Цього року конгрес зібрав більше 2 тис. учасників — менеджерів і фахівців молочних господарств, переробних компаній, експертів галузі, представників влади, галузевих об'єднань, міжнародних організацій та фінансових установ.

Відкриття

Відкриваючи захід, голова Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Андрій Дикун згадав, з чого починалася тепер непорушна традиція зібрання фахівців молочної галузі на щорічному Молочному конгресі.

«Я дуже добре пам’ятаю наш перший конгрес. На нього приїхало 50 аграріїв з усієї України. Ми були у розпачі, люди не вірили в молочне скотарство, не хотіли займатися цим бізнесом. Минуло 10 років, і сьогодні дійсно можна відверто говорити, що у нас — міжнародний конгрес, тому що сьогодні до нас приїхали гості більш ніж з 30 країн світу. В нашій країні до сьогодні існує виробництво якісного молока, тому що є патріоти — люди, які кожного дня працюють на фермах. Для мене велика честь, я дуже пишаюся тим, що працюю з такими людьми», — зазначив голова ВАР.

Заступник міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова в ході відкриття розповіла, що сприяння розвитку кооперації виробників — один із ключових фокусів діяльності міністерства.

«Достатньо специфічна господарська структура молочного сектору України змінюється. Якщо з 2010 року на 22% зросло виробництво молока в сільськогосподарських підприємствах, то господарства населення, ті потенційні фермерські сімейні господарства ще потребують допомоги і можливим шляхом розвитку тут може стати кооперація. Розуміючи всю соціальну та економічну важливість даного питання Мінагрополітики спрямувало всі зусилля цього року на те, щоб допомогти аграрному сектору, молочному господарству стати на ноги», — сказала Ковальова.

Власник сімейного підприємства PÖTTINGER Хайнц Пьоттінгер зазначив, що сільське господарство — один із найстабільніших видів бізнесу.

«Українські фермери мають чималу історію за плечима. Але водночас всі ми ще на самому початку. Моїй компанії вже 146 років, і я представляю 4-те покоління, але ми завжди ніби починаємо, оскільки завжди є щось нове, що можна дослідити, щоб допомогти нашим клієнтам. Сільськогосподарський бізнес — один із найбезпечніших у світі. Це не виробництво машин чи літаків, це — забезпечення людей харчами. І це назавжди», — сказав Пьоттінгер.

Земельне питання

В рамках другого дня молочного конгресу відбулася панельна дискусія «Молочне скотарство України в умовах зняття мораторію на продаж земель с/г призначення», під час якої експерти і аграрії поділилися своїми думками і розповіли за яких умов, на їх погляд, ринок землі повинен бути введений.

Андрій Дикун, глава Всеукраїнської Аграрної Ради: «Останні 2 роки ми активно займаємось роботою з нашим аграрним комітетом, податковим, якщо щось робити, то можна чогось досягнути. Сидіти склавши руки ми не збираємось. Ми маємо свою позицію. Всеукраїнська Аграрна Рада збиралась після Нового Року і ми категорично проти продажу землі тільки фізичним особам, повинна продаватися і юридичним особам, і виключно громадянам України. Ми проти ідеї продавати по 50 чи 100 га. Якщо ринок має бути, він має бути іншим. Я погоджуюся, що якщо зараз продавати державні землі - буде ажіотаж, ми піднімемо ціну і не зрозуміло чим це закінчиться, але в нас є, так звані, державні підприємства: є Академія аграрних наук, Міністерство аграрної політики, є так звані «депешки» — це 600−700 тис. га землі. Якщо ми такі правильні і відстоюємо позиції селян, то давайте виведемо «точку нуль», щоб всі державні підприємства розпаювали землі і роздамо людям цю землю, і лише після цього будемо говорити про етапи введення ринку землі. Ключовим завданням для ринку землі є те, щоб ви могли її купити, а інструменту як її купити поки що немає. Ми говорили на зборах АВМ, що все супер, введемо ринок землі, продамо корів, купим землю, а потім колись знову заведемо корів. Тобто різке введення ринку землі означає, що не буде в країні ні корів, ні свиней, тому що люди будуть просто купувати землю. А за останні роки виробництв якісного молока збільшується, люди беруть шалені кредити і вкладають в ферми, як їм тепер бути?»

Михайло Соколов, заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради: «Коли постало питання скасування мораторію на продаж землі, ВАР стала обговорювати його з аграріями. З'ясувалося, що ні у кого, хто працює зараз на землі немає своїх грошей на покупку, ніхто не може витягнути їх з обороту. Тому, якщо ринок з'являється, то потрібно брати кредит. Далі ми почали спілкуватися з банками, дізнаватися умови надання кредитів аграріям. На їхній погляд найкращий позичальник, якому вони готові дати кредит, це підприємство, яке працює на цій землі, має на неї договір оренди, який буде тривати ще якийсь час, має фінансову звітність і здатне показати свій реальний заробіток. Цей позичальник, з точки зору банку, найменш ризикований і йому вони готові дати гроші під найменші відсотки. Якщо буде введена модель, в якій купити землю може тільки фізособа, а не юрособа, вся ця схема руйнується, тому що у фізичної особи не може бути фінансової звітності. Тому треба розуміти, що модель, в якій землю купують тільки фізособи, загрожує купівлею землі людьми, які не працюють на ній».

