Молоко і ферма
Гній: як перетворити відходи у доходи
БІЗНЕС СТРАТЕГІЇ
Для багатьох молочних ферм гній і досі є головним болем. Донедавна в більшості українських господарств цей побічний продукт сприймався як відходи. Втім через ріст цін на мінеральні добрива фермери все частіше замислюються над використанням органіки. Цю статтю ми вирішили присвятити як поводженню з гноєм, так і ґрунтовій біоті. Адже використання гною тісно пов’язане з процесами в ґрунті. Їх розуміння допоможе отримати максимальну користь від органіки. Питання, яких ми торкнемось, видаються особливо актуальними на тлі обговорення проєкту Стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій в Україні до 2030 року (зокрема пункти 4−5), затвердження якої заплановано до кінця поточного року.
Рене Кремерс, Difco International (Нідерланди)
Порівнюючи досвід і практику використання гною ВРХ в Україні та Нідерландах, слід зазначити, що основною проблемою України є його мала кількість. Також існують логістичні складнощі з доставкою рідкого гною у потрібній кількості в потрібне місце на полі. І все ж, варто почати з ґрунтової біоти та взаємозв'язків між нею та ґрунтом (схема 1).
Схема 1.
Трофічна мережа ґрунту
Важливо розуміти, як вона працює, та усвідомлювати, що для здоров’я ґрунту критично необхідно зменшити використання хімічних добрив та засобів захисту рослин. В ЄС тренд на скорочення застосування хімікатів підтримується законодавчими нормами. Його також посилюють міжнародні компанії — лідери ринку харчової продукції, які купують сировину для подальшої переробки в аграріїв, зокрема йдеться про Unilever, Nestle тощо.
Щоб забезпечити здоров'я ґрунту, необхідно живити популяцію його мешканців енергією, азотом і вуглецем. Для цього слід збалансувати «раціон» з органіки, яку ви використовуєте. Фактично це те само, що годувати корів, — ви годуєте мікрофлору рубця. У випадку з ґрунтом — ви годуєте ґрунтову біоту.
Для повноцінного функціонування ґрунтової біоти (комплекс різних видів живих організмів, зокрема й рослин) потрібна волога, а тому важливо, щоб ґрунт був вкритий. Для цього використовуються такі практики:
1) нульовий обробіток ґрунту (no-till), оскільки оранка руйнує трофічну мережу ґрунту;
2) зменшення використання або й повна відмова від хімікатів, адже фунгіциди вбивають гриби в ґрунті, а гліфосат суттєво шкодить ґрунтовій біоті;
3) використання покривних культур і бажано різних видів, тобто — суміш рослин (глибоке вкорінення на противагу великій кількості коренів, азотфіксуючі і високі рослини для великих обсягів біомаси);
4) оптимальний баланс азоту, вуглецю та енергії.
В Україні більшість фермерів мають великі площі під зерновими культурами і залишають солому на полях, тому в ґрунті утворюється надлишок вуглецю на тлі нестачі азоту й енергії. Внесення рідкого коров'ячого гною (відсепарованого або й навіть змішаного) додає необхідний азот для живлення ґрунтової біоти. Зокрема нідерландська компанія Schouten Machinery пропонує шлангові аплікатори для внесення рідкого гною. Питання в тому, чи вносити гній безпосередньо у ґрунт, що є обов'язковою умовою в Нідерландах, чи поверхнево, як це вимагається в Німеччині. Виходячи з особливостей трофічної мережі ґрунту, гній слід вносити в невеликих кількостях (5−10 т/га) по поверхні.
Нідерландська компанія Schouten Machinery пропонує шлангові аплікатори для внесення рідкого гною на поля.
Коли йдеться про компостування, слід пам’ятати, що під час виготовлення компосту втрачається значна частина енергії, тому кращою альтернативою переробки гною є бокаші (процес перетворення харчових відходів та аналогічних органічних речовин на ґрунтову добавку, яка додає поживні речовини та покращує структуру ґрунту).
Експертом з бокаші є компанія Agriton. Технологія виготовлення бокаші схожа на силосування з використанням інокулянтів, коли до сировини додаються активні біологічної культури для кращої ферментації органічної речовини. Обсяг залишається незмінним і при цьому зберігається енергетична складова, що чудово підходить для живлення ґрунтової біоти.
