Франція, Німеччина, Бельгія, Польща, Литва, Італія тощо — масштабна хвиля фермерських протестів прокотилася Європою. Незважаючи на те, що політики вже відреагували та пішли на поступки в деяких країнах, фермери залишаються напоготові зі своїми тракторами, щоб блокувати вулиці та міста. Зрештою, йдеться не про затвердження менших чи більших субсидій чи податкових знижок; йдеться про весь аграрний сектор, який за останні роки та десятиліття перетворився на фінансову пастку для фермерів через неоліберальну політику. Невже на сільськогосподарській продукції вже не можна заробити? Звичайно, можна, але розподіл по всьому ланцюжку створення вартості настільки нефункціональний, що насправді нічого не потрапляє до виробників та їхніх сімей.

Президент Європейської молочної ради (EMB) К’яртан Поулсен вважає, що ситуація буде залишатися хронічно тупиковою, якщо в аграрному секторі не будуть запроваджені фундаментальні зміни. «Це не виняткові ситуації на національному рівні, а величезний дисбаланс по всій Європі. Ось чому ми звертаємося до політиків ЄС і закликаємо їх нарешті здійснити давно назрілі реформи, щоб дати виробникам можливість вибратися з цієї фінансової пастки. Питання доходів є абсолютно центральним для виробників. Якщо це не буде вирішено, масові протести продовжаться».

Веронік Ле Флок, президент французької Сільської координації (CR), описує фінансовий стан французьких фермерів так: «Між 2020 і 2022 роками валовий прибуток французьких молочних фермерів впав на 4%. Хіба не можна було б забезпечити кращий розподіл маржі? Я не прошу нікого припинити бізнес, але я хочу, щоб ми, виробники, не збанкрутували!»

Адрієн Лефевр, президент APLI, французької Асоціації незалежних молочних фермерів, також глибоко стурбований майбутнім виробників: «Ми стикаємося зі зниженням цін у всіх виробничих секторах по всій Європі. Нам терміново потрібно надіслати щирий, сильний, позитивний сигнал наступному поколінню фермерів, якщо ми хочемо й надалі відігравати центральну роль у забезпеченні продовольством!»

Жан-Люк Прюво, президент очолюваного виробником бренду Fair Milk із FaireFrance, знає з власного досвіду, що справедливий розподіл націнок однозначно можливий: «Fair Milk — це реальне рішення, яке забезпечує майбутнє виробників як у Франції, так і на рівні ЄС. Настав час, щоб наші політики визнали та підтримали проект Fair Milk!»

З огляду на скорочення субсидій і дедалі меншу готовність підтримувати сільське господарство грошима платників податків, в інтересах політиків також має бути запроваджено реформи і зроблено структурування ринку таким чином, щоб ціни виробників могли покривати собівартість. Це означає, що ціна, яку переробники сплачують виробникам, також повинна враховувати витрати на виробництво. Гроші вздовж ланцюжка створення доданої вартості нарешті мають розподілятися справедливо.

Необхідно впровадити такі реформи:

1. Загальноєвропейський регламент, який забороняє ціни, що не покривають виробничих витрат.

Чому?

Те, що є зрозумілим в інших секторах — що витрати передаються по виробничому ланцюгу й відображаються в цінах — виглядає не так у багатьох частинах сільськогосподарської сфери. Невидима рука ринку дуже чітко і явно штовхає ціни нижче собівартості. Регламент ЄС, який заборонить ціни, нижчі за собівартість, дасть стабілізацію ситуації з доходами і, таким чином, стабілізує виробничі структури у всьому ЄС.

2. Відповідні кризові інструменти мають бути інтегровані в сільськогосподарську систему ЄС. Це включає діючий механізм раннього попередження, побудований навколо правильних показників, які відображають реальні виробничі витрати, включаючи належний дохід виробника, і де автоматично активуються такі заходи, як добровільне скорочення виробництва / Програма ринкової відповідальності.

