земля,
фермери,
ринок землі,
інвестиції
На паузу: в очікуванні ринку землі фермери призупиняють інвестиції у бізнес
Власники молочно-товарних ферм «поставили на паузу» проекти з будівництва чи реконструкцій приміщень. Причина — непослідовні дії уряду щодо стратегії розвитку молочного скотарства та незрозумілі умови ринку землі для виробників молока.
Директор ПП «Перлина Тікича» Ігор Віштак каже, що у 2020 році планували розпочати будівництво корівника на 400 голів ВРХ, проте нині інвестиції у даний проект «заморозили».
«Немає сьогодні чіткого розуміння ні щодо держаної підтримки, ні щодо обігу земель, а отже і нема впевненості у завтрашньому дні, — каже він. — Ферми ВРХ — інвестиційно дуже ємні проекти, їх терміни окупності 7−10 років. Тому, вкладаючи кошти в тваринництво важливо розуміти чітку позицію держави у цьому напрямку. До всього досі не зрозуміла нам ситуація з обігом земель. Бо якщо при запуску ринку не будуть створенні пільгові умови для власників МТФ, то не буде змоги купити землю. А фактично всі фермери у кредитах, бо останні роки вкладали кошти в будівництво та технології, і сьогодні просто немає в них вільних грошей на купівлю землі. А без землі молочного скотарства в Україні бути не може, бо немає ринку грубих кормів. До прикладу, свиням на ринку можна купити кукурудзу, комбікорм. Основа раціону корів — це силос, сінаж та сіно, а не виростивши їх, утримувати далі ферму нереально. Сьогодні нема гарантій, що матимемо необхідний земельний клин для годівлі худоби».
З колегою погоджується Михайло Юрков, керівник ТОВ «Агрофірма „Пісчанська“»:
«У нас триває масштабна розбудова молочного напрямку. Ми планували до 2022 вийти на 2000 корів дійного стада та 70 тонн валового надою молока на добу. Однак сповільнили будівництво ще минулого року, саме через нестабільну ситуацію із держпідтримкою та умовами обігу сільгоспземель. Закінчили 2 черги, розпочали третю, але нині сповільнили її будівництво, — коментує Юрков. — Адже ми все будівництво ведемо за власний кошт. І нині на роздоріжжі. На поточний рік запланували побудувати ще два корпуси та кормовий цех. Це буде можливим лише за умови, що уряд нас почує та підтримає».
Фермер упевнений що задля розвитку галузі програми державної підтримки скотарства мають бути розраховані не на рік, а як мінімум на 5.
«Грамотна довгострокова державна підтримка молочарства потрібна, бо це інвестиції у майбутнє. Адже, на одного працівника МТФ припадає 12 працівників суміжних галузей: переробка, логістика, будівництво, рітейл і т.д. І всі вони також платять податки до бюджету. Тому підтримка молочного скотарства дасть поштовх не лише тваринництву, а й дотичним галузям, — вважає він. — Переконаний — найефективнішою формою державної підтримки був спецрежим ПДВ, коли все генероване господарством ПДВ при реалізації молока поверталося на спецрахунок ферм. Тоді все було чітко і прозоро. Тому я за те, щоб відновити цю програму виключно для молочарів. Це стане альтернативою спасінню молочного скотарства, допоможе середнім підприємствам залишатись на ринку», — каже Михайло Юрков.
Окрім того, за словами керівника ТОВ АФ «Пісчанська» потрібно врахувати потреби тваринників і при проведенні земельної реформи, передбачивши у законі про обіг земель пріоритетне право та пільгові умови на викуп землі для власників МТФ.
Нагадуємо, що більш інформативно ситуацію на молочному ринку в Україні обговорять 3−4 березня на XІІІ Міжнародному молочному конгресі — ключовій події молочної галузі України.