Молоко і ферма
Молоко та молочні продукти в школі

 

НОВИНИ АВМ


Звички здорового харчування слід закладати з дитинства, зокрема споживання молока та молочних продуктів. На національному рівні країни розв’язують цю проблему за допомогою державних програм шкільного харчування. З 2017 року в Європейському Союзі діє програма із забезпечення шкіл фруктами, овочами та молоком. Сьогодні ми познайомимо читачів із досвідом Польщі1 і проведемо паралелі з баченням АВМ програми шкільного молока в Україні як однієї з ініціатив Дорожньої карти відновлення галузі.

З турботою про майбутнє

З 1 серпня 2017 року в рамках єдиної правової бази в Євросоюзі діє програма/схема з підтримки шкіл, яка об'єднує кращий досвід і практики двох попередніх — «Фрукти й овочі у школі» та «Шкільне молоко». Її мета полягає в тому, щоб сприяти формуванню здорових харчових звичок у дітей та майбутніх поколінь. Вона включає спектр заходів у дитячих садочках і середній школі, які навчають школярів споживати здорову їжу, а також допомагають зрозуміти взаємозв'язок між харчуванням, походженням і виробництвом харчових продуктів, сільським господарством і навколишнім середовищем. Єврокомісія розпочала перегляд цієї програми в рамках стратегії «Від ферми до виделки», щоб ще більше сприяти здоровому та сталому харчуванню.

Чому це так важливо для Євросоюзу? Споживання свіжих фруктів, овочів і молока у країнах-учасницях не відповідає міжнародним і національним рекомендаціям з харчування. Водночас зростає споживання переробленої їжі, яка часто містить багато цукру, солі, жиру або добавок. Нездорове харчування разом з низькою фізичною активністю призводить до ожиріння та виникнення хвороб. Останні досліди вказують на те, що майже 35% дітей віком від 7 до 9 років страждають від зайвої ваги або ожиріння.

Програма орієнтована на дітей, тому що харчові звички, сформовані в дитинстві, зазвичай залишаються на все життя. Відтак вона має на меті:

  • підвищити споживання фруктів, овочів і молочних продуктів серед дітей;
  • попередити виникнення ожиріння та хвороб, пов’язаних з харчуванням;
  • відновити зв’язок із сільським господарством.

 

У рамках програми відбувається забезпечення фруктами, овочами, молоком та певними молочними продуктами школярів, починаючи з дитячих садків і закінчуючи середньою школою. Країни ЄС затверджують перелік продуктів у співпраці зі своїми органами охорони здоров’я та харчування.

Пріоритет надається свіжим фруктам та овочам і молоку. Щоб урізноманітнити раціон та/або задовольнити особливі потреби в харчуванні, країни ЄС також можуть надавати перероблені фрукти та овочі (наприклад, соки), а також молочні продукти (йогурти та сир).

В основі вибору продуктів лежать сезонність, різноманітність, доступність, аспекти здоров’я та екології. Як правило, забороняється додавати цукор, сіль, жири, підсолоджувачі та штучні ароматизатори. Органи охорони здоров'я та харчування в країнах ЄС можуть дозволити, як виняток, обмежену кількість солі і жиру, а також цукру для молочних продуктів.

Національна стратегія

Країни, які бажають взяти участь у програмі, розробляють стратегію на національному або регіональному рівні, розраховану на шість років. У ній кожна країна визначає цілі (наприклад, збільшення споживання фруктів і овочів до рекомендованих п'яти порцій на день), бенефіціарів (наприклад, діти в початкових школах), продукти, систему доставки, освітні заходи та механізми реалізації програми.

Країна-учасниця зобов’язана здійснювати моніторинг та оцінку програми. Моніторингові звіти охоплюють кожен навчальний рік, а звіти про оцінку — п'ять навчальних років.

