За даними Національної системи моніторингу здоров’я тварин США, 6 із 10 смертей телят віком до двох місяців трапляються через діарею.

Фінансові втрати не обмежуються виключно падежем телят. Ветеринарне обслуговування, препарати та догляд за хворими тваринами також потребують немалих грошових ресурсів. Що найкритичніше, діарея сповільнює ріст телят, скорочує виробничі показники і загалом рентабельність упродовж продуктивного використання тварини.

Телята, що мали діарею в перші 14 днів життя, більше схильні до ризику загибелі через повторне зараження у перші 90 днів життя. За підрахунками науковців Університету штату Айова, вартість вирощування телички варіюється від 1 600 до понад 2 200 доларів з моменту відлучення до розтелення. Цифри збільшуються, коли у телят виникає діарея, адже ймовірність того, що телят вибракують раніше порівняно зі здоровими, зростає у 2,5 разу.

Діарею телят спричиняють будь-які мікроорганізми, починаючи од вірусів (рота- і коронавірус) до таких бактерій, як E. coli, сальмонела та найпростіших — криптоспоридій. Діарею також можуть спричинити проблеми з годівлею (наприклад, зміна порції, випоювання непастеризованим проблемним молоком), транспортування та вакцинація. Вологе середовище, холод і вітер теж роблять телят особливо вразливими.

Незалежно від причини діареї, у новонароджених телят спостерігають зневоднення. А вода становить близько 70% маси тварини. Телята можуть втрачати 5−10% маси тіла у вигляді рідини протягом лише одного дня проносу. Втрата понад 14% ваги може призвести до загибелі. На жаль, простої компенсації втраченої під час діареї рідини недостатньо.

Ефективна оральна регідратаційна терапія телят має забезпечити достатню кількість рідини, поживних речовин, а також збалансувати кислотно-лужний баланс організму.

Слід зазначити, що телята, які страждають на діарею, на тлі зневоднення помирають від:

• ацидозу;
• сепсису;
• гіперкаліємії;
• тривалого недоїдання (гіпоглікемії);
• переохолодження.

Електролітний розчин має не тільки запустити регідратацію, а й вирішити інші проблеми. Доктор ветеринарних наук Університету штату Північна Кароліна (США) Джеф Сміт визначив сім ключових складових ефективного електролітного розчину:

1 — достатній вміст натрію (оптимальна концентрація 90−130 ммоль/л) для компенсації рідини та відновлення циркуляції крові;

2 — допоміжні електроліти — калій (оптимальна концентрація 10−30 ммоль/л) та хлор (40−80 ммоль/л);

3 — високий вміст таких сильних катіонів, як натрій, калій, кальцій, магній (оптимальна різниця — 60−80), порівняно з концентрацією сильних аніонів — хлору, бікарбонату, D-лактату;

4 — нейтральні амінокислоти/жирні кислоти — гліцин, ацетат або пропіонат, які сприятимуть всмоктуванню натрію та рідини в кишечнику;

5 — олужнювальні агенти — ацетат або пропіонат — додають для підтримання pH крові;

6 — немолочні джерела енергії для відновлення рівня глюкози в крові;

7 — оптимальна концентрація осмотично активних частинок (осмолютів) у розчині — 600 мОсм/л, щоб забезпечити додаткову енергію телятам з діареєю, що не отримують молоко.

Для того, щоб поповнювати втрати рідини й мінімізувати потреби в додаткових ресурсах (наприклад, робітниках), телята мусять добровільно пити електролітний розчин. Вони, як і люди, люблять стабільність та режим. Один і той самий час, температура, смакові характеристики сприяють кращому споживанню.

Важливим аспектом у лікуванні діареї телят є підвищена кислотність крові, зумовлена дегідратацією. Телята з помірним та важким ступенем ацидозу менше схильні добровільно їсти та пити. Надзвичайно важливо додавати олужнювальні агенти до розчинів на ранній стадії діареї, щоб телята змогли побороти діарею інфекційного походження.

Утім, є одне «але»: такі життєво необхідні теляті олужнювальні агенти неприємні на смак. Тому лікування захворювання електролітним розчином оральним способом — це зусилля, які мусять іти в тандемі з нашими знаннями про поведінку телят. Наше завдання забезпечити запах, смак та підтверджений дослідженнями рецепт, який підійде телятам. Не менш важливим є чітке дотримання інструкцій виробника продукту.

Ще донедавна молочна галузь сприймала електроліти виключно в одній формі: порошок. Цілком можливо, що саме порошкоподібна форма була перешкодою в забезпеченні телят усіма поживними речовинами, необхідними для їх відновлення після проносів. Якщо рецептура порошків-міксів повністю відповідає потребам телят, то форма не є ідеальною через можливу хімічну взаємодію компонентів і утворення грудочок в упаковці. Через це важче досягти точності дозування і гомогенності розчину під час його приготування, відповідно й бажаного результату.

Щоб уникнути хімічної взаємодії інгредієнтів, промисловість запропонувала фасування компонентів для електролітних розчинів в окремі упаковки. Та тепер на перший план вийшло питання точності дозування, а часом і компонування складових.

Зрештою ринкові було запропоновано готові рідкі електроліти (все в одному), які забезпечують гомогенність, швидкість і простоту згодовування. Хоча рідка форма теж має свої слабкі місця з точки зору рецептури і виробництва. Увагу слід зосередити на стабільності компонентів і термінах придатності.

Телята — це майбутнє молочної ферми, загрозою якому може стати діарея. Своєчасне й адекватне лікування — передусім. Важливо не лише знати основні поживні речовини, які допоможуть теляті одужати, а й розуміти, яка їх кількість потрібна тварині.

Телятам із діареєю потрібна регідратаційна терапія, і те, які речовини отримає з електролітом теля, може бути питанням життя або смерті. Ефективність цієї терапії визначається складом електролітного розчину, концентрацією осмотично активних часток із відповідними олужнювальними агентами, щоб теля охоче пило та їло і благополучно розвивалося.

Журнал «Молоко і ферма» № 1 (44), лютий 2018