Учасник ВАР із Запорізької області «ФГ СВ Агро» знаходиться частково в окупації з квітня 2022 року. Їх площі 1085 га, на яких зазвичай господарство сіяло пшеницю, ячмінь та ріпак — окуповані. З 19 січня господарство 2023 року до окупації потрапила решта господарства — територія, на якій знаходилися адмінбудівлі, сховища, склади, зерносховища. «Частину техніку змогли вивезти, частину розбомбили. Там, де стояли наші адмінбудівлі та склади було 15 прильотів на 0,86 га площі. Шкода втрачених сівалок та культиваторів, мали зовсім нову дорогу жатку тощо», — розповідає заступник голови фермерського господарства Валентин Вайло.

Додатковою біллю господарства наразі є кредити, які взяли ще в 2021 році.

«Ми мали потребу в обігових коштах та техніці - брали кредити. Ще до війни взяли 4 млн грн в трьох різних банках. Наразі наш борг становить 2, 7 млн грн в двох банках. Був період, коли банки вимагали повернути борги разом з відсотками. Сьогодні з комерційним банком ми домовилися про реструктуризацію боргу, платимо помірні щомісячні суми. Та лишається заборгованість по пільговому кредиту „5−7-9“ у державному „Ощадбанк“. Строк погашення настає у серпні, дуже сподіваємося, що держава піде на зустріч аграріям. Через окупацію ми жодного гектара не посіяли, не зібрали врожай, натомість мали витрати на посівну 2021 року, в 2023 нічого не будемо сіяти. В нас близько зона бойових дій, ми не можемо заїхати на поля», — додав Валентин Вайло.

У ФГ «СВ Агро» вже порахували прямі збитки, завдані війною, — це 8,6 млн грн, а також непрямі збитки становлять більше 20 млн грн.

Майже на передовій Харківщини знаходиться господарство учасника ВАР ТОВ «Гаврилюк».

«Працюємо з 2001 року, маємо 3100 га в обробітку, де зазвичай сіяли кукурудзу, ріпак, соняшник, пшеницю, ячмінь, горох. Всі 3 тис. га сьогодні заміновані, там була передова. 25 лютого 2022 року ЗСУ вже стояли в нашому господарстві, з якого на потреби армії було вилучено техніки на 15 млн грн — навантажувачі, повнопривідні машини, трактора, автобуси. Техніку ми віддали, а тепер податкова вимагає, щоб я заплатив 4 млн податку на неї, мовляв, було нецільове використання. Решта техніки повністю знищена бомбардуванням. А ще треба платити податки на заміновані поля, де нічого не посіяно. Податкова не сприймає наших аргументів, їм потрібен відповідний закон, а поки ми перебуваємо в боржниках. Тому робота підприємства повністю паралізована», — розповідає очільник господарства Олександр Гаврилюк.

Господарство має кредити у двох банках на суму 26 млн грн. Як їх віддавати, коли вести господарську діяльність неможливо, залишається відкритим запитанням.

«В мене два кредити в різних банках: один на 16 млн грн, один на 10 млн грн. Залучили банківські кошти у 2022 році, а оформили ще в 2021. В січні 2022 придбали за рахунок кредитів гербіциди, добрива, насіння, але почалася війна і всі закуплені засоби були знищені. В травні мені потрібно повернути 10 млн грн в один банк і повністю погасити заборгованість 16 млн грн по „5−7-9“ до кінця року — у другому», — поснює фермер.

За час повномасштабного вторгнення в господарстві втрачено продукції більш як на 4 млн доларів: близько 5,5 тис. тонн зерна і 3, 5 тис. тонн соняшника. Вирощена продукція пропала, а загальні збитки по балансу становлять 360 млн грн.

«У нас все заміновано, господарство розбите, у поле заїхати ніяк. Обіцяють, що будуть розміновувати тоді, коли дасть дозвіл Міністерство оборони. Мене внесли в перший список на розмінування, але поки дозволу немає», — додав Олександр Гаврилюк.

Аграрії не відмовляються виплачувати борги по кредитам. Але щоб їх погасити, потрібно вести господарську діяльність — вирощувати і реалізовувати врожай. На окупованих землях робити це неможливо. Якщо держава не піде на поступки щодо термінів сплати кредитів та їх обсягів, українське агровиробництво на окупованих землях буде втрачено.

Всеукраїнська Аграрна Рада працює над пошуком компромісу між агровиробниками і банками. Кредити потрібно повертати, але не під час воєнного стану, коли аграріям бракує коштів. Банки мають почути аграріїв та відтермінувати повернення кредитних коштів та надати пільгові ставки. З відповідними пропозиціями ВАР звернулася за допомогою до Мінагрополітики, щоб вирішити проблему з повернення кредитів.

uacouncil.org