Верховна Рада,
аграрії,
Всеукраїнська Аграрна Рада,
аграрний сектор,
посівна,
Кабінет Міністрів України
Події аграрного фронту (11.03.2022 -17.03.2022)
Головні новини минулого тижня — законодавчі новації, рух посівної, ініціативи профільних асоціацій, функціонування агрокомпаній в умовах воєнного стану.
Україна веде дві війни одночасно: одну — за суверенітет і цілісність території, другу — за продовольчу безпеку світу. Пропонуємо дайджест перемог і поразок аграрного фронту за тиждень.
Головною проблемою для старту посівної, окрім війни з росією, є проблеми із логістикою. Постачальники затримують доставку насіння, також бракує палива, добрив та засобів захисту рослин. Але від сівби ніхто не відмовляється. Головне питання — якою буде якість та кількість майбутнього врожаю. Що говорять фермери про поточну ситуацію і плани, читатйте тут — Сівба між «прильотами»: огляд підготовки до посівної за регіонами.
Де брати кошти на посівну? Уряд уже запустив програми додаткової фінансової підтримки, аби за першої можливості в Україні розпочалася посівна кампанія. Українські сільгоспвиробники вже можуть отримати кредити під 0%, а держава гарантує перед банками 80% від суми такого кредиту. Понад 25 млрд грн вже виділено державою.
Міністерство аграрної політики України та «Укрзалізниця» формують коридори залізницею для забезпечення посівної кампанії. «Укрзалізниця» у період воєнного стану забезпечує: постачання палива та добрив (партії, з відгрузкою на залізнічних зупинках; підтримка довезень цих позицій); евакуація в більш безпечні місця (складів МТР/запчастей, зерна; переїзд виробництв в технопарк залізничної інфраструктури: земля, виробничий цех, підключення до електроенергії, газу і тд.); розширення експорту-імпорту через західний кордон. Якщо для вас актуальний будь-який з пунктів — телефонуйте 937 562 421.
ВАР та бізнес-асоціації звернулась до уряду з пропозиціями щодо вирішення ключових проблем економіки. Одна з пропозицій — лібералізувати податкове законодавство: замінити податок на прибуток податком на виведений капітал (прибутків у підприємств все одно не буде, а бюджет наповнюватиметься за рахунок зовнішніх запозичень) (як варіант — з тимчасовим подвоєнням ставки на час ВС, аби гроші залишалися у бізнесі) та знизити навантаження на фонд оплати праці (варіант — скасувати ЄСВ), знизити ПДВ на продукти харчування до 7%.
Президент України Володимир Зеленський розповів про перші два кроки податкової реформи в країні. Так, Кабінет міністрів розробив та узгодив пакет рішень для підтримки української економіки, щоб бізнес працював і люди мали роботу там, де безпека це дозволяє. «Перше. Починаємо податкову реформу. Замість ПДВ та податку на прибуток даємо ставку 2% від обороту та спрощений облік. Для малого бізнесу — а це перша й друга групи ФОПів — ставимо добровільну сплату єдиного податку. Тобто якщо зможете — сплачуйте. Не можете — немає питань», — коментує глава держави. За його словами, другим кроком буде максимальна дерегуляція бізнесу.
Українські агровиробники будуть змушені відмовитися від вирощування певних видів с.-г. культур. До цього штовхають дефіцит ТМЦ та воєнний стан. Кукурудза передбачає сушку, а це в поточних умовах аграріям не підходить. Є сенс обирати ультра скороспілі гібриди кукурудзи, які збирають у серпні-вересні, тобто з ФАО 200−250, тоді не потрібно буде витрачатися на газ для сушіння, або взагалі немає сенсу займатися цією зерновою. Цього сезону є доцільним контроль бур’янів покласти не на механічний обробіток ґрунту, що витратно з огляду на пальне, а на гербіциди. В умовах нестачі ЗЗР одразу постає питання, які гербіциди є взаємозамінними, але це вирішується.