Україна веде дві війни одночасно: одну — за суверенітет і цілісність території, другу — за продовольчу безпеку світу. Пропонуємо дайджест аграрного фронту за тиждень.

Роман Лещенко подав у відставку. Причиною стала хвороба. Роман Лещенко став першим міністром аграрної політики після відокремлення її від міністерства економічного розвитку. До політики керував двома аграрними компаніями «Агродар» та «Прогрес». У 2015 став депутатом Жашківської міської ради від Радикальної партії Олега Ляшка. У жовтні 2019 року президент Володимир Зеленський призначив Романа Лещенка уповноваженим президента із земельних питань. 10 червня 2020 року Романа Лещенко призначено головою Держгеокодастру, після, міністром АПК. На період роботи в уряді на долю Романа Лещенка випав не простий період — а саме запуск ринка землі. Удосконалювати нормативну базу він ще почав у Держгеокадастрі, завершив у Мінагрополітики. Наступного дня після новини про звернення Романа Лещенка Верховна Рада призначила на його місце Миколу Сольського. Колишній нардеп очолював Комітет з питань аграрної та земельної політики Верховної Ради ІХ скликання із серпня 2019 року.

Найголовнішим в цей період року для аграріїв стає посівна. Але в умовах воєнного стану цей, і без того, не простий період став на межі зриву. Через військові дії на півночі, сході та півдні, закриті порти, на господарства не можуть доїхати паливо, добрива насіння. Всі ці поставки переорієнтуються на захід. Ситуація з добривами ускладнюється зупинкою вітчизняних заводів, що знаходяться поряд із військовими діями. Із паливом ситуація має стабілізуватись найближчим часом.

Окрім проведення посівної, аграріїв турбує стан перезимівлі озимих. Про це їм розповіли двоє науковців: директор Інституту зернових культур НААНУ Владислав Черчель та Микола Солодушко, завідуючий лабораторії агробіологічних ресурсів озимих зернових культур. Наразі, можна констатувати, що погода для перезимівлі озимих була сприятливою, і найкраще перезимували вітчизняні сорти, найгірше — посіви після соняшника. Також науковці розповідають, що робити для покращення стану озимих.

Через війну в Україні продовольча безпека європейських країн стала перед загрозою. Там вже стрімко злетіли ціни на харчі, а в супермакетах почали зникати продукти. В Німеччині ввели обмеження для окремих продуктів харчування на «продаж в одні руки». І це тільки один місяць війни. Минулого роу Україна увійшла у топ-5 країн постачальників аграрної продукції до ЄС. Тепер ці об'єми під загрозою. Звісно під час війни Україна буде опікуватися власною продовольчою безпекою. А ось для Європи потрібно краще замислитись над допомогою Україні для завершення російської агресії.

Тим не менш, окремі експерти вважають, що Європа не залишиться голодною, лише зростуть ціни на продукти харчування. А ось для країн Африки, Близького Сходу, Азії, прийшли не найкращі часи. Справа в тому, що переважна більшість поставок зерна йшли з України саме в ці регіони нашої планети. Цим ми забезпечували їжею майже півмільярда людей. Із ризиком для посівної, жнив та неможливістю вивезти агропродукцію, світ отримає одну з найбільших продовольчих криз. Все частіше в експертному середовищі можна почути словосполучення «голодні бунти».

Одним із ключових рішень для нормального функціонування агросектору та країни в цілому було ухвалене рішення парламенту про зниження ПДВ на ввезення пального з 20 до 7%. Це знижує ціни на дизпаливо, яке вкрай необхідне для проведення посівної. Із початком війни ціни на пальне стрімко зросли, почався дефіцит. Проблема в тому, що 80% пального до нас приїжджало із росії, білорусі. Із початком війни ці напрямки закрились. У Всеукраїнській Аграрній Раді відразу почали бити на сполох та спромоглись достукатись до депутатів із проханням знизити ПДВ на пальне. Окрім того для членів асоціації приймаються замовлення на оптові поставки дизеля для проведення посівної.

agravery.com