Основні тенденції розвитку м’ясного ринку аналітик подає у таких тезах:

• поголів’я ВРХ почало відновлюватись;
• свинарство швидко втрачає поголів’я;
• хвалити експортерів яловичини за успішну диверсифікацію поставок поки ще зарано;
• чекаємо на новий рекорд у експорті курятини;
• Китай рятує українських свинарів як може;
• шоковані зростанням цін, українці скоротили споживання м’яса.

Виробництво яловичини

Виробництво яловичини у першому півріччі зросло, за попередніми оцінками, на 2% у порівнянні з відповідним періодом минулого року — зі 104 до 106 тис. тонн.

Зростання цін на молоко, а також безпосередньо на м’ясо повертають інтерес сільських жителів до ідеї утримання корів. Держстат вже декілька місяців показує, що поголів’я ВРХ в категорії господарств населення перевищує торішнє. В комерційному виробництві тенденції до зростання стад поки що не помітно, але не забуваймо, що поголів’я ВРХ в нашій країні більш ніж на 70% знаходиться саме в домогосподарствах. Отже, маємо тенденцію поступового відновлення поголів’я ВРХ, хоча в цілому воно ще менше ніж торік.

Зростання реалізації ВРХ на забій в цьому році також забезпечили господарства населення, тоді як в сільськогосподарських підприємствах — спад. Але як пояснити те, що поголів’я почало відновлюватись тільки кілька місяців тому, а реалізація худоби на забій вже випереджає показники минулого року?

Нажаль, оперативна статистика не дозволяє побачити поточний стан м’ясного бізнесу країни в деталях, але в більш докладній річній статистиці впадає в око збільшення в господарствах населення кількості телят віком до 1 року і бичків станом на 1 січня цього року у порівнянні з початком року минулого. Всі інші статевовікові категорії ВРХ зазнали скорочення. Отже, на фоні загального спаду поголів’я відбувалося нарощування потенціалу саме м’ясного напрямку вітчизняного молочно-м’ясного бізнесу (по факту, 95%поголів’я ВРХ в країні — молочні породи).

Нажаль, таке зростання не буде тривалим, оскільки традиційно в Україні телят тримають не довго. Таким чином, можна було б очікувати уповільнення виробництва яловичини далі, якби не ще один чинник — загроза заразного вузликового дерматиту ВРХ. Ми вже неодноразово вказували на ймовірність короткострокового збільшення реалізації худоби на забій при загрозах епізоотій — так званого «психологічного забою» — і цей фактор ще не «відпрацював» на нашому ринку. Напевно, на щастя. Сподіваємося, що і не відпрацює, але стежимо за ситуацією.

Експорт

Експорт м’яса в цьому році, на відміну від виробництва, прогресує. Помітне зростання відзначається по всіх категоріях, а загальний обсяг в 1,5 рази перевищує торішній показник.

Яловичини вивезено вже 25 тис. тонн у перерахунку на забійну вагу —  проти 13 тис. тонн у першому півріччі минулого року. Тобто, маємо збільшення майже у 2 рази.

Але, якщо в 2016 році найбільшим пунктом призначення для української яловичини був Казахстан, то в цьому році 40% експорту йде в Білорусь. Цікаво, що Білорусь сама є експортером яловичини, причому експортує її в 5 разів більше ніж Україна. Зрозуміло, що стоїть за цими поставками, а якщо ні, то ось ще два факти: 1) майже 100% імпорту яловичини в Білорусь йде з України; 2) майже 100% експорту яловичини з Білорусі йде в Росію.

Отже, напевно, ще передчасно хвалити українських експортерів за успішне відкриття нових ринків замість втраченого російського, хоча нові напрямки все ж таки є – це В’єтнам, Ірак, Єгипет, куди вже стабільно йдуть десятки і сотні тонн на місяць. Загалом, за півріччя частка експорту яловичини у не-СНД країни склала 18%.

Подальший експорт яловичини в цьому році буде залежати від внутрішнього виробництва, а там можуть бути декілька сценаріїв. Але в останні роки у другій половині року вдавалося експортувати більші обсяги ніж у першій.

Імпорт 

Імпорт також йде доволі активно і випереджає за загальними темпами показники двох попередніх років. Україна була нетто-імпортером м’яса до 2014 року, але різке падіння курсу гривні на деякий час тоді прибрало іноземну конкуренцію з внутрішнього ринку. Однак, український споживач поступово звикає до нових реалій і ціни на м’ясо на внутрішньому ринку йдуть вгору, відкриваючи дорогу імпорту.

Це, однак, менше за все стосується яловичини, яка залишається малодоступним делікатесом для більшості українців, навіть якщо вона місцевого виробництва. Про імпорт не варто і говорити. В цьому році було завезено всього декілька сотень тонн яловичини, переважно з Литви.
 
Споживання

Загальне споживання м’яса у першому півріччі зменшилось, згідно балансу, на 2% 3 як реакція на стрімке підвищення цін. Найбільше — на 16% — зменшилося споживання яловичини, на 3% менше спожито свинини, тоді як споживання м’яса птиці зросло на 4%. Ще наприкінці минулого року ми припускали, що у зв’язку з підняттям мінімальної зарплатні в цьому році відбудеться перерозподіл доходів, який, в свою чергу, призведе до збільшення попиту на дешеве м’ясо.

Далі, по мірі того як споживачі будуть звикати до нових цінників, загальний обсяг споживання може збільшитись і вийти на рівень минулого року. У розрахунку на душу населення, яке зменшується, це буде означати навіть невеличке збільшення споживання.

Матеріал підготовлено в рамках проекту FAO/EBRD з підтримки публічного діалогу в м’ясній галузі України