У доповіді говориться, що сучасне сільське господарство відповідає за скидання у водойми великих обсягів агрохімікатів, органічних речовин, суспензій і сольових розчинів.

З 1960 р. використання мінеральних добрив зросло в десять разів, а з 1970 р. світова торгівля пестицидами зросла з $1млрд до $35 млрд/рік.

Тим часом, інтенсифікація виробництва продукції тваринництва — у той час як світове поголів'я збільшилося втричі за період з 1970 р. — привело до виникнення нового класу забруднюючих речовин: антибіотиків, вакцин і гормонів — стимуляторів росту, які з ферм разом з водою потрапляють в екосистеми і в воду, яку ми п'ємо.

І ще один швидко зростаючий сектор — аквакультура (яка збільшилася з 1980 р. в двадцять разів) тепер скидає в поверхневі води все більші обсяги рибних екскрементів, залишків корму, антибіотиків, фунгіцидів і протиобростаючих агентів.

У ФАО вважають найбільш ефективним способом зниження тиску на водні екосистеми і сільську екологію — обмеження скидання забруднюючих речовин із джерел, або перехоплення їх перш, ніж вони потраплять в уразливі екосистеми. За межами ферм витрати на очистку в значній мірі зростають.

За даними ФАО, існує багато хороших практик, за допомогою яких можна знизити викиди забруднюючих речовин з ферм в навколишні екосистеми, у тому числі: зведення до мінімуму використання добрив і пестицидів, створення буферних зон уздовж водотоків і кордонів ферм, або вдосконалення схем по контролю дренажу.

«Комплексний захист від шкідників, що поєднує використання стійких до шкідників сортів сільськогосподарських культур з практикою сівозміни та використанням природних хижаків на відомих шкідників, є ще одним корисним інструментом», — ідеться в повідомленні.

У тваринництві необхідно застосування традиційні техніки, такі як відновлення деградованих пасовищ і вдосконалення управління раціоном тварин, кормовими добавками і ліками. Одночасно можна також використовувати нові підходи і технології з утилізації біогенних речовин, такі як біоустановки, що працюють на сільськогосподарських відходах.

ФАО наводить деякі факти негативного впливу сільського господарства на навколишнє середовище:

• зрошення — найбільший за обсягами виробник стічних вод в світі;
• 20% внесених мінеральних азотних добрив накопичується в ґрунтах і біомасі, а 35% потрапляє в океани;
• щорічно в навколишнє середовище по всьому світу розпорошується 4,6 млн. т хімічних пестицидів;
• на країни, що розвиваються, припадає 25% пестицидів, які використовуються в світовому сільському господарстві;
• економічний збиток, що наноситься пестицидами нецільовим видам в країнах, що розвиваються, становить майже $8 млрд/рік;
• майже 24% зрошуваних площ в світі схильні до засолення;
• наразі в списку речовин, виявлених в європейському водному середовищі, — понад 700 нових забруднювачів, їх метаболіти і продукти трансформації.