Про це під час прес-конференції в ІА «УНІАН» розповів голова ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» Андрій Дикун.

Наразі в Україну імпортуються добрива з країн ЄС, Персидської затоки, Північної Африки, СНД, а також — Туреччини, Казахстану, Білорусії, Грузії, Китаю, США тощо.

«Найгірше у цій ситуації те, що певні обмеження щодо поставок добрив з інших країн можуть бути введені уже з початку розслідування. Це може бути сьогодні або завтра. На кожну партію добрив в Україні потрібно буде брати дозвіл в Міністерстві економіки. А це, однозначно, — корупційна складова. Адже рішення — дозволяти чи ні — залежатиме від чиновників. Необхідність проходити подібні паперові процедури значно загальмує поставки добрив до України. І, звичайно, така ситуація погіршить відносини з іншими країнами. А розбиратись зі скаргами наших країн-партнерів доведеться уже новому Уряду», — зазначив Андрій Дикун.

Дане розслідування ініційоване за зверненням компанії «Остхем» Дмитра Фірташа. Уже в процесі розслідування, можуть бути застосовані попередні заходи: режим нагляду за імпортом, що, фактично, є квотуванням, або додаткові мита, які сягають до 20% і більше. Або і те, і інше. А за результатами розслідування можуть бути впроваджені квоти на поставки добрив з інших країн і/або мита щонайменше на 4 роки

Обмеження імпорту добрив призведе до їх дефіциту на ринку і, відповідно, — здорожчання. Більше того, дефіцит неминучий, оскільки на сьогоднішній день українські хімічні підприємства навіть за 100% завантаження не зможуть покрити усю потребу агросектору України у дво- та трикомпонентних добривах із вмістом азоту, фосфору та калію. Їх максимальна потенційна потужність складає 450 тис. тонн, реальна — близько — 150 тис. тонн, а річна потреба складає — понад 1,8 млн тонн.

Також обмеження імпорту добрив призведе до ще більшої монополізації ринку. Адже основним виробником добрив в Україні є саме підприємства компанії «Остхем» Дмитра Фірташа. АМКУ уже підтвердив існування фактів, які можуть свідчити про зловживання монопольним становищем «Остхем». Тому обмеження імпорту добрив з інших країн лише сприятиме закріпленню «Остхем» в якості монополіста на ринку.

Фактично, компанія «Остхем» намагається за рахунок аграріїв вирішити проблему зношеності своїх заводів, через що витрати газу на виробництво добрив на підприємствах компанії значно перевищують витрати іноземних конкурентів — 1,1 тис. куб. м. проти 0,98 тис. куб. м. для виробництва тонни аміаку. Така ситуація склалась через те, що Дмитро Фірташ, ставши власником зводів по виробництву добрив, які були побудовані ще за часів Радянського Союзу, майже не вкладав коштів у їх модернізацію, а навпаки — виводив з них кошти. В результаті такі країни як Туреччина та Болгарія, які не мають власного газу, успішно конкурують на українському ринку з продукцією «Остхем». При цьому добрива з цих країн треба завезти, а Туреччина ще й сплачує мито від 5% до 6,5%.

Голова спілки виробників, імпортерів та трейдерів агрохімії і агротехнологій Сергій Рубан зазначив, що сьогодні до 80% добрив українські аграрії купують через трейдерські компанії, які поставляють їх з інших країн і створюють баланс продукції на внутрішньому ринку. Однак, запровадження попередніх заходів в рамках розслідування означатиме для аграріїв одне — вони недоотримають добрива кількісно і абсолютно точно отримають більш високу ціну на них. Уже зараз товарні залишки добрив на складах продаються дорожче.

«Це штучне звуження конкурентного поля. Мова іде уже не про економіку, а про звичайну жадібність», — зазначив Сергій Рубан.

За умови усіх перелічених наслідків залишається незрозумілою мотивація Комісії щодо прийняття подібного рішення. Більше того, нинішня влада (члени комісії — це члени Кабміну), якій українське суспільство дало чітку оцінку під час виборів, просто немає політичного права приймати такі доленосні для України рішення.

Відтак, Всеукраїнська Аграрна Рада звертається до Президента України Володимира Зеленського з проханням втрутитись у ситуацію та захистити українських аграріїв, залучивши правоохоронні органи до розслідування обставин прийняття даного рішення МКМТ.

Всеукраїнська Аграрна Рада