Нормативно-правова база ЄС

Європейський Союз також визначає загальні правила реалізації програми, спільні для всіх держав-членів і які базуються на таких основних документах:

  • Регламент (ЄС) № 2016/791 Європейського Парламенту і Ради від 11 травня 2016 року, яким вносяться зміни до Регламентів (ЄС) № 1308/2013 і № 1306/2013 щодо схеми підтримки постачання фруктів, овочів, бананів і молока до закладів освіти;
  • Регламент Ради (ЄС) № 2016/795 від 11 квітня 2016 року, яким вносяться зміни до Регламенту (ЄС) № 1370/2013, який визначає заходи щодо закріплення певної підтримки та відшкодування, пов’язаних з загальною організацією ринків сільськогосподарської продукції;
  • Імплементаційний Регламент Комісії (ЄС) № 2017/39 від 3 листопада 2016 року щодо правил застосування Регламенту (ЄС) № 1308/2013 Європейського Парламенту і Ради щодо підтримки ЄС для постачання фруктів, овочів, бананів і молока до закладів освіти;
  • Делегований Регламент Комісії (ЄС) № 2017/40 від 3 листопада 2016 року, який доповнює Регламент (ЄС) № 1308/2013 Європейського Парламенту і Ради підтримки ЄС для постачання фруктів, овочів, бананів і молока до закладів освіти і вносить зміни до Делегованого Регламенту Комісії (ЄС) № 907/2014.

 

Водночас кожна країна гнучка в розробці й упровадженні схеми залежно від місцевих умов, зокрема ухвалює рішення щодо:

  • продуктів;
  • вигодонабувачів;
  • заявників на отримання допомоги;
  • способу впровадження.

 

Відтак у кожній країні програма підтримки шкіл різна. Країни самостійно визначають, як найефективніше її можна реалізувати.

Фінансування

Європейський Союз фінансує програму з коштів, які виділяються на сільське господарство. Однак вона охоплює значно більше, ніж просто аграрну сферу —передбачає співпрацю галузей сільського господарства, охорони здоров’я та освіти.

Загальний бюджет ЄС на програму на період 2017−2023 становив 250 млн. євро на навчальний рік: до 150 млн. євро на — фрукти та овочі та до 100 млн. євро — на молоко. Бюджет був розподілений між країнами залежно від кількості дітей та рівня регіонального розвитку.

На кожен навчальний рік всі країни-учасниці отримують від Європейської Комісії два остаточні бюджетні асигнування — для забезпечення шкіл молоком та фруктами й овочами. Країна може перевести частину свого бюджету із одного сектору на інший залежно від своїх пріоритетів та потреб. Також вона може запросити лише частину або, навпаки, більше виділеного бюджету.

Країна-учасниця щороку подає заявку на фінансування на відповідний навчальний рік (до 31 січня) і має гарантований бюджет — первинне фінансування.

Нормативно-правова база Польщі

В Польщі діють закони щодо:

  • поставок продукції (набір продуктового кошика обговорюється з органами охорони здоров’я, а також цільова група, частота поставок, умови для заявників на отримання допомоги тощо) — ухвалюється щороку Міністерством сільського господарства;
  • фінансових рамок (бюджет ЄС на кожну діяльність, розмір допомоги, національне фінансування) — ухвалюється щороку Радою міністрів;
  • освітніх заходів — ухвалюється Міністерством науки та освіти.

 

Сфера застосування

Програма охоплює кілька областей, на які можна отримати фінансування з бюджету ЄС. Крім постачання фруктів і овочів та молока в заклади освіти, кошти можуть виділятися на супутні освітні заходи, зокрема — здорове харчування і сільське господарство, а також іноді на промоційну діяльність.

Продукти. Бюджет ЄС покриває вартість продуктів, які постачаються за програмою у заклади освіти, що може включати витрати на закупівлю, оренду та лізинг обладнання для постачання та розповсюдження продукції — як передбачено в Стратегії держави-члена ЄС.

Країна встановлює перелік продуктів для школи і прописує його в Національній стратегії. Органи влади, які відповідають за охорону здоров’я та харчування, мають бути залучені до вибору продуктів. Водночас країна зобов’язана дотримуватись правил на рівні ЄС, зокрема пріоритет надається свіжим і непереробленим продуктам.

