Це означає, що якщо одна або кілька держав-членів ЄС зіткнуться з надлишком української сільськогосподарської продукції, Європейська комісія може дати «зелене світло» обмеженню продажу та зберігання цієї продукції в постраждалій країні. Також можлива повна заборона, оскільки запропонований документ навмисно розроблений у безстроковій формі.

Так звані «виправні заходи» мають бути підкріплені економічними доказами, на які можуть сильно впливати політичні рішення. Після затвердження обмеження діятимуть доки триватимуть ринкові потрясіння.

Крім того, Єврокомісія запропонувала новий запобіжний захід, щоб контролювати «найбільш чутливі продукти», що надходять з України, а саме продукцію птахівництва, яйця та цукор. Якщо ці обсяги імпорту зростуть вище рівнів 2022 і 2023 років, автоматично спрацюють екстрені обмеження, і довоєнні мита будуть знову запроваджені.

Кукурудза та пшениця, товари, якими найчастіше торгують, не будуть вважатися «чутливими», оскільки європейський ринок традиційно сприйнятливий до цих потоків, тоді як сплеск цін на продукцію птахівництва, яйця та цукор значною мірою суперечить законодавчим нормам ЄС.

Маргарітіс Схінас, один із віце-президентів Єврокомісії, захистив новий режим, стверджуючи, що він встановлює баланс між підтримкою України та занепокоєнням, яке висловлюють східноєвропейські країни та сільськогосподарський сектор.

Незважаючи на те, що остаточне рішення щодо обмеження торгівлі та введення мит прийматиме Євролпейська комісія, країни-члени ЄС матимуть «більшу роль» у цьому процесі та зможуть надавати рекомендації та поради, додав він.

Слова Схінаса прозвучали 1 лютого, тобто тоді, коли фермери вийшли на вулиці Німеччини, Франції та Бельгії, щоб засудити кризу вартості життя, поступове скасування податкових пільг, несвоєчасну виплату субсидій, екологічне регулювання та втрату конкурентоспроможності.

Зростаючий рух, який ультраправі намагаються використати на свою виборчу користь, привернув Брюссель до пильної уваги та поставив під сумнів його амбітну Зелену угоду.

Проект документу має пройти переговори між Європейською Радою та Європейським парламентом, перш ніж він набуде чинності.

Україна є одним із провідних світових експортерів таких основних товарів, як соняшникова олія, ячмінь, кукурудза та пшениця. Війна росії проти України та подальша блокада Чорного моря серйозно перешкоджали можливості України відправляти свої товари, збільшувати важливе джерело доходу та мати доступ до іноземної валюти.

В червні 2022 року Брюссель скасував усі мита та квоти на український імпорт, щоб полегшити транзит наземними шляхами та забезпечити просту альтернативу Чорному морю. Але режим вільної торгівлі призвів до різкого зростання українських зернових в сусідніх країнах, що викликало протести місцевих фермерів, які стверджували, що дешева продукція знижує ціни, заповнює сховища та спричиняє недобросовісну конкуренцію.

Суперечка спалахнула в квітні 2023 року, коли Польща, Угорщина та Словаччина наклали національні заборони на ряд сільськогосподарських товарів, що надходять з України. Румунія та Болгарія послідували їх прикладу.

Єврокомісія завдала «удару у відповідь», засудивши заборони як неприйнятні, незаконні та такі, що суперечать духу солідарності ЄС. Група з 12 країн, включаючи Німеччину, Францію, Нідерланди та Бельгію, заявили у спільному листі, що цілісність єдиного ринку знаходиться під загрозою.

Протистояння тривало кілька місяців і було багато спроб вирішити ситуацію дипломатичним шляхом. Але заборони так і не були повністю зняті, що змусило Україну подати позов до СОТ.

Наразі Польща, Угорщина та Словаччина застосовують різні обмеження на споживання та зберігання українського зерна та іншої сільськогосподарської продукції, а Румунія та Болгарія домовилися про ліцензійну угоду з Україною, щоб контролювати потоки сільськогосподарської продукції.

Єврокомісія сподівається, що, пропонуючи гарантії, східноєвропейські країни припинить свої односторонні, неузгоджені заборони, які суперечать законодавству ЄС.

ukragroconsult.com