Під час виготовлення бокаші до сировини додаються активні живі культури для кращої ферментації органічної речовини, при цьому зберігається енергетична складова, що чудово підходить для живлення ґрунтової біоти.
Біорізноманіття — ще одне важливе питання, коли йдеться про бережне ставлення до довкілля і підтримання трофічних мереж ґрунту. Аграрії можуть збільшити біорізноманіття, вирощуючи суміші культур (що легко зробити з покривними культурами і важче з основними товарними). При цьому слід звертати увагу на краї полів, де також слід забезпечити функціональне біорізноманіття.
Біорізноманіття має здатність до відновлення, але ви можете цьому допомогти. Хімікати, добрива та оранка руйнують трофічну мережу ґрунту, тому виникає необхідність відновлювати ґрунтову біоту. Це можна зробити різними методами з використанням, наприклад:
- збагаченого грибами компостного чаю/екстракту (Johnson-Su Bioreactor), що сприятиме росту величезної кількості корисних грибів, нематод, найпростіших і бактерій та слугуватиме поштовхом до відновлення трофічної мережі ґрунту на полях;
- JMS (Jadam Microorgаnism Solution) — спосіб вирощування мікроорганізмів під певні культури і ґрунтові умови для відновлення ґрунтової біоти;
- трісок молодих гілок (Ramial Chipped Wood); простий спосіб нарізання/подрібнення молодих гілок дерев і розкидання матеріалу по полю для стимулювання росту грибів, тому що традиційно в ґрунті переважають бактерії.
Після відновлення трофічної мережі ґрунту, її потрібно підтримувати або іншими словами — годувати. І як наголошувалось вище, це як годувати корову — енергією, вуглецем та азотом у правильному співвідношенні. Тому пам'ятайте, що вносити гній і позбуватись його — не одне й те само. Вносити гній — означає годувати живі організми ґрунту, і тут потрібен баланс. У більшості випадків достатньо буде невеликої кількості гною на поверхні поля в потрібний момент, щоб ґрунт жив і мав достатньо поживних речовин цілий рік.
Як поводитися з коров’ячим гноєм від ферми до поля? Низка нідерландських компаній пропонують відповідні рішення й обладнання. Зокрема, JOZ постачає системи для видалення гною з корівників.
Після того важливо зберігати гній у відповідних сховищах чи лагунах, які мають бути накриті для унеможливлення вивільнення NH4/ NH3. Компанія Wiefferink пропонує кілька рішень для цього, і найбільш прийнятними з огляду на співвідношення ціна/якість вважаються криті лагуни.
Крита лагуна від Wiefferink для зменшення виділення аміаку.
Можна також з гною виробляти біогаз і/або сепарувати його на тверду і рідку фракцію. Сепарація полегшує поводження з гноєм, оскільки тверда фракція в основному містить органічні речовини і фосфор (P), а рідка — переважно калій (K) та азот (N).
Матеріал підготовлений в рамках Проєкту розвитку молочного сектору України, який фінансуються Урядом Королівства Нідерланди. Якщо вас зацікавила інформація, звертайтеся до Рене Кремерса (rene@difco.nl; +31 6 537 207 48) або Мирона Пундора (myronagro@gmail.com; +38 067 57 101 57).
