У великої рогатої худоби інфекційна патологія репродуктивної системи зазвичай перебігає латентно. Інфіковані тварини, як правило, не вмирають, здебільшого вони, особливо самці, навіть не виглядають хворими. Деякі тварини ніколи не проявляють симптомів захворювання, але залишаються значною загрозою для решти стада, оскільки несуть хвороботворні мікроорганізми, інфікуючи інших сприйнятливих тварин. Саме тому інфекційні хвороби репродуктивної системи залишаються тривалий час невизначеними.

На сьогоднішній день відомо безліч причин порушень репродуктивної функції у великої рогатої худоби, серед яких переважає інфекційна етіологія. Вона представлена численними вірусами, серед яких найпоширенішими є збудники інфекційного ринотрахеїту та пустульозного вульвовагініту (BHV-1), вірусної діареї (BVDV), герпесвірусної інфекції (BHV-4), та мікроорганізмами—Chlamydiaсеае spp., Leptospirа spp., Mycoplasma spp., Listeria spp., Тoxoplasma gondii, Neospora caninum, Campylobacter fetus, Trichomonas foetus, Brucella abortus, Coxiella burnetti, Salmonella dublin та ін.

Статистичним аналізом результатів досліджень, отриманих у Biosafety-Center, встановлено, що найпоширенішими етіологічними чинниками репродуктивної патології ВРХ є герпесвірусна інфекція, викликана вірусами 1-го і 4-го типів, лептоспіроз, неоспороз, хламідіоз тощо (графіки 1−3).

Останнім часом дедалі поширенішою стає проблема, пов’язана з абортами, на тлі патогенного впливу на організм корів Coxiella burnetti.

На сьогодні основними проявами репродуктивної патології у скотарстві є низький відсоток запліднюваності, аборти і плацентити, ендометрити та зниження якості сперми. Всі ці порушення можуть бути зумовлені дією різних мікроорганізмів (див. у журналі схема 1, стор. 58).

Низький відсоток запліднюваності

Зазвичай низький відсоток запліднюваності спричинюється патогенною дією на організм корів BVDV, BHV-1, BHV4, Campylobacter fetus, Tritrichomonas foetus. Так, BVDV може безпосередньо впливати на процес запліднення і ранній ембріональний розвиток, викликаючи ембріональне інфікування яйцеклітини ще до імплантації. Вплив герпесвірусів як 1-го, так і 4-го типів схожий на попередній, але в більшості випадків патогенний вплив супроводжується ще й порушенням плацентації, що провокує мікроаборти. Campylobacter fetus та Tritrichomonas foetus за впливом на організм дещо схожі, оскільки обидва індукують ендометрит, що порушує гормональний баланс, а відповідно впливає на запліднення та ранній розвиток ембріону. Окрім цього, перший патоген здатен індукувати запальний процес в яєчниках, а останній викликає порушення плацентації.

Аборти, плацентити та ендометрити

Репродуктивну патологію, що супроводжується абортами, плацентитами та ендометритами, індукує значно більша кількість мікроорганізмів, порівняно з попередньою репродуктивною патологією. За патогенного впливу вірусів (BVDV, BHV-1, BHV-4) на тлі прямого інфікування плода в період із 45-ої по 150-ту добу тільності можуть виникати аборти, які відбуваються через 3−7 тижнів після інфікування матері. Масовість такої патології у стаді може сягати 60%.

Повна версія статті опублікована в журналі «Молоко і ферма» № 5 (60) , жовтень 2020.

Замовити номер можна в друкованому або електронному форматі.

Контакти: molokoiferma@dykun.com.ua або +38 (067) 236-01-67