генетика
«Генетичне сміття»: як підвищити надої молока в Україні
За останні 25 років Україна погрузла у «генетичному смітті». Вітчизняна ВРХ малоефективна, а фермери не слідкують за чистотою порід та генетичним розвитком. Як наслідок, Україна нині у світі має чи не найнижчі надої.
Ігор Присяжнюк, лікар ветеринарної медицини асоціації виробників молока (АВМ), прокоментував цю проблему.
«Головна причина виникнення такої ситуації є розпад СРСР. Радянська влада піклувалася про генетичний розвиток ВРХ та давала вказівки як, куди, кому і в якому напрямку рухатися. А коли Україна стала незалежною виявилося, що ми по суті нічого не знаємо про розвиток генетики.
Як наслідок, коли весь світ активно розвивав одну породу корів, яка на їхню думку є найбільш ефективною, на нашому ринку залишилися ті ж самі малоефективні породи.
Крім того, в період становлення державного устрою України, колгоспи переформовувалися у ферми, і питання генетики було на останньому місті.
Проте все ж у 90-х роках XX століття були господарства, які генетичні питання розвитку ставили на перше місце. Вони вирощували голштинів і зараз мають надої більше 9 тон, в той час, коли решта — 6−6,5 тон», — коментує пан Присяжнюк.
Взагалі світова практика показує, що у країнах, де господарства перейшли на голштинів, найвища продуктивність. Наприклад, в Ізраїлі вирощують лише голштина і при цьому мають 11 706 тон надоїв молока. Ця країна є лідером по надоях у світі. В той час коли в Україні середній надій 7500 тон.
Єдиний вихід із ситуації для України є розробка ефективної програми розведення голштинської породи для всієї держави та кожного окремого господарства. Це дасть нам змогу підвищити продуктивність та генетичний потенціал нашої ВРХ. Як наслідок, ми матимемо змогу вийти із власними голштинами на світовий ринок і вартість українських корів зросте в рази.