До основ селекції

Фенотип тварини, зокрема екстер'єр і продуктивність, визначається успадкованим від батьків набором генів та умовами довкілля (особливості утримання, годівлі, менеджменту тощо). При цьому вплив генетики оцінюється на рівні 20−25%, умов довкілля — 75−80%.

Якщо проаналізуємо тварин одного стада, які утримуються в однакових умовах, то різниця між тваринами за окремими ознаками (наприклад, фертильність, здоров’я вимені і ніг, молочна продуктивність, вміст жиру і білка в молоці) може сягати 75% залежно від батьків. Тобто, можна створити найкращі умови, але різниця між тваринами в плані здоров’я, продуктивності, ефективності використання — і часом досить значна — залишатиметься. Геномні дослідження якраз і покликані встановити потенціал майбутніх корів.

Економіка молока

«Зрозуміло, що корів тримають з метою отримання прибутку, тому важливо, щоб корова телилась щонайменше двічі і прослужила 2 лактації, щоб окупити затрати на вирощування. Твердження працює без прив’язки до країни, це і є економіка вирощування корови», — пояснює фахівець компанії CRV Герт Ян ван ден Бош (Gert Jan van den Bosch).

На графіку 1 продемонстровано, що перші 24 місяці утримання майбутньої корови — виключно витрати (синя крива), і тільки з першим отеленням вона починає давати дохід. Звісно, у різних країнах витрати на вирощування ремонтного молодняка різні — у середньому 1000 євро/нетель. Точка беззбитковості — друге отелення, а рентабельність корови визначається кількістю лактацій і обсягом виробленого молока.

Графік 1.

Ефективність утримання корови

«Кожна корова, яка не отелилась хоча б двічі, обходиться фермерові дорожче, ніж дохід, який вона дає», — наголошує Герт Ян ван ден Бош.

У Нідерландах тривалість використання корови становить в середньому 4 лактації. Продуктивність середньостатистичної корови, наприклад, народженої у 2018-му (бо з року в рік показники різняться), сягає 10 500 кг молока з умістом жиру 4,4%, білка — 3,55%. Основними причинами вибракування корів зі стада є фертильність, проблеми з кінцівками і мастити. Власне тому CRV використовує два селекційні індекси: CRV-здоров'я і CRV-ефективність.

Щоб оцінити генетичний потенціал телиць і корів голштинської породи компанія CRV пропонує інструмент для геномної оцінки — HerdOptimizer Go. А щоб зрозуміти необхідність такої оцінки, треба розглянути, як працює генетика.

Як працює генетика

Зазвичай 50% генів теля отримує від матері і 50% від батька. Проте набір генів не завжди однаковий і не завжди в пропорції 50/50. Як і в людських родинах, у тварин, зокрема й у ВРХ, діти одних і тих само батьків різні.

Використавши геномну оцінку, вже на ранніх етапах вирощування ми отримуємо інформацію про набір генів, який успадкувала теличка, зокрема: схильність або ж стійкість до маститів чи хвороб кінцівок, високу чи низьку продуктивність, вміст жиру і білка в молоці тощо. Тобто, маємо можливість спрогнозувати, наскільки рентабельним буде утримання тварини в стаді.

«Пріоритетність ознак залежить від цілей розведення кожної окремої ферми. Геномне дослідження дозволяє ранжувати тварин у стаді, не чекаючи, наприклад, четвертої лактації. Завдяки цьому ви можете визначитись, яких теличок залишити, а також підібрати відповідних бугаїв для поліпшення відповідних ознак», — пояснює фахівець.

HerdOptimizer Go: результати дослідження на українських фермах

Як усе відбувається на практиці? Алгоритм дій досить простий:

1. завантажити інформацію про тварину і її родовід у програму SireMatch;

2. відібрати зразок тканини з вуха тварини (вищип);

3. надіслати зразки в лабораторію (наразі їх дві — у Нідерландах і Бельгії), де проводиться аналіз, і за результатами дослідження надається повна інформація про тварину.

Як уже зазначалось, завдяки підтримці уряду Нідерландів на десяти українських господарствах було відібрано по 10 зразків і проведено геномне дослідження теличок. Саме ці результати і використав Герт Ян ван ден Бош, щоб продемонструвати, наскільки різними за своїм генетичним потенціалом можуть бути тварини в одному стаді від одного батька.

Інтерпретація результатів геномного дослідження

Ферма № 1.

Тварина 1.

Тварина 2.

Від тварини 1 можна очікувати молочну продуктивність, яка перевершить середній показник по досліджуваному стаду на 1005 кг. Проте потенційно матимемо незначний мінус по жиру (0,07%) і достатньо великий по білку (0,23%).

У тварини 2 (напівсестра) генетичний потенціал молочної продуктивності на 851 кг менше середнього по стаду, при цьому матимемо поліпшення по жиру (0,54%) та білку (0,15%).

Тобто, якщо середня молочна продуктивність по стаду становить 10 000 кг, то від тварини 2 можна очікувати надій 9150 кг, а від тварини 1 — 11 000 за всіх інших рівних умов.

