Нідерланди посідають перше в ЄС та друге в світі місце за експортом сільськогосподарської продукції. З цієї причини дохід та розвиток аграрного сектора країни значною мірою залежить від торгівлі з закордоном. Тому якість є ключовим фактором виробництва. Крім того, собівартість сільськогосподарської продукції в Нідерландах дуже висока, тож потрібно ефективно працювати, щоб отримати найкращу ціну на молоко. Всього в країні налічується 1,7 млн молочних корів та 17 000 молочних ферм. Молокопродукти становлять близько 8% зовнішньоторговельного балансу Нідерландів.

Актуальна проблема сьогодення

У 1998 році в Нідерландах започаткували програму епідеміологічного нагляду за використанням та резистентністю антибіотиків у тваринництві. І вже з 1999 року на державному та на рівні окремої тварини в країні на щорічній основі почали моніторити використання антибіотиків. Нова політика країни щодо зменшення та відповідального використання протимікробних препаратів була наслідком занепокоєння громадськості стосовно передачі антибіотикорезистентних штамів бактерій від тварин до людини через харчовий ланцюг.

З 1999-го частково, а з 2006 року повністю в Нідерландах заборонено антибіотики для стимуляції росту тварин. З одного боку, фермери навчилися і звикли годувати тварин без них. Однак із другого ― не змінилося ставлення до проблеми. Так, фермери перестали додавати антибіотики в корм, але попросили ветеринарів давати їх при лікуванні, щоб підтримувати здоров’я тварин (див. графік 1). Те, що було хорошою новиною, стало поганою.

Графік 1. Використання стимуляторів росту і обсяги продажів антибіотиків у тваринництві Нідерландів

Джерело: MARAN, 2008.

Ключовий момент

Уряд країни, як і споживачі, були невдоволені таким станом речей. У засобах масової інформації ширилася інформація про те, що фермери підтримують здоров’я тварин виключно завдяки великій кількості ветеринарних препаратів. Це негативно позначалося на репутації галузі. Політичний та суспільний тиск приніс свої плоди. Міністерство сільського господарства Нідерландів зажадало вжити негайних заходів стосовно скорочення використання антибіотиків у тваринництві. У 2009 році було створено робочий комітет, включно з фермерами, ветеринарами, продовольчими компаніями, службою охорони тварин, щоб спільно виконати поставлене урядом завдання. Примітно, що вони мали можливість самостійно вирішити, яким саме способом досягти мети. Інакше уряду довелося б упливати через зміни в законодавстві. Аналогічний процес відбувався в галузі свинарства та птахівництва.

Зрештою використання антибіотиків істотно скоротилося, не спричинивши збільшення випадків захворювань у тварин. Зокрема в 2013 році до 50%, 2015-му — до 70% і в 2017-му — до 30% порівняно з 2009 роком (див. графік 2). Здавалося б, як можна використовувати настільки менше антибіотиків і мати здорових тварин? Як виявилось, можна. Забезпечення здоров’я вимені — основна причина використання антибіотиків у молочному скотарстві. Ще в 2008 році в Нідерландах 60% усіх антибіотиків застосовували саме для цього.

Графік 2. Використання антибіотиків у тваринництві Нідерландів

Джерело: презентація Ріана ван Егмонда. ХІ Міжнародний молочний конгрес, 6−7 березня, 2018.

До справи

Основними елементами підходу до скорочення використання антибіотиків були:

1. Прозоре застосування антибіотиків та бенчмаркінг (порівняння) дозування препаратів на стадо та ветеринара.
2. Поліпшення менеджменту та чітко сформована відповідальність за здоров’я поголів'я і призначення лікування антибіотиками:

• впровадження обов’язкового плану лікування стада;
• один ветеринар на стадо (на основі договору);
• обов’язкові періодичні ветеринарні перевірки.

