Biochem,
Біохем
Чому слід вибирати якісні адсорбенти мікотоксинів для жуйних тварин
Мікотоксини представляють собою ризик, якого достатньо важко уникнути під час складання раціонів і який істотно впливає на здоров'я тварин і біологічну продуктивність. Порівняно з іншими видами свійських тварин, жуйні мають набагато більшу стійкість до мікотоксинів завдяки рубцевій ферментації. Однак раціони жуйних включають крохмальні (в основному зернові) і білкові корми, їх побічні продукти, а також пасовищний корм, сіно, силос, які значно збільшують ризик впливу мікотоксинів порівняно з раціонами для свиней і птиці, що вирізняються меншою різноманітністю компонентного складу (Gallo et al., 2015).
Що стосується чутливості тварин до мікотоксинів, то молочні корови більш сприйнятливі, ніж м'ясна худоба, через вище споживання корму й підвищений метаболічний стрес.
Клінічний вплив і кінцеві цілі
Клінічні наслідки зараження мікотоксинами дуже залежать від типу мікотоксину. Наприклад, присутність афлатоксинів становить особливу небезпеку для людини, оскільки один метаболіт афлатоксину B1 (AFB1), відомий як AFM1 (схема 1), може потрапити через молоко в харчовий ланцюжок людини. AFM1 чинить сильну токсичну й канцерогенну дію на здоров'я людини. Ось чому ми зазвичай знаходимо офіційні граничні значення для контамінації AFB1 в готових кормах, а також визначаємо концентрацію AFM1 в молоці.
Схема 1. Афлатоксин B1 і його метаболіт афлатоксин M1
Що стосується здоров'я та біологічної продуктивності тварин, то вплив токсинів грибів фузаріуму залежить від ступеня зараження й інтенсивності ферментації в рубці, яка в свою чергу залежить від якості популяції найпростіших, pH рубця і часу проходження через нього. Наприклад, моделювання рубця in vitro показує слабке зменшення дезоксиніваленолу, ніваленолу й енніатину в умовах ацидозу рубця і більш низької мікробної активності (Debevere, S. et al., 2020). За умов великої кількості токсинів, а також у випадках зниження рубцевої ферментації токсини фузаріозу можуть викликати аналогічні ураження, як і у тварин з однокамерним шлунком:
— порушення шлунково-кишкового бар'єру, підвищена кишкова проникність;
— окислювальний стрес запалення;
— пригнічення імунітету стрес печінки. Отже, ефективні адсорбенти мікотоксинів повинні бути спрямовані на два важливі чинники для жуйних тварин:
— безпечна нейтралізація афлатоксинів завдяки необоротному зв'язуванню для запобігання виділення AFM1 в молоко;
— нейтралізація широкого спектру різних мікотоксинів для збереження здоров'я тварин і біологічної продуктивності.
Проблеми зі зв'язуванням токсинів
Це все одно, що шукати голку в скирті сіна. Адсорбенти мікотоксинів сьогодні повинні відповідати таким вимогам:
— бути ефективними проти всіх видів мікотоксинів;
— бути якомога дешевшими;
— не пов'язувати поживні речовини;
— бути неодноразово перевіреними дослідним шляхом;
— мати низьке дозування.
Величезна кількість виробників адсорбентів мікотоксинів, представлених на ринку, стикаються з довгим списком вимог. І навіть невеликий огляд препаратів на предмет якості та цінової різноманітності показує, що між обіцянками й реальністю існує величезна різниця. Одна з найважливіших характеристик диференціювання — охоплюваний діапазон мікотоксинів. При розробці продукту B.I.O.Tox® основна увага приділялася зв'язуванню мультитоксинів. B.I.O.Tox® — це премікс, що складається зі спеціально оброблених неорганічних і органічних сполук для адсорбції мікотоксинів.
Зв'язування декількох токсинів одночасно є важливою характеристикою препарату, оскільки в кормі майже завжди більше одного мікотоксину. Крім того, аналіз сировини на предмет мікотоксинів коштує дорого і не завжди дає остаточні результати, оскільки мікотоксини дуже небезпечні і, найчастіше, нерівномірно розподілені в кормі. Тому дізнатися про точне поєднання мікотоксинів в кінцевому кормі почасти неможливо.
Отже, застосування препаратів, здатних зв'язувати одночасно кілька мікотоксинів, — це найкраще рішення. Одним з найважливіших факторів, що впливають на зв'язування мікотоксинів, є значення рівня pH. Зазвичай здатність препаратів пов'язувати мікотоксини зменшується зі збільшенням значення pH.
Завдяки унікальній формулі препарату B.I.O.Tox® залежність від рівня pH було зведено до мінімуму, тому B.I.O.Tox® здатен ефективно зв'язувати різні мікотоксини як у нейтральному діапазоні, так і в рубці. Щоб перевірити здатність B.I.O.Tox® пов'язувати мультитоксини, було проведено випробування в Університеті Гента на факультеті фармацевтичних наук (результати представлено на графіку 1).
Графік 1. Адсорбційна здатність B.I.O.Tox® до кількох мікотоксинів при pH 7
Примітка: AFB1 = 5 часток на мільярд, AFB2 = 5 часток на мільярд, AFG1 = 5 часток на мільярд, AFG2 = 5 часток на мільярд, ZEA = 250 часток на мільярд, FB2 = 100 часток на мільярд, OTA = 12,5 часток на мільярд, T-2 = 25 часток на мільярд і FB1 = 100 часток на мільярд.
Висновок
Незважаючи на високі стандарти якості, цвіль і мікотоксини, що в ній містяться, створюють серйозну проблему в кормах для тварин. Ці токсичні продукти обміну речовин можуть призвести до зниження показників життєдіяльності і продуктивності тварин. Вони також можуть переходити з харчового ланцюга тварин у харчовий ланцюг людини.
B.I.O.Tox® потрапляє в травний тракт тварин під час прийому корму, де він необоротно зв'язує різні мікотоксини і знижує резорбцію або запобігає їй. Полярні й неполярні мікотоксини, зокрема афлатоксин B1, зеараленон, токсин Т2 і охратоксин A, накопичуються на поверхні зв’язувальних елементів (адсорбція) і виводяться у вигляді комплексу (адсорбата) з екскрементами.
Контакти ТОВ «Біохем Україна»:
Тел./факс: +380 44 206 24 07, е-пошта: ukraine@biochem.net
Сайт: www.biochem.net,
Канал: YouTube