|
Михайло Драганчук, ноутіллер, з 2006 року працює за технологією No-till на площі 1400 га, автор ютуб-каналу No-Tiller:
За відновлення ґрунту та підвищення його родючості відповідає мікробіота. Сприяють її належному функціонуванню покривні культури, біопрепарати, а також органічні добрива — зокрема компости. З технологічної точки зору компост покращує структуру ґрунту, утримує в ньому вологу, а головне, як зазначалось вище, — правильно приготовлені шляхом компостування продукти заселяють ґрунт природною корисною мікрофлорою, що в цілому сприяє відновленню його родючості та підвищенню урожайності вирощуваних культур. Тобто компост — це не тільки екологічно, а й економічно вигідно. Відомі два види компостування: аеробне або гаряче компостування і анаеробне або холодне. Останнім часом аграрії все частіше звертаються до аеробного компостування. Такий компост готується 1,5−2,5 місяця. Основні компоненти — гній, рослинні рештки, волога. За бажанням для оптимізації процесу можна додати інокулянти. Для функціонування мікроорганізмів потрібен кисень, тому сировину періодично перемішують. Під час термофільної фази температура в буртах піднімається вище 77 °C, тому руйнується насіння бур’янів і патогени, швидше відбувається розщеплення органічних речовин і, відповідно, швидше отримуємо поживне і безпечне для внесення добриво. До основних переваг аеробного компостування відносяться:
Два основні стримувальні фактори — великі витрати на обладнання (аератори) і команда фахівців. Якщо хочемо отримати гарний і швидкий результат, то цим треба професійно займатись. Ще один важливий момент: завдяки аеробному компостуванню гній утилізується щонайбільше за 3 місяці, таким чином можна вплинути на карбоновий слід і знизити викиди СО2 в атмосферу. Холодний метод довгі роки традиційно використовувався господарствами. Головна його перевага — простота зберігання. Не потрібні жодні сторонні впливи на сировину, а тому вимоги до техніки і кваліфікації персоналу мінімальні. Все, що потрібно, — просто вивезти матеріал на ділянку для зберігання. Найбільший мінус — термін переробки сировини становить близько 5 років, саме стільки часу потрібно для виготовлення матеріалу, який можна безпечно вносити на поля. Попри те існує висока ймовірність нерівномірності дозрівання, втрати поживних речовин, наявності насіння бур’янів та патогенів, більше того екологічне навантаження на довкілля при зберіганні досить значне. Загалом одним з рушіїв переходу на аеробну технологію компостування став ріст цін на мінеральні добрива. Тому ситуація з міндобривами та підвищенням екологічних вимог зрештою приведуть до того, що компостувати будуть усі. На що варто звернути увагу? Обладнання для аеробного компостування дороге. Проте сьогодні набирає обертів сфера послуг з виготовлення компосту, і якщо немає можливості купити потрібне обладнання, підготувати й утримувати команду професіоналів, то послугу можна замовити. При промислових масштабах переробки гною без спеціальної техніки і дотримання технології приготування компосту на виході матимемо «недокомпост» і втратимо всі переваги цього цінного продукту. Наведу кілька прикладів з досвіду наших аграріїв з утилізації гною шляхом виготовлення компосту та його подальшого використання під різні культури. Одне з господарств Черкащини у 2022 році використало компост, термін виготовлення якого становив 2,5 місяці. Вносили під озиму пшеницю (5 т/га), кукурудзу (5 т/га), цукровий буряк (7 т/га). Які отримали результати? Урожайність озимої пшениці — 40 га контроль (традиційне удобрення без гною і компосту) і 40 га дослід (компост) — 6,24 і 6,84 т/га, відповідно; кукурудзи — 23 га контроль і 40 га дослід — 9,1 та 9,9 т/га; цукровий буряк — 30 га контроль і 40 га дослід — 25,13 і 27,93 т/га. Найкращий результат отримано по цукрових буряках — додатково 2,8 т на гектар, скромніші показники по пшениці (+0,6 т/га) і кукурудзі (+0,8 т/га). Під час однієї агро-веб-сешн NO-TILL-PRO досвідом ділився Ігор Літвінов, генеральний директор ТОВ «АФ „Добробут“» (АПХ «Астарта-Київ»), що на Полтавщині. Молочна ферма на 1100 голів виробляє 11 тис. т гною на рік. Вносили гній зі сховищ на поля, мали великі проблеми з бур’янами. У 2022-му, навіть не маючи необхідного професійного обладнання, почали утилізувати гній через компостування з використанням аерації, з інокулянтами та без них. Закладають досліди з порівняння різних продуктів, щоб потім кращий досвід перенести на інші господарства холдингу. Обіцяють згодом поділитись результатами досліджень. |
У 2024 році плануємо випуск шести номерів журналу «Молоко і ферма» — традиційно наприкінці кожного парного місяця. Читачі мають нагоду оформити передплату як друкованої, так і електронної версії журналу. Частково публікуватимемо матеріали у відповідній рубриці на сайті www.milkua.info. Більше інформації щодо передплати: 067 445 19 59 (Viber).