Про головне

• На відміну від попередніх досліджень, схрещування молочної худоби під час цього десятирічного дослідження контролювалось, також балансувалось оптимальне співвідношення кількості корів похідної породи, було розроблено чіткий план, використовувалось високоякісне перевірене сім’я бугаїв-плідників категорії А-1 для всіх порід (голштин, червона скандинавська та монбельярд).
• Використання порід голштин (Holstein), червона скандинавська (Viking Red) та монбельярд (Montbeliarde) у  трипородних ротаціях подається як програма ProCROSS.
• Щоденне виробництво жиру та білка протягом життя корів було на 1% вище в двопородних кросів (червона скандинавська×голштин та монбельярд×голштин) від показників чистопородного голштина і на 1% нижчим — для трипородних кросів.
• Усі варіанти гібридів мали менший показник мертвонародженості, а телята від трипородного схрещування, що народилися від двопородних маток, мали вдвічі менше мертвонароджених телят при першому отеленні на відміну від голштинів.
• Двопородні кроси мали на 12, а трипородні — на 17 менше «відкритих днів» (сервіс-період), ніж голштини.
• Вартість медикаментозного лікування була на 23% нижчою для двопородних кросів і на 17% — для трипородних порівняно з голштинами.
• Смертність протягом усього життя була на 4% менша, ніж у голштинів, для всіх варіантів схрещувань.
• Усі різновиди кросів перебували в стаді на 153 дні довше, ніж чистопородні голштини, тому вартість ремонту стада в них була значно нижчою, ніж у голштинів.
• Щоденний прибуток був на 13% більшим для двопородних кросів та на 9% — для трипородних порівняно з голштинами.
• Середній коефіцієнт інбридингу американської ВРХ жіночої статі, народженої у 2019 році, перевищив 8%, а річний темп збільшення середнього інбридингу наближається до +0,4%, що виглядає досить загрозливим для майбутнього.
• Гетерозис (гібридна сила), яка виникає при схрещуванні, найбільше впливає на ознаки, пов'язані з плодючістю, здоров'ям та продуктивним довголіттям, що виходить на перший план порівняно з генетичним удосконаленням породи.

Мотивація для дослідження

Інтерес до схрещування молочної худоби зростає в усьому світі. Порода голштин була надзвичайно успішною в  селекції для виробництва молока протягом останніх 40 років. В результаті цього порода стала майже монокультурою на молочних фермах у всьому світі на початку ХХІ століття. Вона відіграла вирішальну роль у збільшенні розмірів тіла та більшої кутовості корів при відборі для молочної продуктивності. Усі ці три риси мають генетичний антагонізм із плодючістю, здоров'ям та продуктивним довголіттям корів. Тому голштини зазнали швидкого зниження цих функціональних ознак. Останніми роками докладається чимало зусиль у селекції для їх поліпшення, але вони погано піддаються генетичному контролю і продовжують бути антагоністичними при тривалому відборі для виробництва.

Використання геномної селекції у США за останні 10 років значно прискорило щорічне збільшення середнього інбридингу голштинів, головним чином через те, що інтервал генерації (час між кожним поколінням) зменшився вдвічі. Тому середній коефіцієнт інбридингу збільшився і досяг 8,02% для телиць, народжених протягом 2019 року. Ще тривожнішим є прискорення середнього інбридингу останніми роками — його показник збільшується приблизно на 0,35% за кожний з останніх 4 років. Інбридна депресія зменшує прибуток виробників молока, тому що виражається здебільшого рисами, які не є помітними, зокрема втрата ембріона, менша стійкість до хвороб та скорочення продуктивного життя.

Гетерозис (гібридна сила) виникає при схрещуванні й виражається як рівносильний та протилежний ефект інбридної депресії. Коли батьки різних порід спаровуються для створення гібридної тварини, два гени в одному й тому ж місці на хромосомах не можуть бути ідентичними, як у спільного предка. Тому рецесивні гени як основного, так і незначного наслідку/прояву, ймовірно, не будуть виражені при кросбридингу. Використання міжпородного схрещування (створення кросів) охопило птахівництво, свинарство, вівчарство тощо.

Однак важливо пам’ятати, що гетерозис не замінює генетичного поліпшення в межах порід, що збільшує частоту бажаних генів. Підтримка, а особливо керування програмами генетичного вдосконалення порід критично важливі для успіху програм схрещування. Виробники молока мають відібрати 3 породи, які відповідають їхнім специфічним системам управління, та використовувати сім’я топових бугаїв-плідників (А-1) кожної з трьох порід.

У ході цього десятирічного дослідження в  Міннесоті, яке почалось у 2008-му і тривало до 2017-го, було порівняно корів трипородної програми ротаційного схрещування з використанням порід голштин, червона скандинавська і монбельярд з чистопородними голштинами. Така програма схрещування трьох порід отримала назву ProCROSS і продається спільно двома селекційними компаніями — Viking Genetics і  Coopex Montbeliarde.

Червона скандинавська порода є результатом поєднання генетичного вдосконалення раніше відокремлених порід шведської червоної, данської червоної та фінського айршира.

Метою дослідження було порівняти прибутковість гібридизованих та чистих голштинів, особлива увага зверталася на відмінності у витратах на лікування. Виробники молока, які брали участь у дослідженні, намагались мати в своїх стадах корів із високою продуктивністю при мінімальних витратах на виробництво, а також із високим рівнем здоров’я. Менеджери 7 стад, долучених до дослідження, володіли інформацією про те, що кроси монбельярд × голштин та червона скандинавська × голштин приносять на 4-5% більший щоденний прибуток порівняно з чистопородними голштинами (попереднє польове дослідження в Каліфорнії).

План дослідження

Група науковців з  Університету Міннесоти почала дослідження у 2008 році у 7 стадах. Масив досліджуваної худоби становив 3550 телиць та корів. Стада розміщувались у  центральній, південно-східній та південно-західній частині штату. Наприкінці дослідження, в грудні 2017 року, на семи досліджуваних фермах середня річна продуктивність на корову становила 13587 кг молока, зокрема жиру—512,1 кг та білка—426,4 кг. Середній розмір стада становив 982 корови. Вся худоба утримувалась у приміщеннях безприв’язно і  споживала загальнозмішаний раціон.

Це дослідження є унікальним, оскільки жодне попереднє щодо схрещування в комерційному молочному виробництві США не було так ретельно сплановане з огляду на дорослішання поколінь. З кожного з 7 стад відбиралося щонайменше 250 самок голштинів, нащадки яких у наступному поколінні або зоставалися чистопородними голштинами, або ставали гібридами.

Як мінімум 150 вихідних самок у кожному стаді було спаровано з голштинами категорії A-1 і  щонайменше 100 вихідних самок — з червоною скандинавською або з  монбельярдом, також із використанням сімені бугаїв плідників категорії А-1 (в однаковій кількості) для ініціювання ротаційної програми трипородного схрещування в обидва напрямки. Двопородне схрещене потомство парувалося згідно зі схемою схрещування з третьою породою. Трипородні помісі заплідднювалися сіменем бугаїв-плідників породи голштин (див. схема1).

Повна версія статті опублікована в журналі «Молоко і ферма» № 5 (60) , жовтень 2020.

Замовити номер можна в друкованому або електронному форматі.

Контакти: molokoiferma@dykun.com.ua або +38 (067) 236-01-67