аграрії,
економіка,
законодавство,
агробізнес
Економічний фронт: зміни в законодавстві, які запровадили у воєнний час для агробізнесу
В умовах війни уряд активно запроваджує комплексні зміни для підтримки підприємницької діяльності. Що змінилося для агровиробників?
Повномасштабне воєнне вторгнення росії в Україну прискорило процеси дерегуляції та підтримки бізнесу з боку держави. Варто розібратись у правилах гри, які будуть діяти в умовах воєнного стану, а окремі зміни працюватимуть і довше.
Кредити
Банківське кредитування — один з найважливіших фінансових інструментів, до якого звертаються аграрії, щоб покрити нестачу обігових коштів, оновити техніку, забезпечити господарство ТМЦ. Особливо часто за кредитами звертаються напередодні весняної посівної. У 2022 році посівна особлива. Від її успіху залежить не тільки продовольча безпека України, а й ціни та наявність продуктів харчування у країнах Південної Африки, Близького Сходу, Азії. Саме ці регіони були найбільш залежними від поставок зерна з України. За даними Мінагрополітики, загальна потреба у коштах для проведення весняних робіт аграріями складає близько 100 млрд гривень.
|
Зміни в умовах кредитування малих та середніх аграрних виробників з оборотом не більше 20 мільйонів євро на рік:
|
За програмою кредитування «5−7-9», на період дії воєнного стану, агровиробникам підняли максимальний розмір кредиту до 60 млн гривень. Кредит безвідсотковий та діятиме протягом місяця після скасування воєнного стану. Після цього кредитна ставка становитиме 5%. Термін, на який видаватимуть позику за програмою «5−7-9», буде залежати від цільового призначення коштів. Наприклад, на реалізацію інвестиційного проекту та на рефінансування заборгованості кредит надається до 5 років. Для фінансування оборотного капіталу — на 3 роки.
Також, для збільшення обігових коштів агровиробників під час проведення весняно-польових робіт, Кабінет міністрів доповнив перелік гарантій для банків, які надають кредити для часткового виконання боргових зобов’язань агрокомпаніями.
Критичний імпорт
Для безперешкодного ввезення в Україну необхідної техніки для проведення посівної, Кабмін додав до переліку товарів критичного імпорту трактори, с/г машини, вантажівки, сідельні тягачі, обприскувачі, зрошувальне обладнання, сівалки, всю ґрунтообробну техніку, цистерни тощо. Також спрощено процедуру ввезення запчастин до с/г техніки.
9 березня 2022 року уряд ухвалив постанову для забезпечення безперебійного постачання імпортних харчових продуктів та кормів, якою спростив маркування для цих груп товарів. Зокрема, вказувати інформацію про продукт державною мовою потрібно лише один раз на партію, а не на всі упаковки. Якщо продукти харчування та корми ввозяться як гуманітарна допомога, то і партію не потрібно маркувати державною мовою. Також можна використовувати залишки упаковки або тари закритих підприємств маркування аналогічних харчових продуктів та кормів.
Спрощення доступу до пального — одна з ключових постанов, яка значно спростила та, можна сказати, врятувала проведення посівної. До 24 лютого 80% пального в Україну потрапляло із росії, білорусі та через українські морські порти. Велика війна заблокувала ці напрямки і країна стикнулась із дефіцитом. Тому в перші тижні після початку повномасштабного вторгнення, КМУ ухвалив низку рішень, які полегшували доступ виробників сільгосппродукції до пального. В обіг вводиться бензин та дизельне пальне екологічних класів Євро3 і Євро4. Також спрощено проходження митних процедур для постачання нафтопродуктів. Крім цього президент України Володимир Зеленський підписав закон, яким скасовано акциз на пальне та знижено ставку ПДВ з 20% до 7%.
Уряд спростив умови перевезення пестицидів та агрохімікатів автомобільним транспортом. Продовжено строк дії допусків на право роботи, пов’язаної з транспортуванням, зберіганням, застосуванням та торгівлею пестицидами й агрохімікатами. Ця норма поширюється на період дії воєнного стану в Україні та протягом 90 днів після його припинення або скасування. Слід зауважити, що спрощується виключно процес отримання ліцензії - усі питання безпеки транспортування та якості пестицидів й добрив залишились на рівнях, які діяли до воєнного часу.
|
Задля забезпечення сільгоспвиробників насінням для проведення посівної в Україні скасовується на час воєнного стану додаткові процедури із сертифікації насіннєвого матеріалу. Зокрема Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції має забезпечити:
|
Держпродспоживслужбі порадили визнавати сертифікати, видані іншими країнами, без проведення фітосанітарної експертизи. Постанова Кабміну від 1 квітня 2022 року щодо фітосанітарних заходів дозволяє звертатись за проведенням експертиз та отримувати документи у будь-якому відділені Держпродспоживслужби. Також скасовуються вимоги контролю дерев’яного пакувального матеріалу: палети, піддони, коробки, ящики тощо, з яким імпортуються товари, що не належать до продукції рослинного походження. Видача карантинного сертифікат буде здійснюватися виключно за зверненням.
Загалом, для визначення потреб аграріїв щодо проведення посівної, Мінагрополітики запустила доступ до ресурсів, які необхідні для проведення посівної кампанії:
- створено аграрну платформу Міністерства по збору актуальних потреб аграріїв під посівну в режимі реального часу;
- створено онлайн-платформу для покращення логістичних маршрутів аграріїв в умовах воєнного стану.
Закон зі змінами у податковий кодекс
15 березня парламент ухвалив Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану». Він набув чинності 17 березня 2022 року. Основні його положення передбачають:
|
Загальні спрощення для бізнесу
Уряд скасував вимоги для отримання ліцензій та дозволів на більшість видів діяльності. Замість 600, чинними залишаються 50. Тепер, щоб проводити господарську діяльність. на яку законодавство вимагає отримати ліцензію, потрібно лише заявити про таку діяльність. Після закінчення воєнного стану бізнес має протягом одного місяця отримати ліцензію на загальних умовах. Виключенням є діяльність пов’язана із радіоактивними та іншими небезпечними речовинами, видобуток надр, виробництво лікарських засобів тощо.
Також внесені зміни до Трудового кодексу. Зокрема: з’явилась можливість роботодавцю збільшити робочий час з 40 до 60 годин на тиждень. А сам робочий тиждень можна збільшити до 6 днів. Роботодавець отримує можливість призупинення дії трудового договору, та процес звільнення спростили. Скасовані податкові перевірки та штрафи за неподання звітності. Виключенням є перевірки щодо цін на соціальні товари. А подати звітність у податкову можна буде протягом 90 діб після скасування воєнного стану.
Таким чином, Кабмін зробив максимальні спрощення для проведення посівної та функціонування сільського господарства загалом.
«Є перешкоди із доступом аграріїв до кредитування, але з цим ситуація покращується з кожним днем. Над дерегуляційними заходами та фінансуванням посівної уряд працює на відмінно. Сподіваюсь, такий режим роботи залишиться і після скасування воєнного стану. Сьогодні нагальні проблеми лежать у практичній, а не у нормативній чи законодавчій площині. Наразі потрібно вирішити проблеми із експортом аграрної продукції», — зазначив заступник голови ВАР Михайло Соколов.