Сергій Лабазюк, народний депутат, член комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин: «Ринок землі відкриють з нашою чи без нашої участі. І якщо запустять ринок землі, то про ці 60 млн тон зерна валу, що ми зараз маємо, не можна буде говорити. Буде не більше 20−30 млн тон зерна. На 3−10 років ми втратимо темпи розвитку, які маємо зараз. Буде спекуляція на ринку землі і рейдерство. Багато хто не зможе купувати землю. Треба буде продавати активи, щоб змогти купити землю. Говорити про закон потрібно, і потрібно його прописувати. Від європейських партнерів ми повинні вимагати лише одного — час на підготовку до відкриття ринку землі. Ми приймемо закон і припишемо правила гри, вказавши, що закон вступить в силу через 5 років. За ці 5 років у нас ще буде можливість внести поправки і допрацювати його, якщо ми виявимо, що щось у ньому не так».

Анатолій Клименко, власник МВК «Єкатеринославський»: Невже у нас немає українців, які б керували своєю країною, щоб займали посади де приймаються доленосні рішення, адже сьогодні такі рішення приймаються. Всі грабіжники кинулися до ринок землі, кинулися щоб швидко перетворити гроші, що мають в банках мають в товар, в землю. Забудьте за землю хоча б на 2 роки. Давайте розберемося з війною, економікою країни. Ви будете основоположниками тих людей що розвалять економіку країни, ухваливши закон про продаж землі. Немає ні механізму роботи, ні захисту тих селян. Ми не розібралися. Ми чітко розуміємо, що нам хочеться і мати землі, і мати гроші. Треба гроші, щоб розвивати своє господарств. Треба побудувати такий міцний фундамент, щоб ми не обділили людей, які працюють в Україні, щоб люди бачили майбутнє в цій країні. Не спішіть. Ми зробимо соціальний бунт в країні. Іде війна. Ми не готові до відкриття ринку землі».

Під час панельної дискусії учасники конгресу підняли найбільш гострі питання, що хвилюють аграрний сектор. Так, одною з ключових тем стала тіньова оренда землі. Заступник голови ВАР Михайло Соколов, звертаючись до заступника міністра агрополітики, наголосив на необхідності запровадження мінімального соціального податкового зобов’язання з гектара. Таким чином, з кожного гектара в країні сплачуватиметься як мінімум 300−400 грн ПДФО та ЄСВ. Сьогодні ці податки сплачують лише законослухняні орендарі в сумі 800−1000 грн.

У відповідь Ковальова зазначила, що вирішення цього питання потребує комплексного підходу.

«Запровадження додаткового податкового навантаження на суб'єктів господарювання можуть негативно вплинути на їхній економічний стан. Але треба говорити про контроль використання сільськогосподарських земель і контроль за орендними договорами, які укладаються. З одного боку, дійсно, запровадження певних гарантованих соціальних внесків, з іншого боку, належна якість і контроль за використанням земель — це може бути. Запровадження лише додаткового податкового навантаження може бути достатньо проблематичним», — сказала Ковальова.

Держпідтримка

Народний депутат від «Об'єднання «САМОПОМІЧ» Іван Мірошніченко повідомив, що аграрії зможуть отримати дотації за січень-лютий у квітні.

«Багато хто був обурений тим, що ми втратили січень. Насправді, січень ми не втратили. Нам довелось досягти того, що за поданими деклараціями в березні за січень і лютий суми будуть сплачені у квітні. Саме тому слідкуйте за публікацією документів, за новими форматами додатків до декларації про ПДВ, заповнюйте їх, і тоді січень-лютий не буде пропущений, і ви зможете отримати гроші за ці місяці.

Прогнози FAO

Розповідаючи про стан українського та світового ринку молока економіст інвестиційного департаменту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO) Андрій Ярмак зауважив, що всі провідні світові аналітики очікують відновлення цін на молоку 2017 році. Але поки що ці прогнози не виправдовуються: останні кілька тижнів спостерігається зниження світових цін на основні товари в молочному секторі.

Ярмак також зазначив, що в Україні зростає прибутковість виробництва молока.

«За підсумками 2016 року зросла умовна прибутковість молока (тут не врахована податкова складова, це відношення ціни молока до ціни кормового раціону). У той же час він був значно нижчим за середнє значення за останні чотири роки», — сказав він.

Разом з тим, прибутковість переробки обвалилася, так само, як і індекс прибутковості виробництва молока у світі.

«Які висновки? Співпраця виробників дає результати. У вас потужна асоціація і ваші спільні зусилля дають результати, ви домоглися від переробників більш високої ціни. При тому переробники втратили, тому що не змогли ефективно реалізувати закуплене молоко у вигляді молокопродуктів в тому числі на експорт», — сказав Ярмак.

Крім того, він озвучив прогнози відновлення попиту на молочну продукцію в Україні у 2017 році, яке стане продовженням зростання споживання на 3% у 2016 році.

Епізоотична ситуація

Голова Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) Володимир Лапа у своєму виступі на конгресі розповів про поточну ситуацію боротьби із заразним вузликовим дерматитом ВРХ. За його словами, вже розроблений проект інструкції з боротьби із ЗВД.

«Ми розраховуємо на те, що інструкція по боротьбі та ліквідації із ЗВД протягом березня буде затверджена і зареєстрована», — сказав Лапа.

Він зазначив, що вже завершений перший етап дослідження вакцини від ЗВД. Держпродспоживслужба очікує, що найближчим часом вакцина буде зареєстрована в Україні.

«На минулому тижні на засіданні державного надзвичайної протиепізоотичної комісії при Кабінеті Міністрів України був затверджений план протиепізоотичних заходів. І ми в цей план включили закупівлю 100 тис. доз вакцини за рахунок державного бюджету. Ми передбачаємо, що, по інструкції, вакцинація для домогосподарств населення буде здійснюватися за рахунок державного бюджету, товарних ферм — за рахунок власників, або за рахунок бюджету із подальшим поверненням коштів власниками ферм», — зазначив Лапа.

Крім того, він повідомив, що Європейська Комісія висловила готовність у випадку появи хвороби в Україні надати певний резерв вакцини за рахунок фондів ЄС.