Діти регулярно отримують свіжі фрукти і/або овочі, питне молоко, зокрема й безлактозне. Додатково їх можуть забезпечувати переробленими продуктами з фруктів та овочів (наприклад, соки), а також молока (твердий і кисломолочний сир, йогурт тощо, які не повинні містити смакові добавки — фрукти, горіхи або какао). Звісно існують винятки, коли у молочні продукти їх можна додавати, якщо це необхідно для досягнення цілей програми та стратегії, і якщо вони відповідають першій категорії:

  • категорія I (компонент молока має бути не менше 90% за масою);
  • категорія II (компонент молока має бути не менше 75% за масою). Допомога від ЄС виплачується лише за молочний компонент у таких продуктах.

 

Продукти також не повинні містити цукор, сіль, жир, підсоложувачі, штучні підсилювачі смаку від E 620 до E 650, як визначено в Регламенті № 1333/2008. Органи охорони здоров’я держав-членів ЄС мають право прийняти рішення додавати цукор, сіль та/або жири в обмеженій кількості.

У Польщі було вирішено давати дітям молочні продукти без добавок. Це зроблено для того, щоб привити дітям певні харчові звички, зокрема вживати непідсолоджені молочні продукти.

Освітні заходи. ЄС наголошує на їх необхідності, щоб підвищити ефективність програми, покращити харчові звички дітей і відновити зв’язок із сільським господарством.

Освітні заходи обов’язкові і залежать від розподілу фінансування, яке не може перевищувати 15% бюджету ЄС. Навіть якщо країна не використовує бюджет ЄС для проведення освітніх заходів, все одно зобов’язана їх упроваджувати.

Витрати на супутні освітні заходи включають витрати на організацію дегустацій, створення та догляд за шкільним садом, організацію візитів на господарства та інші заходи, спрямовані на відновлення зв’язку дітей із сільським господарством та навчання основ сільськогосподарського виробництва, формування звички здорового харчування, ознайомлення з місцевими харчовими ланцюгами, органічним виробництвом, сталим виробництвом та управлінням харчовими відходами.

Упровадження цих заходів обговорюється на рівні країни, що закріплюється положеннями Міністерства науки і освіти Польщі. В загальному доступі є каталог з остаточним переліком заходів, які у перспективі можуть здійснювати окремі школи.

На супутні витрати, які включають просування, моніторинг та оцінювання програми, виділяється не більше 10% бюджету програми.

Історія успіху Польщі

Польща бере участь у програмі з 2017/2018 навчального року. Для того, щоб долучитися до неї, країна розробила власну національну стратегію. Її підготовка була довготривалим процесом співпраці трьох секторів:

  • сільського господарства (Міністерство сільського господарства та розвитку сільських територій; Національний центр підтримки сільського господарства (KOWR) (установа, що впроваджує схему); Агенція з реструктуризації та модернізації сільського господарства (платіжна агенція);
  • освіти (Міністерство науки та освіти);
  • охорони здоров’я (Міністерство охорони здоров’я).

 

При розробці стратегії необхідно враховувати особливості та поточну ситуацію в країні, зокрема харчову модель і систему освіти, а також визначити потреби. Важливо виявити найпопулярніші і найулюбленіші продукти серед дітей. Також рішення ґрунтувались на попередньому досвіді та оцінці програм, які впроваджувалися раніше.

Надзвичайно важливо було залучити всі зацікавлені сторони для того, щоб отримати максимально ефективний результат. Галузі мають співпрацювати на всіх рівнях — на етапі планування, розробки законодавства і реалізації програми.

В основі польської програми — висока ефективність, легкий доступ для шкіл та спрощені процедури для постачальників, зокрема:

  • продукти в школах безкоштовні, батьки не роблять додаткових внесків;
  • довготривалість та частота постачання продуктів для підвищення ефективності програми і досягнення поставлених цілей;
  • завдяки тому, що участь в програмі легка, 99,9% шкіл користуються послугами постачальників як заявники на отримання допомоги;
  • використовується система з єдиною ставкою замість системи державних закупівель.

 

У 2022/2023 навчальному році фінансування для Польщі становило:

  • компонент фруктів та овочів — 12,5 млн. євро;
  • молочний компонент — 10,7 млн. євро.

