На зустрічі з української сторони були присутні: Голова Комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики Олександра Гайду, члени комітету Артем Чорноморов, Іван Чайківський, Дмитро Костюк, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Маркіян Дмитрасевич, а також директор Всеукраїнського аграрного форуму Марія Дідух та представник регіонального офісу Всеукраїнської аграрної ради Лев Кушпіт.

На зустрічі було обговорено поточний стан аграрної галузі, сучасні умови, в яких працюють українські фермери, їх основні проблеми, а також що чекає їх у майбутньому.

Марія Дідух зазначила, що незважаючи на військові дії, аграрії, ризикуючи власними життями виходили в поля і проводили посівну кампанію, розуміючи, що від них залежить світова продовольча безпека. Маркіян Дмитрасевич зазначив, що цьогорічна посівна кампанія пройшла вдало, адже було засіяно близько 80% запланованих територій, саме завдяки тому, що весняна посівна кампанія готувалася заздалегідь.

Як зазначила Марія Дідух, такого показника вдалося досягти за умови завчасної підготовки фермерів до весняної посівної кампанії. Фермери були на 80% забезпечені мінеральними добривами, на 60% - насінням і засобами захисту рослин на весняну посівну кампанію. Фермери, чиї території перебувають під окупацією, близько до зони бойових дій, зазнали бомбардувань, втратили техніку — не мають нічого, але аграрії з сусідніх господарств по можливості допомагали один одному і співпрацювали разом. Велике значення мала також підтримка з боку держави у вигляді надання малим і середнім сільськогосподарським підприємствам державних гарантій на оформлення безвідсоткових кредитів для проведення посівної кампанії.

На жаль, зараз через блокування портів та ускладнений експорт аграрії починають все більше відчувати брак фінансових ресурсів. Навіть із нарощуванням експорту альтернативними шляхами, різниця між світовою і внутрішньою ціною величезна, оскільки левову частку, близько 50 відсотків, займає логістика.

Тому через низькі ціни, необхідність погашення кредитів і незрозумілість того, що буде восени, аграрії вже зараз думають над тим, що їм вирощувати, а від яких культур можливо доведеться відмовитись.

Маркіян Дмитрасевич висловив припущення, що посівна 2023 може відбутися лише на 60% від запланованих площ. «І це все — через брак фінансових ресурсів. Якщо порти не розблокують, і фермери не реалізують зерно — то наступного року їм не буде за що сіяти», — зауважив заступник Міністра.

Марія Дідух зазначила, що більшість територій, на яких вирощували овочі і ягоди, зараз окуповані. Західні регіони намагалися переорієнтуватися і перейти на вирощування окремих видів культур, але певні овочі, фрукти, зокрема баштанні культури, там вирощувати вкрай складно. Ягідництво теж дуже постраждало, оскільки у багатьох виробників частина холодильного обладнання була зруйнована під час обстрілів і ягідникам зараз потрібні значні фінансові ресурси на їх ремонт та відновлення.

Якщо говорити про птахівництво — то відсоток втрат сягає 18−20%. Російською армією була зруйнована найбільша птахофабрика Європи, яка знаходилась у Херсонській області.

Щодо великої рогатої худоби, втрати теж сягають близько 20%: це зруйновані ферми, які були під окупацією і зруйновані ланцюги постачання, через які фермери були вимушені скоротити поголів'я.

Щодо молочно-товарних ферм, то багато фермерів інвестували у нетелі і наразі нетелі неможливо ні продати, ні утримувати.

Як зауважила директор Всеукраїнського аграрного форуму, з початком війни в Україні частково зупинилися молокопереробні підприємства. Через руйнування логістичних шляхів переробникам було неможливо забрати молоко з певних територій. Також переробні підприємства призупинили закупівлі великих обсягів молока, оскільки експорт був зупинений, і наразі на складах є значні об'єми молокопродуктів довготривалого зберігання. Зараз найбільша проблема у власників ферм — відсутність фінансових ресурсів. Через неможливість реалізувати свою продукцію молокопереробними підприємствамами фермери змушені були переглянути раціон годівлі тварин, тим самим примусово скоротити їх продуктивність. Проблематика йде по колу: низька купівельна спроможність населення, значна міграція за межі України основної цільової групи споживачів (жінки та діти); неможливість експорту призводить до того, що переробники не можуть виробляти довоєнні обсяги продукції, і, відповідно, не закуповують молоко у виробників. Марія Дідух наголосила, що без фінансової підтримки фермерство в Україні може зникнути.

«Ми розуміємо, що наразі держава і уряд роблять усе можливе, але, на жаль, усі фінансові ресурси направлені на армію і на захист нашої держави, тому звертаємося до вас, шановні члени Парламенту ЄС, з проханням розглянути можливість виділення прямої фінансової підтримки ЄС безпосередньо фермерам в Україні чи створення спеціального Фонду для фінансування ведення сільськогосподарської діяльності в Україні в умовах війни», — зазначила Марія Дідух.

Вона також показала презентацію, на якій депутати Європарламенту змогли побачити, в яких умовах сьогодні працюють фермери задля забезпечення продовольчої безпеки.

Дачіан Чолош подякував за презентацію, зазначивши, що дуже важко уявити наскільки складними є ті умови, у яких зараз опинилися українські аграрії. Він підкреслив, що метою візиту делегації було почути та побачити на власні очі реальну ситуацію на місцях.

«Ми розуміємо, що буде дуже важко відновити усі потужності, адже війна ще досі триває, але ми мусимо зробити усе можливе, щоб допомогти», — наголосив Дачіан Чолош.

Учасники зустрічі відвідали підприємства Львівської області, які спеціалізуються на виробництві та реалізації свіжих фруктів, овочів, а також птахофабрики та підприємства з виробництва преміксів, концентратів та кормів.

minagro.gov.ua