Попри запрошення до участі у заході представників влади, уповноважені Міністерства аграрної політики та продовольства України та Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики не прийшли. В такий критичний для аграрної галузі час, вони продовжують ігнорувати будь-які відкриті дискусії.

«Найбільше не подобається те, що в країні - війна, а ми говоримо про явно невигідне питання — продаж землі. Не подобається відношення влади, яка нас ігнорує. Чомусь на початку війни, коли потрібно було везти в оточений окупантами Київ тисячі тонн пшениці, а в Харків та Миколаїв — тисячі тонн продовольства, ми були потрібні. А сьогодні, коли ми хочемо донести свою позицію, нас в упор не чують. Хто ми такі? Ми, малий та середній бізнес — це 65% всього аграрного бізнесу, який приносить країні 20% ВВП. Чого ми тут сьогодні? Якщо відверто, тому що ми боїмося. Нам не донесли аргументи, нам не пояснили, що буде з 1 січня 2024 року. Я не знаю що відповісти аграріям, які сьогодні на фронті в окопах і які не зможуть купити землю. Я не знаю, що відповісти аграріям, які знаходяться у 40-ка кілометровій прифронтовій зоні і навіть кредити не можуть взяти. Малому та середньому агробізнесу не запропонували жодного фінансового інструменту на купівлю землі», — наголосив очільник Всеукраїнської аграрної ради Андрій Дикун.

Аграрії не проти реформи. Бажання малих та середніх аграріїв відтермінувати збільшення з 2024 року лімітів на купівлю землі пояснюється критичним фінансовим станом агропідприємств у 2023 році. В умовах війни, у них просто немає коштів на купівлю землі.

Не маючи такої дотаційної підтримки як в країнах ЄС та враховуючи катастрофічне падіння прибутковості сектору, вітчизняні аграрії відчули кризу нестачі оборотних коштів та витратних матеріалів для проведення посівної кампанії і подальших польових робіт, що невідворотно вплине на результати врожаю наступних років і на світову продовольчу безпеку.

«Аграрії відмовляються купувати техніку, навіть добрива — останнє віддають на оборону. Фермери викладаються повністю, щоб зберегти державу. Складається враження, що ринок землі сьогодні просувають у Кабміні та Верховній Раді з особистої вигоди. Контрольований ринок землі є у всій цивілізованій Європі. У кожній країні є регулятор. В Америці є вільний ринок землі, але лише у пустельних штатах: Неваді, Техасі. А от в „кукурудзяному поясі“, де цінні чорноземи і де Америка отримує найбільший врожай, встановлені великі обмеження на продаж землі і держава там регулює ринок. У нас — безконтрольний доступ до ринку землі», — зазначив Віктор Шеремета, заступник голови Асоціації фермерів та приватних землевласників України.

Анатолій Гайворонський, заступник голови Всеукраїнського конгресу фермерів вбачає у збільшенні лімітів на продаж землі корупційну складову. «Основа корупції - це великі компанії, і в агросекторі це добре розуміють. У Європі великою рідкістю є велике господарство. У Німеччині, наприклад, підтримують малий та середній бізнес. А з таким корупційним багажем, як у нас, по 10 тис. га, нас навряд чи хто в ЄС прийме», — сказав він.

За нинішніх умов, збільшення ліміту до 10 000 га в «одні руки» вважають неприпустимим також і військовослужбовці, які наразі служать в ЗСУ або є учасниками бойових дій. Згідно з опитуванням, яке проведене у серпні 2023 року серед учасників бойових дій, 61% категорично проти збільшення лімітів. На їхню думку, такі законодавчі зміни є недоцільними в умовах війни та ведуть до знищення малого і середнього агробізнесу.

«Закон про ринок землі не може діяти в умовах воєнного стану, коли 2 млн людей фізично не мають можливості взяти участь у ринку, бо вони в лавах ЗСУ. Продавати землю, яку захищають наші воїни — ганебно. Коли воїни повернуться, то буде великий запит до держави щодо несправедливості. Вони — це величезна сила. Війна не спише того, що відбувається продаж активів держави. Крім того, якщо відкривати ринок для юросіб і продавати великі масиви землі по 10 тис. га в „одні руки“, то це прискорить крах малого і середнього бізнесу у сотні разів. Для кого ця рефома!?», — наголосив Геннадій Новіков, голова Аграрного союзу України.

За словами Марії Дідух, очільниці Всеукраїнського аграрного форуму, який об'єднує асоціації малого, середнього та великого аграрного бізнесу, земельне питання завжди було гарячим, але влада завжди знаходила компроміс.

«ВАФ був створений як платформа для консолідованих рішень. Я можу говорити від імені ВАФ, коли є компроміс, але його сьогодні нема серед асоціацій. Сьогодні знову точаться дискусії. Великий агробізнес — „за“ ринок землі, середній — проти лімітів, малий — проти другого етапу взагалі. І це під час війни. Аграрні асоціації висловлюють те, що болить фермерам. Владі треба вислухати агросектор і напрацювати єдине рішення, яке влаштує всіх, як у 2019 році, коли приймали закон», — зазначила вона.

Всеукраїнська Аграрна Рада, Аграрний союз України, Всеукраїнський конгрес фермерів, Асоціація фермерів та приватних землевласників України та Всеукраїнський аграрний форум консолідовано звертаються до Президента України Володимира Зеленського з проханням об'єднати агробізнес, сісти за стіл переговорів та знайти компроміс щодо другого етапу земельної реформи, який стартує з 1 січня 2024 року і запроваджує продаж в «одні руки» до 10 000 га.

Задля збереження балансу та надання рівних прав для всіх без виключення українських аграріїв учасники круглого столу виступили проти підняття ліміту допустимого обсягу землі у власності однієї особи з поточних 100 до 10 тисяч гектарів в одні руки з 2024 року. Водночас, вони пропонують залишити до кінця війни та ще на два роки після перемоги ліміт 100 гектарів в «одні руки» як для юридичних, так і для фізичних осіб.

uacouncil.org