 

Хоча співфінансування програми з бюджету країн-учасниць не обов’язкова, Польща фінансує програму додатково — надбавка 50%. Це дає значно більше можливостей для реалізації програми, адже виділених ЄС коштів було б недостатньо. Рівень освоєння бюджету програми у 2021/2022 навчального року становив понад 98%.

Польська програма націлена на учнів I-V класів початкової школи. Вона не обов’язкова, однак наразі 81% початкових шкіл бере у ній учать, що свідчить про її високу популярність (графік 1).

Графік 1.

Участь початкових шкіл Польщі у програмі

У Польщі два компоненти програми впроваджуються паралельно. Всього охоплено 87% дітей з цільової групи, а в 2021/2022 навчальному році ще 30 тис. дітей з України взяли участь у програмі (з додатковою солідарною підтримкою від ЄС у розмірі 1 млн. євро), див. графік 2.

Графік 2.

Участь учнів I-V класів початкової школи в програмі

Молочні продукти, які постачаються в школи, не містять цукор та інші добавки. Кожен учень отримує точну кількість порцій певних продуктів упродовж навчального року.

При виборів продуктів і постачальників акцент робиться на місцеве виробництво. Затверджені постачальники — це переважно компанії роздрібної торгівлі, а не виробники. Адже продукти мають бути готові до вживання у школі. Наприклад, їх треба помити, упакувати, доставити, чим зазвичай займаються компанії роздрібної торгівлі.

Потенційні постачальники мають однакові зобов’язання. Щоб стати ним, необхідно отримати дозвіл, який підтверджує відповідність усім вимогам. Загалом постачальник повинен мати досвід у роздрібній торгівлі фруктами, овочами та молочними продуктами. І це необхідно довести. Тільки після цього його включають у список погоджених постачальників. Потому школа та постачальник підписують договір, і з цього моменту він може надавати свої послуги.

Отже, умови участі в програмі однакові для всіх шкіл і постачальників, тому не існує тендерної процедури. Обсяг допомоги затверджується на рівні міністерства і відповідно до цього підбирається постачальник. Якщо у міністерстві погоджена певна кількість порцій для дитини на семестр, то зрозуміло, що кожен постачальник має надати цю кількість. Існує перелік постачальників і шкіл, з якого школа обирає собі постачальника або навпаки.

Перелік основних продуктів незмінний. Серед найпопулярніших в рамках двох компонентів у Польщі такі:

  • фрукти: яблука (150 г), груші (150 г), сливи (150 г), полуниця (100 г);
  • овочі: морква (90 г), редиска (90 г), солодкий перець (90 г), кольрабі (90 г), помідори «Черрі» (90 г);
  • фруктові соки (0,2 л);
  • молочні продукти: питне молоко (0,25 л), пастеризоване або ультрапастеризоване (на вибір школи); йогурт (150 г), кефір (150 г), кисломолочний сир (150 г).

 

У Польщі школа-учасниця програми має проводити не менше двох освітніх заходів на семестр. Крім того, певні освітні заходи фінансуються з бюджету програми:

  • візити на господарства, які мають на меті відновити зв’язок дітей з сільським господарством;
  • кулінарні майстер-класи на тему звичок здорового харчування, походження продуктів та боротьби з харчовими відходами тощо;
  • набір освітніх матеріалів для вчителів, батьків і дітей, навчальні фільми (присвячені схемі), листівки тощо.

 

Фактором успіху реалізації програми з підтримки шкіл у Польщі вважають спрощену процедуру фінансування — систему з єдиною ставкою, яка справді спрощує процедури подання заявок на допомогу, а також адміністрування схеми.

 

Олена Жупінас, керівниця проєкту АВМ «Гуртовий збут молока»:

«В Україні щорічно падає споживання молочної продукції. І основна причина — низька купівельна спроможність населення. Однак навіть у попередні роки, коли вона була значно краща, українці споживали набілу значно менше, ніж на початку 90-х.

Це насамперед пов’язано з відсутністю популяризації молока. Діти все менше вживають його, тому коли виростають, в них сформовані зовсім інші смаки. З раннього віку дітям треба формувати розуміння здорового харчування і що молоко та молочні продукти — його невід'ємна частина. Саме на це спрямована програма «Шкільне молоко» — підтримати здоров’я наших дітей. Вживання склянки молока є обов’язковим для діток, а через низьку купівельну спроможність не кожна українська сім'я може зараз це дозволити. Тому саме держава має взяти на себе цей обов’язок.

