Проте використання всіляких технологій фіксацій великого масиву корів на виході з доїльної зали для проведення всього комплексу зооветеринарних заходів на фермах від 300 корів видається недостатньо ефективним. Тривале перебування в зоні запліднення та ветеринарного обслуговування створює додатковий стрес у корів через обмеженість доступу до корму, води й відпочинку, і це негативно впливає на молочну продуктивність. З огляду на це, а також із метою найраціональнішого використання часу та персоналу для обслуговування тварин, оптимальним вирішенням проблеми, на наше глибоке переконання, є установка на кормових бар'єрах у секціях для утримання тварин головних затворів, або хедлоків (від англійського head lock).

Бар'єрна решітка кормового столу типу «хедлок» представляє собою самофіксувальний механізм. Принцип його роботи базується на тому, що тварини після доїння відчувають підвищену спрагу і голод. Тому після доїльної зали корови спочатку поспішають до поїлки, а потім до кормового столу, де перебувають 20−30 хвилин. Якщо в цей час акуратно автоматично зафіксувати голови всіх корів, що споживають корм, жорстким фіксатором, то 80−90% тварин, поїдаючи зафіксованими корм, поставляться до подальших маніпуляцій більш спокійно. А зооветеринарні фахівці без надзусиль зможуть зробити масові процедури, такі як: взяття крові з хвостової вени, вакцинацію, діагностику тільності, лікування, перегрупування.

На молочну продуктивність це ніяк не вплине. Адже у «пастці» корова побуде щонайбільше 30 хвилин і при цьому їстиме! І людям зручно, і тварини не гають час, заробляючи гроші для свого власника! Це є елементом культури виробництва й ефективним оперативним інструментом менеджменту.

При переході на промислове управління відтворенням стада, коли роль людини у виявленні охоти в корів зводиться до мінімуму, основна увага приділяється програмам стимуляції та синхронізації охоти. При цьому як мінімум тричі на тиждень всі корови секцій, де утримуються неплідні тварини, добряче стресуються «мисливцями за привидами» зі шприцами в руках. Тому хедлоки ― найкраща і необхідна передумова для безстресового проведення всіляких маніпуляцій з тваринами в місцях їх утримання для стабільного виробництва молока.

Зручною альтернативою виключно з використанням хедлоків є технологія виявлення охоти з допомогою маркера кореня хвоста. Натираємо корені хвостів неплідних корів кольоровим жирним олівцем і відстежуємо фарбу кожного дня. Якщо фарба стерлася, ймовірно, корова була в охоті. Записується номер корови, тварина трансректально обстежується, а при необхідності зразу ж осіменяється.

Після закінчення обробок хедлоки відкриваються, і корови, які вже наїлись, можуть відійти від кормового столу. Без хедлоків реалізація цієї передової технології організації відтворення є неймовірно проблемною на великих стадах.

Хедлоки ― надзвичайно зручне та ефективне рішення в роботі зі стадом, де більше 300 корів на безприв’язному утриманні. Однак слід пам'ятати, що застосовувати хедлоки вельми бажано до знерожених тварин, а худобу треба завчасно привчати до такої системи. Так, якщо хедлоки використовуються тільки в відділенні для новотільних корів, доцільно обладнати кормовий бар'єр діагональними гратами (що значно дешевше від хедлоків) у секціях для нетелей та сухостійних корів. В результаті тварини за два місяці до отелення матимуть достатньо часу, щоб звикнути до нової конструкції. А після отелення вони не будуть споживати менше корму тільки через те, що побоюватимуться хедлоків. Але краще було б обладнувати хедлоками і секції для сухостійних тварин, бо в них також частенько, в тижневому ритмі, доводиться проводити всілякі технологічні щеплення.

При проектуванні корівників з хедлоками слід пам’ятати, що секції для дійних корів повинні мати не більше двох рядів стійл! Це пов’язано з тим, що в трирядних секціях з хедлоками неможливо дотриматися норми фронту годівлі для дійних корів ― 65−72 см на голову.

Безліч виробників і продавців сьогодні пропонують різні конструкції хедлоків. На наш погляд, основні вимоги до них мають бути такі:

1 ― Отвори для голови як зверху, так і знизу. Завдяки нижньому отворові корову можна буде звільнити у випадку, якщо до верхнього отвору вона не зможе дістати самостійно.

2 ― Можливість індивідуальної фіксації тварин у кожному отворі. Це дає змогу не тримати зафіксованими більшість тварин, якщо маніпуляції здійснюються з окремими з них, а також зручно проводити масові перегрупування.

3 ― Безпечні для ошийників корів з респондерами. Не повинно бути виступаючих частин поблизу отвору хедлока.

4 ― Ширина отвору хедлока має бути регульованою. В різний час у секції можуть утримуватися як різні породи, так і різні статево-вікові групи тварин.

5 ― Нахил до кормового столу 15−30°. Це дасть тварині можливість дістати більше корму.

6 ― Зручний механізм закриття-відкриття замків на максимальну кількість секцій хедлоків у ряду. Це додає швидкості в роботі.

Додаткові витрати з установки хедлоків і складніша конструкція кормового бар'єру часто відлякують наших фермерів. Куди швидше, простіше й дешевше пустити просту трубу вздовж кормового столу. Хто так будує чи реконструює, не усвідомлює, на які муки з фіксацією тварин та збитки від постійних стресів корів наражається на весь час експлуатації приміщень. Не додає це і мотивації персоналові, в тому числі й зооветеринарним фахівцям на великих молочних фермах.

Наша рекомендація як консультантів-технологів проста: хедлоки і ще раз хедлоки, і бажано в усіх секціях утримання тварин, починаючи з телиць парувального віку!

Михайло Білокінь, керівник департаменту ветеринарії Консультаційного центру АВМ