«Молочнотоварні ферми користуються додатковими консультаціями ветеринарних лікарів»

Сьогодні Консультаційний Центр Асоціації виробників молока (КЦ АВМ) надає повне ветеринарне обслуговування та технологічний супровід 40-ка господарствам, а це 25% молочнотоварних ферм, які входять до АВМ. Інші ж господарства користуються щоквартальними візитами ветлікарів. Впевнено можу сказати, що всі молочнотоварні ферми користуються додатковими консультаціями ветеринарних лікарів.

«Вітчизняна ветеринарна освіта за направленням ще не достатньо розвинута»

Важливим питанням української ветеринарії лишається спеціалізація. В українських вищих навчальних закладах її отримують наприкінці навчання. Однак, вітчизняна ветеринарна освіта за направленням ще не достатньо розвинута, адже викладається лише в останньому семестрі. Студент самостійно обирає спеціалізацію після декількох виробничих практик, однак практичних навичок їм недостатньо.

Українська вища аграрна освіта має такі спеціалізації: продуктивні тварини (свині, велика рогата худоба, коні); птахівництво; зоопаркові та екзотичні тварини; дрібні тварини; фармакологічна (виробництво ветеринарних препаратів); ветеринарно-санітарна експертиза (контроль виробництва харчових продуктів на різних ланках виробництва); лабораторна діагностика. Кожна з них потрібна для ринку ветеринарії. До найбільш трендових та актуальних спеціалізацій для сучасних студентів є ті, які економічно вигідніші та легші в роботі.

«Приватна практика конче потрібна в Україні, адже у нас скасоване ліцензування»

На даному етапі приватна практика для ветеринарних лікарів України не введена. Однак, вже є законопроект про приватну ветеринарну практику, на разі він знаходиться на стадії комітетських обговорень. Приватна практика конче потрібна в Україні, адже у нас скасоване ліцензування. Раніше робота фахівців за напрямкам спеціалізацій ліцензувалася, була ліцензія і на приватну практику, ліцензія на продаж приватних препаратів та на проведення дезінфекції.

Тепер ліцензування скасовано, хоча світова практика говорить про необхідність розподілу ветеринарів за спеціалізаціями. Адже лише в такому випадку фахівці стають більш освіченими та професійними, кожен у своїй царині.

«Важливим фактором в роботі західних колег стала створена загальна електронна база господарств країни»

Говорячи про досвід французьких колег-ветеринарів, там використовують досвід «ветеринарного кабінету». Будова, де знаходиться декілька ветеринарів, які об'єднані в певну структуру, мають ліцензію та оформлені як практикуючі лікарі, кожен за своєю спеціалізацією. До прикладу, один із них обслуговує приватний сектор — продуктивних тварин, другий — дрібних тварин, а третій — екзотичних та зоопаркових.

Ліцензійні умови та закон про приватну ветеринарну практику передбачає собою певні зобов’язання. Ветлікарі в своїй роботі використовують ряд інструментів та фахову спеціалізацію. Фахівець, що обслуговує продуктивних тварин має транспорт, щоб швидко дістатися до місця виклику, УЗІ-сканер — для визначенні тільності, мінімальний набір хірургічних інструментів — для надання кваліфікованої хірургічної допомоги. Інший лікар, який спеціалізується на домашніх тваринах в більшості випадків проводить прийом в кабінеті. Там є лабораторія, операційна та стаціонарне лікування тварин. При деяких французьких веткабінетах є і спеціальні готелі для утримування тварин, на час від'їзду власників. За європейським нормами лікар, що спеціалізується на зоопаркових чи домашніх тваринах, не має права лікувати продуктивних. А може надавати лише швидку (невідкладну) ветеринарну допомогу.

Важливим фактором в роботі західних колег стала створена загальна електронна база господарств країни. Наприклад, на проведення будь-яких профілактичних обробок, які обов’язкові для виконання по протиепізоотичному плану, кожен із лікарів має потрібний рівень доступу до цієї бази (має доступ на рівні своєї посади).

Господарства заключають річний договір про співпрацю з приватним ветлікарем, де прописані всі обов’язкові державні обробки, лікувальна допомога, УЗІ-діагностика та інші послуги. Згідно цього договору ветлікар проводить протиепізоотичні обробки та інші необхідні маніпуляції з тваринами, після чого заносить в загальну єдину програму інформацію про обробку на тому чи іншому господарстві.

У свою чергу регіональні інспектори, формують звіт про проведені обробки за поданими даними. Далі інформація переходить до вищих інстанцій. Такий налагоджений механізм в рази полегшує роботу ветлікаря.

«Аби заохотити українську молодь отримати професію ветлікаря — варто змінити загальне ставлення до цієї роботи»

Для того аби заохотити українську молодь отримати професію ветлікаря — варто змінити загальне ставлення до цієї роботи, а особливо містян. Слід донести, що сьогоднішній ветеринарний лікар — це прогресивній фахівець, який оперативно надає консультацію та потрібну ветдопомогу.

Поступово ми крокуємо до цього. Населення починає розуміти, що робота ветлікарів на фермах прямо впливає на якість продуктів, які споживає українське населення. Саме тому ветеринарія зберігає людство.

agravery