У селекційній роботі до уваги слід брати не лише загальну молочну продуктивність, а комплексно підходити до поліпшення ознак. Згодом, підбираючи бугая для тварини 1, слід обрати варіант, який має великий потенціал з передачі дочкам поліпшувальних ознак по жиру і білку, а для іншої — по продуктивності.

Що стосується індексу здоров’я, фертильність дочок у тварини 1 усього 101%, а в тварини 2 — 107%.

Висновок: дві тварини від одного батька можуть бути схожі зовні, але на генетичному рівні мати зовсім різні ознаки та особливості, які слід брати до уваги при ухваленні рішення про їхню подальшу долю у стаді.

Додамо, що геномна оцінка — це лише про генетичний потенціал, вплив якого при формуванні фенопипу становить 20−25%. Значною мірою фенотип залежить від умов утримання, менеджменту, якості кормів, програми годівлі та інших факторів. Тому середню племінну цінність для різних ознак можна умовно брати за нуль і, виходячи з результатів геномного тесту, визначити генетичний прогрес окремо для кожного стада. Індекси CRV є універсальними і можуть застосовуватись у будь-якій країні світу.

Ферма № 2.

Тварина 1.

Тварина 2.

Наведемо приклад двох тварин одного батька з іншого господарства і порівняємо, наскільки зовнішньо вони відрізнятимуться. Тварина 1 потенційно буде вища на 4−5 см порівняно із середнім показником по стаду. За належних умов годівлі і менеджменту вона реалізує свій генетичний потенціал, а при неякісній годівлі, зокрема дефіциті білка в раціоні, вона може бути як середньостатистичною, так і нижчого зросту.

Наприклад, у Нідерландах за 0 береться зріст корови в холці 1 м 47 см. Тобто, в умовах середньостатистичної ферми в Нідерландах така тварина буде вище 1 м 50 см у холці. Кут крупу у неї менше середнього — 97%.

Що стосується іншої тварини, то вона буде середньостатистичного зросту, але кут крупу 90% свідчить про потенційно складне отелення і виділення посліду.

Ферма № 3.

Тварина 1.

Тварина 2.

У цьому прикладі варта уваги така ознака як ефективність використання корму. Різниця між тваринами становить 7% (98% для тварини 1 і 105% для тварини 2), що означає дуже багато в нинішніх умовах, коли витрати на корми на молочних фермах займають левову частку у структурі собівартості. Отже, в плані ефективності використання корму тварина 2 буде рентабельніша.

Індекс CRV-ефективність включає в себе продуктивність, тривалість продуктивного використання і ефективність годівлі. Тварина 2 обіцяє бути на 9% ефективнішою порівняно із середнім показником по стаду також і за рахунок вищого виходу жиру і білка, окрім ефективності годівлі.

Ферма № 4.

Тварина 1.

Тварина 2.

У цьому прикладі від тварини 2 можна отримати майже на 1000 кг молока більше порівняно із середньостатистичною коровою у стаді. Ефективність годівлі також вища. В цілому за рахунок поєднання кращої продуктивності, конверсії корму і довголіття, навіть попри нижчий показник фертильності дочок, можна розраховувати на вищу ефективність використання корови — +9%.

Як бачимо, за однакових умов утримання і годівлі ефективність використання нащадків одного й того самого батька може значно відрізнятись, впливаючи на загальну рентабельність молочної ферми.

Отже, при системному підході до геномного оцінювання тварин виробники молока можуть отримати низку переваг:

• ранжування корів, визначення племінної основи стада і цілей розведення;
• підвищення рентабельності за рахунок оптимального підбору бугаїв;
• заощадження від вибракування потенційно низькоефективних чи проблемних тварин на ранній стадії вирощування ремонтного молодняка;
• підвищення вартості тварин з високим генетичним потенціалом при продажу.

СПЕЦІАЛЬНА ПРОПОЗИЦІЯ ВІД CRV.  

Компанія ухвалила рішення на кожну продану спермодозу надавати одну безкоштовно фермерам України, які постраждали від війни. Таким чином, офіційний дистриб’ютор Difco International BV отримає безкоштовно партію з 2400 спермодоз, які будуть передані господарствам Харківської області, інших деокупованих регіонів або ж тих, що розміщуються поблизу лінії фронту. Крім того, CRV є єдиним постачальником сперми, який припинив постачати спермопродукцію в Росію відразу після того, як вона почала війну проти України минулого року.

Якщо ви зацікавлені у співпраці, звертайтеся до:

Рене Кремерс (rene@difco.nl; +31 6 537 207 48);

Мирон Пундор (myronagro@gmail.com; +38 067 57 101 57).

---

Більше інформації про проєкт, що реалізується урядом Нідерландів у співпраці з нідерландськими компаніями з надання підтримки з виживання під час війни та розвитку українського молочного сектору в рамках державно-приватного партнерства:

• Як підвищити ефективність та якість разом з нідерландськими компаніями

• Енергозбереження в молочному скотарстві