Місцеві органи влади повинні вирішити, як за рахунок місцевих бюджетів оздоровити дітей через правильне харчування. Чому програма шкільного молока має фінансуватися з місцевих бюджетів? На сьогодні вони мають достатньо надходжень. Місцева влада, якщо вона справді працює для народу, має все-таки знайти ці кошти, принаймні частково. Дотації в ЄС також не повністю покривають витрати на шкільні програми харчування, частково кошти виділяються з місцевих бюджетів, десь трохи доплачують батьки — все залежить від країни, школи тощо.

Тому так, це питання місцевих влад, спонсорів, інвесторів, грантів. Окрім того, Асоціація виробників молока ініціює закон про збільшення акцизного податку на солодкі напої, який ішов би на програму шкільного молока.

Це одна із ініціатив відновлення молочної галузі. Програма допоможе тим, що формуватиме клас покупців молочних продуктів. Діти, які сьогодні споживатимуть їх, через десять років стануть свідомими покупцями, в них сформується потреба в молочних продуктах і вони не проходитимуть повз них у магазині.

Зараз це в деякій мірі збільшить реалізацію молока, коли її обсяги через війну скоротилися на 23%. Але програмою шкільного молоко ми закладаємо перспективи на майбутнє, довгострокову вигоду.

Також АВМ підтримує законопроект про галузеве фінансування програм просування молочної продукції та розвитку інновацій за принципом товарних відрахувань. Відрахування певної частки виручки від реалізації сирого молока йтимуть на його популяризацію. Підкреслюю — на популяризацію, а не рекламу. Вона включає і зміну навчального плану. Наприклад у предметі «Охорона здоров’я» виділено всього лиш одну годину здоровому харчуванню.

Країна ЄС, яка бере участь у програмі, повинна показати план популяризації молока і молочних продуктів, інакше коштів не отримає. Адже молоко можна привезти в школу, поставити перед дитиною, а вона його не питиме.

Також необхідно виділяти кошти на дослідження користі споживання — принаймні молока. Американці пішли навіть далі, вони вже популяризують у школах не молоко, а йогурт і сир. В результаті споживання цих продуктів з кожним роком росте. В США дослідження споживання молока тривають, і вже відомо, що після 14 років корисно вживати кисломолочні продукти і сир. Але все починається з молока».

1Презентація старшої експертки Національного центру підтримки сільського господарства Польщі Моніки Невяровської під час другого круглого столу «Молоко та молочні продукти в моделі здорового харчування школярів», що відбувся 1 червня 2023 р. та об'єднав державний та приватний сектор, міжнародних та українських експертів задля актуалізації проблеми здорового харчування з фокусом на молоко та молочні продукти.


У 2023 році плануємо випуск шести номерів — традиційно наприкінці кожного парного місяця. Повертаємось до друкованого формату, надаємо можливість оформити передплату на електронну версію, частково публікуватимемо матеріали у відповідній рубриці на сайті www.milkua.info. Більше інформації щодо передплати: 067 445 19 59 або 068 994 40 30 (Viber).

comments powered by Disqus

Останні додані

21 трав. 2024 10:25:00

  У квітні зріс і експорт, і імпорт сирів

21 трав. 2024 09:40:00

  Програма контролю сирого молока: від пілотного проєкту до національного рівня

20 трав. 2024 12:00:00

  Число уповноважених фітосанітарних лабораторій в Україні зросло до 23

20 трав. 2024 11:30:00

  5 порад: як запобігти тепловому стресу корів?

20 трав. 2024 10:55:00

  Довший час відпочинку сухостійних корів сприяє кращому отеленню

20 трав. 2024 10:25:00

  Бізнес визначив ключові умови ефективної кліматичної політики в Україні

20 трав. 2024 09:40:00

  Ціни на карбамід у ЄС наблизились до критично низького рівня

20 трав. 2024 09:00:00

  Мінагро створює розширену екосистему для об’єднання всього аграрного сектору в цифрі

haber
news
blog