3. Мінімальне застосування антибіотиків, важливих для лікування мультирезистентних патогенів у людей (антибіотики 3-го покоління).
4. Заборона профілактичного застосування антибіотиків (наприклад, антибіотикотерапія в період сухостою).
5. Визначення чіткого рівня скорочення використання антибіотиків у молочному скотарстві загалом: -20% у 2011 році та -50% у 2013-му відносно 2009 року (мету на рівні -70% у 2015 році визначив уряд у наказі в 2012 році).

Нині корів не можна лікувати антибіотиками 3-го і 4-го покоління, як раніше, доки не буде зроблено тест на чутливість до антибіотика. Результатом заборони цих препаратів стало дуже різке зниження використання цефалоспоринів 3−4 покоління (див. графік 3).

Графік 3. Обсяги продажів цефалоспоринів 3−4 покоління на молочних фермах Нідерландів

Джерело: презентація Ріана ван Егмонда. ХІ Міжнародний молочний конгрес, 6−7 березня, 2018.

На фермі

Дослідження у 2008 році показало, що 87% стад використовували антибіотики з профілактичною метою, 11% робили це вибірково і лише 2% взагалі не застосовували протимікробні препарати під час запуску корів. Однак фермерам потрібно було відмовитися від звичної практики і впровадити вибіркове використання антибіотиків при переведенні корів на сухостій, яке стало обов’язковим у 2013 році. А в 2014-му було розроблено рекомендації щодо антибіотикотерапії на момент запуску: антибіотики можна давати первісткам, у яких кількість соматичних клітин перевищує 150 тис./мл, а також коровам другої та подальших лактацій з КСК понад 50 тис./мл. Це не безпідставні показники. Щоб визначити критичний рівень, голландські науковці досліджували дану проблему. Норма для первісток вища тому, що вони здатні боротися самостійно з інфекцією краще порівняно з повновіковими коровами. На графіку 4 показано, як у Нідерландах скоротилося використання антибіотиків при запуску після заборони.

Графік 4. Профілактичне використання антибіотиків для сухостійних корів

Джерело: презентація Ріана ван Егмонда. ХІ Міжнародний молочний конгрес, 6−7 березня, 2018.

Загалом вибіркове використання антибіотиків на момент запуску не мало негативного ефекту на здоров’я вимені. Навпаки, зменшилася кількість соматичних клітин у молоці. У 2008 році КСК збірного молока становила близько 200 тис./мл, нині — близько 175 тис./мл. Результат кращий навіть зі зниженням використання антибіотиків. Зменшилися й випадки клінічного маститу. У 2008 році вони становили 31% на рік, нині — 28%. Однак таких показників неможливо досягнути лише завдяки меншому використанню антибіотиків. Потрібно робити значно більше.

Що робити

Кінцева мета — використовувати антибіотиків якнайменше, але достатньо необхідно для здоров’я тварин. Для цього потрібно:

1. Знизити інфекційний тиск у стаді. Фермер спільно з ветеринаром повинні працювати над профілактикою захворювань.

2. Підвищувати імунітет корови шляхом:

• зменшення надою перед запуском (<12 кг молока в останній день);
• використання оптимального доїльного обладнання;
• запобігання інфекційним захворюванням (вірусні діареї, інфекційний ринотрахеїт тощо) та стресу;
• належної годівлі;
• дотримання гігієни під час ін'єкцій.

У Нідерландах не відмовилися повністю від антибіотиків, але працюють над оптимізацією утримання та годівлі тварин, менеджменту, що дозволяє тримати тварин здоровими і менше використовувати ці препарати.

Підтримувати здоров’я тварин без антибіотиків не просто, але можливо. При цьому змінити ситуацію можна лише спільними зусиллями всіх учасників ланцюга виробництва і переробки молока. Прозорість — ключ до низького використання антибіотиків. Для Нідерландів це було надзвичайно важливо, оскільки експорт вимагає виробляти якісну продукцію. Крім того, це потрібно для підтримки сталої роботи молочного бізнесу та галузі загалом.

Журнал «Молоко і ферма» № 2 (45), квітень 2018