Згаданий закон належить до «пакету» так званих європейських, і розроблявся на основі Регламентів ЄС. Проте, український відповідник вийшов дуже спрощений, зокрема щодо правил поводження із гноєм. Так, згідно з початковою редакцією, гній довелося б автоклавувати (при температурі вище 133 °C, довше 20 хвилин при абсолютному тиску не менше 3 бари). Це нонсенс, який не вкладається у логіку виробництва. До того ж, обладнання для стерилізації коштує чимало, а це — додатковий фінансовий тиск на виробника.

Крім того, такі вимоги, фактично, зводять нанівець цінність гною як органічного добрива.

Асоціація свинарів України за сприяння Всеукраїнської Аграрної Ради перша зреагувала й ініціювала розробку поправок до Закону, які б зняли з виробників додаткове навантаження (фінансове й технічне).

Оксана Юрченко, віце-президент Асоціації «Свинарі України»

«Минулоріч, коли Закон «Про побічні продукти» був підписаний Президентом, урядовці раділи, оскільки він є одним з євроінтеграційних. Проте, виробники сприйняли цю новину із песимізмом, оскільки згідно з положеннями документу, гній хоча і визнавався «побічним продуктом», його довелося б утилізувати лише під тиском (при температурі вище 133 °C, довше 20 хвилин при абсолютному тиску не менше 3 бари). А це неймовірне і, при цьому, абсолютно недоцільне фінансове навантаження. Так, за розрахунками наших господарств, свинокомплексу закритого циклу на 1200 свиноматок довелося б витрачати 20 тис. гривень на тиждень, щоб виконувати вимоги Закону. І це не враховуючи вартості обладнання. При тому, що такого підходу до утилізації гною немає у жодній цивілізованій свинарській країні.

Тож, господарства-члени Асоціації свинарів України взяли на себе відповідальність за долю усієї галузі й спільно з експертами розробляли і вносили зміни до документу, щоб «прибрати бар'єри» і зробити його дійсно цивілізованим і «європейським».

Ппогодження цих змін тривали довго. Якщо перше читання Законопроект пройшов доволі швидко, то другого ми чекали півтора року. Тим не менш, ми бачимо, що виробників у нашій країні чують й об'єднані вони можуть працювати на благо галузі».

Всеукраїнська Аграрна Рада

«За підрахунками експертів тягар виконання вимоги статті 15 чинного закону щодо стерилізації гною під тиском коштуватиме середній свинофермі в тисячу голів до мільйона гривень на місяць. Вимоги, покладені на тваринників нібито для гармонізації українського законодавства з вимогами ЄС, насправді не точно відповідали положенням Регламенту ЄС № 1069/2009 (стаття 13), на основі якого розроблявся вітчизняний закон. Усі тваринницькі ферми були поставлені перед необхідністю додаткових багатомільйонних витрат. А у випадку невеликих господарств це могло би призвести до повного зупинення діяльності. Адже фермери змушені були спрямувати свої активи на закупівлю дорогого обладнання для стерилізації».

Ольга Пенязькова, адвокат, юрист ТОВ АПК «Насташка»

«Зміни до Закону «Про побічні продукти» — дуже актуальне питання для виробника. Насамперед, вони знімають підстави для накладення адміністративних стягнень з боку контролюючих органів. А такі обов’язково з’явилися б, якби Закон реалізовувався у попередній редакції, враховуючи відсутність спеціальних обладнаних підприємств для стерилізацію побічного продукту (гною). І це створило би колапс у галузі.

Крім фінансового навантаження, виробників чекав би й адміністративний тиск з боку контролюючих органів, суттєві штрафні санкції і, навіть, небезпека припинення роботи господарства. А це, з огляду на розмір інвестицій у виробництво, — суттєва загроза для свинарів».

Федір Рошка, головний ветеринарний лікар ТОВ «Вітчизна»

«Підписання Закону «Про внесення змін до закону України «Про продукти тваринного походження» — великий позитив. Утилізувати гній шляхом кип’ятіння обходилося б у разів 10 дорожче, ніж способом компостування. У нашому господарстві 4 тис. голів ВРХ. І зробити термічну обробку гною було б технічно дуже складно».

uacouncil.org