щоб вийти на повну окупність господарству, яке інвестує кошти у молочне скотарство, потрібно не менше 10 років. Якщо не зробити виважені, але дуже рішучі кроки в законодавстві, Україна може втратити молочне скотарство буквально за рік», — зазначила Ганна Лавренюк, віце-президент Асоціації виробників молока (АВМ).

Всеукраїнська аграрна рада (ВАР), Асоціація виробників молока (АВМ) мають наміри звертатися до нового складу аграрного комітету, щоб він розглянув законодавчі ініціативи, які можуть значним чином зарадити ситуації, що склалася, і попередити подальше скочення молочної галузі України в кризу:

1. Створення прибуткових с.-г. кооперативів за світовим зразком. Це дасть можливість конкурувати зі світовими лідерами і поштовх до розвитку молочної галузі (Законопроект 6527-д «Про сільськогосподарську кооперацію»).
2. Зниження ставки ПДВ. Завдяки цьому можна очікувати відновлення попиту на вітчизняні молочні продукти (Законопроект 7420−1, 2 «Про внесення змін до податкового кодексу України щодо зниження ставки податку на додану вартість для деяких видів сільськогосподарської продукції»).
3. Справедлива конкуренція, свідомий вибір, що означатиме відновлення авторитету молокопереробної галузі та довіри споживачів (Законопроект 3043−1 «Про молоко, молочні та молоковмісні продукти»)
4. Прозорі правила ринку землі, підтримка господарств із молочним скотарством — шанс зберегти галузь (Пільгові умовні кредитування для МТФ під купівлю землі).

«Проста схема, за якою працюють кооперативи в усіх країнах світу, зокрема й у Європі (найбільші мають оборот 5−7 млрд. євро/рік, що більше усієї національної галузі), в Україні не працює. У Франції 60% продукції реалізується через кооператив, у деяких країнах світу — 30−40%, в Україні - це менше 1%», — розповідає Михайло Соколов.

Ще однією проблемою є те, що на сьогодні значно знизився попит населення на молочні продукти. Це пов’язано із низькою платоспроможністю українців. Виходячи з цього, заступник голови ГС «Всеукраїнської Аграрної Ради» наголошує на тому, що влада повинна подбати про зниження ставки ПДВ на молочні продукти. В Україні вона становить 20%, в той час в інших державах — близько 5%.

Він наголошує, що ПДВ — не проблема бізнесу, а в першу чергу — це проблема здоров’я нації.

«Недобросовісні переробники навчилися маскувати під назвою „молочні продукти“ такі, що створені з заміною тваринних жирів рослинними. І це ще одна проблема. Потрібне регулювання, яке зобов’яже виробників великим літерами на лицьовому боці писати, що продукт імітуючий. Це забезпечить право споживачів на отримання повної та достовірної інформації про склад молочних продуктів, дозволить запобігти недобросовісній конкуренції», — зауважує Михайло Соколов.

«6 серпня 2019 року вже почав діяти Закон України 2639-VIII „Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів“, який передбачає маркування. Проте нашою метою є удосконалення правил маркування саме для молочної продукції, як для такої, яку найбільше фальсифікують. Саме тому звертаємо увагу, що основна інформація має бути написана на лицьовому боці великими літерами», — в ході конференції зазначила Олена Жупінас.

І найактуальніше питання на сьогодні — це ринок землі.

«У разі відкриття ринку землі фермер має знати коли, за якими правилами і чи взагалі він отримає пільгові умови кредитування для купівлі землі, яка забезпечить вирощування кормів для худоби. Чим довше нова ВРУ тягнутиме з відповіддю на ці запитання, тим швидше скорочуватиметься поголів'я у промисловому секторі», — підкреслив Михайло Соколов, заступник голови ВАР.

MilkUa.info