Впевнений, що треба отримувати дохід із відходів, але не знаєш, із чого почати? Яке технологічне рішення буде найкращим для тебе? У що інвестувати, щоб заробляти, а не втрачати? Своїм баченням діляться засновник групи компаній OПЄ Сергій Прокопенко та керівник напрямку OПЄ ОРГАНІК Володимир Малиновський.

До чого тут кооперація

«Один із способів зайти в компостування з мінімальним ризиком — це подивитися, оцінити і проаналізувати технологічні (якість/кількість компосту) та економічні (витрати/прибутки) результати. Наразі у фермера є можливість за-мовити послугу з переробки невеликого обсягу гною — 2−5 тис. т — на своєму майданчику зі своєї ж сировини у компанії, яка спеціалізується виключно на переробці органічних відходів. Вже через 1−1,5 місяці замовник послуги матиме всі відповіді та план подальших дій», — переконаний Сер-гій Прокопенко.

Чому виникла ідея надавати таку послугу? Якщо проаналізувати стан справ у країнах, які вже давно й серйозно займаються компостуванням, то побачимо, що спеціалізованих компаній, які надають послуги з переробки гною, практично немає. Проте є чимало фермерів, які послугу надають локально: купив аератор для своїх потреб і обслуговує заодно сусідів. Нормальна практика для фермерів у ба-гатьох країнах світу — кооперуватись.

«В Україні, в силу менталітету чи якихось інших причин, виробники вкрай неохоче об'єднуються. Ми обрали шлях піонерів і взяли на себе місію через послугу з переробки гною, організовуючи регіональні кластери, об'єднати фермерів України. Може, це дуже гучно сказано, але задумка про об'єднання є нашою стратегічною метою з 2015 року. Нарешті цьогоріч ми змогли вивести послугу на ринок», — по-яснює Володимир Малиновський.

«За останні кілька років ми глибоко занурились у тему компостування. Вивчали зарубіжний досвід, працювали з українськими фермерами на їх обладнанні. І це чудово, бо ми обирали для себе обладнання та мали унікальну змогу випробувати, побачити в ділі і „розібрати на гвинти“ фактично всі види техніки, які представлені в Україні, зрозуміти її слабкі й сильні сторони, де вона дає збій, дорого чи дешево обходиться власнику, а де її просто, вибачте, втюхали і стоїть вона зараз нікому не потрібна. Як наслідок, фермер нікому не довіряє. Ось таку ситуацію маємо зараз», — додає Сергій.

Краще раз побачити

Щоб фермери краще розібралися і простіше було при-йняти правильне рішення з березня неподалік від Полтави було запущено в дію відкритий демонстраційний майданчик, на який постійно запрошуються фермери, і який вже відвідало більше 50 керівників господарств. Тут зберігається вихідна сировина, закладаються бурти, проводяться безкоштовні майстер-класи та консультації відвід-увачів, здійснюється технологічний контроль, аерація, у проміжках між маніпуляціями робляться заміри, вся інформація фіксується, а процеси фільмуються і є у відкритому доступі в інтернеті для широкого загалу.

Відвідувачі можуть не лише побачити процес виготовлення компосту, а й поспілкуватися з оператором аератора, технологом, з автором ідеї.

«Ми розкриваємо технологію, показуємо, як працює об-ладнання, відповідаємо на питання, а також збираємо за-пити від фермерів і шукаємо на них відповіді. Варто людині один раз приїхати — і вона розуміє, наскільки все прозоро.

Одразу на місці можна замовити послугу з переробки певної (чи всієї) кількості гною у себе на підприємстві. Для чого? Щоб уже при першому замовленні порахувати за-трати, побачити всі технологічні процеси в умовах свого виробництва, а головне — прийняти виважене рішення, чи купувати обладнання, якщо так, то яке; яку реальну економічну вигоду отримає моє господарство; чи будувати майданчик, якщо так, то який; самому компостувати чи замовляти у фахівців; які потрібні кошти на впровадження системи переробки тощо.

Вартість експерименту може коливатися від 75 до 600 тис. грн. Сюди входить переробка від 1 000 до 10 000 тонн гною ВРХ мобільною бригадою ОПЄ ОРГАНІК, яка прибуває до вашого господарства з необхідною технікою, а також забезпечує технологічний контроль. У результаті фермер отримує продукт з високим умістом діючої речовини.

Залежно від регіону вже цього сезону компост можна внести на поле і побачити реальні зміни від його застосування та заміщення частки мінеральних добрив. За оцінками агрономів деяких підприємств, при внесенні компосту можна заощадити до 20−40% коштів на мінеральних добривах", — пояснює Володимир.

Повна версія статті опублікована в журналі «Молоко і ферма» №2, квітень 2020.

Замовити номер можна в друкованому або електронному форматі.

Контакти: molokoiferma@dykun.com.ua або +38 (067) 236-01-67