Детальніше про те, чи зможе Україна реалізувати експортний потенціал виробництва яловичини з бичків молочних порід експерти розкажуть на Х Ювілейному міжнародному молочному конгресі, що відбудеться 2−3 березня у Києві.

Віце-президент Асоціації виробників молока Ганна Лавренюк констатує, що у 2016 році умови для розвитку молочної промисловості стали найгіршими за останні 10 років. За її словами, саме 2016 рік відзначився стрімким скороченням поголів'я ВРХ.

«За підсумками грудня, згідно даних Державної служби статистики України, за останні два роки маємо мінус 574,2 тис. корів, — розповідає Ганна Лавренюк, віце-президент АВМ, додаючи, — в період незалежності України це історично найнижчий показник!»

Разом з тим, експерти переконані, що вирощування бичків молочних порід на м'ясо — несправедливо недооцінений резерв прибутковості. За попередніми статистичними даними, у 2016 році всіма категоріями господарств вироблено 2 323 тис. тонн м’яса всіх видів у забійній вазі. При цьому, виробництво свинини та м’яса птиці зросло на 0,1% та 2,4%, і лише виробництво яловичини продовжило тенденцію до падіння, яке склало 5,1%.

В Україні у 2016 році споживання м’яса відстало від раціональної норми на 36%. Частка яловичини в загальній структурі споживання м'яса найнижча —7,7 кг яловичини на особу за весь період.

Основною перепоною на шляху розвитку ринку яловичини в Україні є відсутність культури споживання яловичини та висока ціна на цей вид м’яса.

«На жаль, яловичина — не притаманне м'ясо для споживання в Україні. До того ж м'ясо ВРХ — це дорогий продукт, тому в нинішній економічній ситуації населення надає перевагу дешевшому виду м’яса (свинині або курятині)» — коментує ситуацію Богдан Шаповал, голова Ukrainian Food Export Board.

На думку Андрія Ярмака, економіста департаменту технічної співпраці Продовольчої сільськогосподарської організації ООН (FAO), українські виробники можуть бути досить конкурентними на світовому ринку яловичини, адже це той вид продукції, ринок якого значно ширший, ніж ринок свинини

«Яловичина — єдиний вид м’яса, за яким Україна може конкурувати навіть на ринках ЄС за умов забезпечення необхідних показників безпечності продукції» — вважає економіст департаменту технічної співпраці Продовольчої сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрій Ярмак.

Асоціація виробників молока (АВМ) спільно із Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (FAO) організували проект по відгодівлі бичків молочних порід для виробництва яловичини на експорт.

У рамках реалізації проекту до України приїжджав фахівець з відгодівлі молочних порід із Сполучених Штатів Джеф Пастур. Разом із представниками АВМ він відвідав ряд господарств, і прийшов до висновку, що Україна має всі передумови для розвитку такого бізнесу: необхідна кормова база, достатня кількість підходящих майданчиків для організації відгодівлі на базі МТФ, техніка і обладнання для заготівлі кормів і годівлі, близькість до потенційних ринків збуту. Фахівець зазначив: «Україна володіє численними перевагами для відгодівлі бичків молочних порід для виробництва яловичини на експорт. Я вважаю, що переваги переважують проблеми».

«Уже в 2016 році експорт живої ВРХ зріс на 3528 т до 16,7 тис т.; експорт охолодженої яловичини у 2016 році склав 15,9 тис. т., що на 7,2 тис. т більше, ніж у 2015 році; при цьому експорт мороженої яловичини скоротився на 4,3 тис. т до 19,2 тис. т», — коментує ситуацію Яна Музиченко, аналітик АВМ.

Найбільшими експортними ринками для українського живця ВРХ став Єгипет (155 тис. дол., або 58,91%), Узбекистан — (3253 тис. дол., або 12,33%), Азербайджан (2732 тис. дол., або 10,36%).

Однак, Андрій Ярмак, експерт FAO, акцентує увагу на тому, що в Україні фактично не розвинена переробка м’яса.

«У нас є в основному первинна переробка. Російський ринок, куди ми раніше направляли свою продукцію, споживав заморожені напівтуші будь-якої якості, а на сьогодні це насправді не є продуктом. Тому потрібна глибока, ефективна і дорога переробка. Потрібно підіймати питання про відгодівлю бичків молочних порід в Україні», — відзначив пан Ярмак.