Євген Бабак, член правління Асоціації сонячної енергетики й експерт зі зв'язків з органами державної влади компанії Atmosfera.

— Який стан і перспективи сонячної енергетики в Україні?

— Альтернативна енергетика в Україні стрімко розвивається. Суттєва динаміка росту спостерігалася до 2021 року. За новою Енергетичною стратегією1 України частка відновлюваних джерел енергії має становити не менше 25% в енергетичному балансі, а до 2050 року Україна має досягти кліматичної нейтральності.

За даними Міненерго, станом на 2022 рік в Україні було встановлено близько 10 ГВт потужностей вітро- та сонячної енергетики. Через війну вітчизняна енергосистема втратила приблизно 25% потужностей відновлюваних джерел енергії. Найбільше постраждала вітрова генерація, оскільки вітроелектростанції переважно розміщувались у південних регіонах, зокрема в Херсонській та Запорізькій областях.

Водночас у 2022 році було введено в експлуатацію 312 МВт потужностей сонячної і вітрової енергетики, а в 2023 — 350 (станом на середину грудня). Ці цифри говорять про те, що галузь розвивається, відновлювані джерела енергії користуються попитом і є сенс інвестувати в них кошти.

— Як молочна ферма може скористатися сонячною енергією?

— Тут є кілька можливостей. Насамперед слід зазначити, що торік був прийнятий Закон 3220-ІХ2, спрямований на вдосконалення підтримки виробників електроенергії з відновлювальних джерел енергії (ВДЕ). Будь-який споживач електроенергії має змогу генерувати власну електричну енергію з використанням ВДЕ та віддавати надлишки у мережу, які будуть обліковуватись за ринковими цінами. З новим законом з’явилося більше альтернатив, аніж просто будівництво сонячної електростанції під «зелений» тариф.

Молочна ферма як споживач електроенергії має дві опції. Перша — зменшити частку споживання електроенергії з мережі за рахунок власної генерації. Такі проєкти цікаві, бо мають окупність щонайбільше 4,5−5 років. Це так би мовити мережеві проєкти, які не потребують будь-якої системи накопичення електроенергії. У такому разі ферма заміщуватиме частку споживання (наприклад, пікове споживання у денний час) власною генерацією, а решту необхідної електроенергії купуватиме у свого постачальника універсальних послуг, умовно кажучи «Обленерго».

Також споживач може купувати електроенергію у будь-якого виробника за ринковою ціною, а не за постійною (приблизно 7−8 грн. за кВт·год. залежно від регіону) в постачальника універсальних послуг. Для коригування її вартості залежно від цінових коливань на ринку запроваджується система енергетичного менеджменту (комплекс апаратних і програмних засобів). У підсумку споживач може зменшити витрати на електроенергію до 20%. На основі даних поточного споживання електричної енергії господарством та її ринкової вартості можна прогнозувати, коли протягом доби вигідніше покривати споживання електроенергії з мережі за рахунок власної сонячної генерації, у такий спосіб зменшуючи її вартість.

Новий Закон 3220-ІХ дає змогу фізичній або юридичній особі стати активним споживачем, тобто виробляти електричну енергію з відновлюваних джерел для власних потреб і продавати її надлишок в об'єднану енергосистему. Підприємство може мати на власному балансі сонячну електростанцію і, приміром, 50% споживання покривати власною генерацією, а 50% віддавати в єдину енергетичну мережу, щоб в подальшому ця електроенергія враховувалась йому для покриття власного споживання. Коли надлишок віддається в мережу, вартість електроенергії вираховується не по ціні «Обленерго», грубо кажучи 8 грн. кВт·год., а за вільними, договірними, цінами на ринку «на добу наперед» або внутрішньодобовому ринку мінус якийсь відсоток, встановлений постачальником універсальних послуг або трейдером, в якого підприємство купує електроенергію.

Друга опція для господарства — встановити сонячну електростанцію необхідної потужності та систему накопичення енергії. Надлишок виробленої електроенергії буде накопичуватись, а потім, коли умовно не світитиме сонце, покриватиме власне споживання.

Сьогодні таке рішення ще не має економічної доцільності. Термін окупності таких проєктів 7−10 років, що не дуже привабливо з точки зору інвестицій.

Водночас електроенергія буде дорожчати, а її ринок змінюватиметься. Закон 3220-IX сприяє розвитку ринку допоміжних послуг в енергосистемі. Господарство може брати в ньому участь і завдяки власній системі накопичення енергії надавати допоміжні послуги, наприклад із регулювання частоти та активної потужності в об'єднаній енергосистемі.

— З чого повинен почати фермер перед тим, як ухвалити рішення будувати сонячну електростанцію?

