Про це йдеться на сайті Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).

На неприпустимості збільшення податків для аграріїв та обмеження експорту продукції перед відкриттям ринку землі наголосив голова ВАР Андрій Дикун. Натомість, за його словами, потрібно звернути увагу на тих, хто обробляє землю «в чорну» і не сплачує податків.

«Президент сьогодні заявив, що в Україні існує 8-мільйонний „гектарний офшор“, — землі які обробляються нелегально. Як ми можемо заходити в ринок землі, якщо в нас одні платять податки, а інші ні? Яка конкурентна перевага? Ніякої. Законопроект 3131, яким вирівнюється податкове навантаження в агросекторі, вже два роки „літає“ в українському парламенті. Його потрібно прийняти до старту ринку землі. Це був би правильний посил для агросектору: ми започатковуємо ринок землі, але податки платять всі, хто працює на землі», — зазначив голова ВАР.

На практичних речах, які хвилюють аграріїв перед стартом ринку землі, акцентував увагу головний консультант підприємства-учасника ВАР з Рівненщини, компанії «Агро-Класік», Володимир Присяжненко. Він зазначив, що відкриття ринку землі — це політично правильне рішення, однак аграрії хотіли б мати більше впевненості перед його запуском. Переважне право на викуп землі повинні мати агровиробники, адже саме вони інвестували протягом багатьох років в аграрне виробництво — технології, обладнання. Разом з тим, є проблемні питання, які необхідно вирішити. І одне з ключових — де взяти кошти.

«Більшість аграрних підприємств закредитовані. Так, є багато банківських продуктів для агровиробника, але вони більше стосуються самого бізнесу, технологій. А в нас основний острах — як буде фінансуватись купівля землі. Бо це довготривала інвестиція. Якщо ми говоримо про оборотні кошти чи техніку, то це, зазвичай, 3−5 років, а якщо говоримо про землю, то це кредитування від 15 років. Але сьогодні для того, щоб взяти кредит під землю, нам потрібна іще застава. І це проблема», — пояснив учасник ВАР.

Основний страх аграрія сьогодні — втратити земельний ресурс, наголошує Володимир Присяжненко. Тому сільгоспвиробникам потрібен доступ до фінансування та державної підтримки. Також — запуск фонду гарантування кредитів, оскільки фінансовому сектору нецікаво працювати з дрібними господарствами.

«І основне — нам потрібні стабільні правила гри. Сьогодні аграріїв бентежать чутки про черговий „податковий“ сюрприз — підвищення ставки єдиного податку 4 групи. Ми всі розуміємо, що детінізація дасть більше надходжень до бюджету, ніж черговий наступ на легальний бізнес. Рівні правила гри для всіх учасників ринку — це вирівнювання оподаткування, виведення з тіні тих, хто обробляє землю в чорну. Потрібно встановити мінімальне податкове навантаження на 1 га, тоді ринок землі буде прозорим і це — значне джерело надходжень у бюджет», — сказав Володимир Присяженко.

Майже 20 років працює в Україні підприємець з Нідердандів Кейс Хузінха, підприємство якого, ТОВ «Кищенці», обробляє 15 тис га землі в Черкаській області. Як іноземець Кейс не може придбати землю в Україні, однак підприємець виступає за стабільність, яку повинен дати прозорий ринок землі.

«Ринок землі має давати певну стабільність, адже є багато схем, які створюють непрозорість, що заважає розвиватись. Сподіваємось, ми також будемо мати доступ до ринку землі з часом. В нашу молочну ферму ми інвестували майже 15 млн доларів, а щоб її завершити, потрібно ще 10 млн доларів. Якщо ж немає стабільного банку землі, то як годувати своїх корів? Також ми на 300 га вирощуємо овочі. Минулого року з цих 300 га ми заплатили 16 млн грн податку. Це більше 50 тисяч з 1 га — ПДФО, ЄСВ, військовий збір. Хочу сказати, що з 1 га кукурудзи минулого року не було такого доходу. Тому садівництво, овочівництво, молочне господарство додає прибутку не лише нам, фермерам, а й країні в цілому і їх потрібно розвивати», — наголосив агровиробник.