Чому?

Наприклад, на молочному ринку в останні роки кожна криза наставала слідом за попередньою. Перевиробництво призводило до обвалу цін і щоразу змушувало багатьох виробників залишати бізнес. Цих криз можна уникнути або пом’якшити їх, якщо своєчасно активувати правильний механізм, коли щось на кшталт програми скорочення обсягів буде протидіяти перевиробництву. Це працює, що було доведено впровадженням у 2016/2017 роках в ЄС.

3. Конкретні положення контракту ЄС щодо, серед іншого, обсягів і цін, що покривають витрати виробництва до стадії поставки молока. Це має стосуватися всіх учасників ринку, включно з кооперативами.

Чому?

Ринкова позиція виробників може покращитися лише тоді, коли контракти будуть включати правильні пункти. Нерівномірний розподіл у ланцюжку вартості є продуктом дисбалансу ринкової сили між різними зацікавленими сторонами. У той час як переробники та трейдери можуть забезпечити покриття своїх виробничих витрат і, крім того, отримувати значні прибутки від виробництва готової харчової продукції, непокриття витрат на виробництво є нормою у виробників.

4. Сильні горизонтальні організації виробників, які дозволяють виробникам, включно з кооперативами, об'єднуватися для отримання сильнішої позиції на переговорах

Чому?

Сильні організації виробників також є сильними партнерами в переговорах, коли справа доходить до визначення виробниками ціни сировини у переговорах з молокозаводами. Однак організація може бути сильною лише тоді, коли вона об'єднує велику кількість фермерів і веде переговори з кількома молокозаводами, тобто вона є горизонтальною. Так званим вертикальним асоціаціям виробників, які залежать від одного молокозаводу, неможливо розвинути цю силу.

5. Реальне залучення виробників до розробки та реалізації «Зеленої угоди», включаючи створення правильних інструментів.

Чому?

Виробники наразі не залучені до розробки «Зеленої угоди». Їм просто оголошують цілі, і очікується, що вони будуть нести фінансовий тягар цих стратегій з їхнім і без того недостатнім сільськогосподарським доходом. Це має змінитися. Виробники повинні бути поставлені в центр розробки аграрних стратегій і належним чином залучені до їх формування. Фермери мають фундаментальне значення у роботі з пом’якшення наслідків зміни клімату. «Зелена угода» має бути використана для реформування поточної системи в напрямку соціально стійкої моделі.

6. Дзеркальні положення, які гарантують відповідність імпортованих продуктів харчування та кормів вимогам ЄС. Крім того, ця відповідність повинна забезпечуватися достатніми перевірками та санкціями.

Чому?

Імпорт товарів, які, наприклад, вироблені в менш суворих екологічних умовах, ніж продукція ЄС, є шкідливим у багатьох аспектах. З одного боку, ці товари можуть підірвати бізнес європейських виробників через нижчі виробничі витрати обумовлені недостатньою відповідністю екологічним нормам, і в кінцевому підсумку можуть витіснити продукти ЄС з ринку. Ці нижчі витрати також сприяють виведенню виробництва за межі ЄС, що призведе до більшого впливу на навколишнє середовище в цих місцях. А ці товари споживаються в ЄС.

7. Просування та розширення проекту Fair Milk в ЄС

Чому?

Fair Milk показує шлях вперед. У цьому проекті виробники-учасники отримують ціни, що покривають витрати, ціни, які включають справедливу для них винагороду. Незважаючи на те, що проекти Fair Milk вже існують у таких країнах, як Франція, Німеччина, Бельгія, Люксембург і Швейцарія, вони все ще не охоплюють достатньої кількості споживачів і виробників. Більше виробників мають отримати вигоду від позитивного впливу Fair Milk на їх життя та доходи. ЄС та кожна з його держав-членів можуть зробити свій внесок у це, забезпечивши публічне визнання Fair Milk.

ІНФАГРО за матеріалом europeanmilkboard.com