— Насамперед слід проаналізувати споживання електроенергії, коли господарство споживає її найбільше. Якщо в денний час, то стовідсотково варто заміщувати споживання за рахунок власної генерації. Далі — технічні аспекти: де розміщувати сонячні батареї — на дахах чи на земельній ділянці. Розміщення на покрівлі відбувається за спрощеною процедурою, необхідний лише аналіз несучої спроможності даху, на підставі якого розробляється проєктна документація.

При монтуванні станції на ділянці слід керуватися земельним законодавством. Це довша процедура (дозвільні документи, розробка проєкту тощо), яка триватиме щонайменше шість місяців.

Отож, спочатку аналізуємо добовий графік споживання, на основі якого визначаємо, яку потужність доцільно перекривати власною генерацією, чи буде момент, коли прогнозована генерація перевищуватиме власне споживання і який становитиме відсоток. Вирішуємо, скільки віддавати в мережу відповідно до процедури активного споживача.

— Доцільність будівництва сонячної електростанції залежить від регіону?

— Від регіону залежить лише виробництво сонячної енергії, бо чим південніше, тим більше електроенергії з 1 м² зможе виробити електростанція. Тому сказати, що в Миколаєві є сенс будувати, а в Чернігові немає, не можна. Тим паче будь-який проєкт можна прорахувати за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення. Додаток змоделює різні комплекти обладнання, розміщення фотомодулів, розрахує потужність і яку частку вона покриватиме, щоб зрештою прийняти раціональне рішення.

— Що слід враховувати при розміщенні сонячних панелей на дахах корівників?

— З власного досвіду скажу, що в корівниках є проблема з випаровуванням аміаку. Тому тут головне, щоб конструкції, на яких будуть розміщуватися сонячні модулі, були оцинковані або не піддавалися корозії. Інакше це зайві кошти на технічне обслуговування електростанції, яка встановлюється на десятки років.

Також варто звернути увагу на утворення нальоту при вентилюванні приміщень. Якщо він утворюється, необхідно планувати розміщення модулів таким чином, щоб якомога менше нальоту потрапляло на фотомодулі. На одній із ферм через значні випаровування фотомодулі покривалися плівкою і генерація не співпадала з прогнозами. Проблему було вирішено після заміни системи фільтрації.

— Також важливий матеріал виготовлення сонячних панелей?

— На ринку України представлене як надійне обладнання, яке служитиме тривалий період, так і обладнання сумнівної якості. Це стосується не лише фотомодулів, але й інверторів чи розподільчих шаф, необхідних для захисту електромережі. Якщо власник підприємства звернеться до компанії, яка цінує авторитет на ринку, то думаю, що вони навряд чи будуть радити неякісне обладнання, бо в подальшому стикатимуться з необхідністю сервісного обслуговування і гарантією. Зараз гарантія на фотомодулі від виробника становить 12 років. Зазвичай, компанії, які їх інсталюють, надають 1−2 роки гарантії на всю генеруючу установку.

— Які особливості обслуговування сонячних електростанцій?

— Будь-яка електростанція потребує обслуговування, яке майже не відрізняється для сонячної. Сонячні модулі виробляють постійний струм, який інверторами перетворюється у змінний. Сонячну електростанцію обов’язково необхідно забезпечити автоматизованим електротехнічним захистом. Це звичайний технологічний процес будь- якого користувача електроенергії. Відповідно до правил улаштування електроустановок потрібно періодично перевіряти затяжку всіх болтових контактних з'єднань. Тому на будь-якій фермі щонайменше два працівники працюють з електрообладнанням, зокрема перевіряють затяжку цих з'єднань.

— Підсумуймо нашу розмову.

— Важливо аналізувати вартість електроенергії і частку, яку вона становить у собівартості кінцевої продукції. Всі розуміємо, що електроенергія дешевшати не буде, що краще споживати її там, де вона генерується, щоб не платити зайві кошти за доставку, розподіл тощо.

З огляду на всі ці умови, звісно є сенс задуматись над тим, щоб мати власну генерацію. Завдяки сонячній електростанції можна закріпити стабільну собівартість електроенергії на 5−10 років.

1 Кабінет Міністрів України схвалив Енергетичну стратегію України до 2050 року 1 травня 2023 року. Документ відображає цілі Європейського зеленого курсу та базується на принципах комплексного підходу до формування та реалізації політики у сфері енергетики, створення умов для сталого розвитку економіки України.

2 Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення та „зеленої“ трансформації енергетичної системи України» № 3220-ІХ (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3220−20#Text).

У 2024 році плануємо випуск шести номерів журналу «Молоко і ферма» — традиційно наприкінці кожного парного місяця. Читачі мають нагоду оформити передплату як друкованої, так і електронної версії журналу. Частково публікуватимемо матеріали у відповідній рубриці на сайті www.milkua.info. Більше інформації щодо передплати: 067 445 19 59 (Viber).