«ДФС пропонує скасувати нарахування ПДВ при експорті зерна». Така новина перелякала не тільки українських аграріїв, яким загрожував збиток в 50 мільярдів гривень, як це підрахувала Всеукраїнська аграрна рада (ВАР). Така новина навіть здійняла переполох на світових майданчиках, стверджує президент Української зернової асоціації Микола Горбачьов. «На майданчиках Bloomberg і Platts виник переполох, оскільки вони не могли ані підтвердити, ані спростувати інформацію про наміри ДФС скасувати нарахування експортного ПДВ», — пояснював Горбачьов.

Підтвердити чи спростувати інформацію про наміри не зміг і віце-прем'єр-міністр Степан Кубів, під час погоджувальної наради ВР у вівторок 15 січня. Остаточну відповідь дали самі функціонери ДФС 16 січня під час круглого столу, організованого ВАР: фіскали заявили, що йшлось лише про «один із способів боротьби з тіньовим агросектором», який начебто планувалось обговорити із профільними асоціаціями. В підсумку, аграрії та чиновники податкової домовились провести зустріч, на якому мали би проговорити детальніше можливу методологію боротьби із нелегальними землеробами.

Втім, нерозкритим залишилось питання: чому ж таку хвилю обурення здійняв лише намір службовців ДФС щодо експортного ПДВ на зерно? Тим більш, що свої плани фіскали оформили у вигляді презентації, а не проекту нормативно-правового акту? Зрештою, на чому базувалась ідея скасувати експортне ПДВ на зернові для боротьби з тіньовою економікою? І чи існують альтернативні засоби боротьби з нелегальними агровиробниками? Відповіді на ці питання відшукало Agravery.com.

Чому ж аграрії до круглого столу 16 січня не могли зрозуміти характер намірів фіскалів?

Директор департаменту аудиту ДФС Наталія Рубан каже, що установа розсилала «профільним асоціаціям» лист, в якому пропонувала експертам ринку оцінити результат від скасування експортного ПДВ для боротьби з тіньовою економікою. Втім, документ отримало лише дві асоціації, з якими ДФС підписало угоду про взаємодію, одна з яких — «Укроліяпром»; аграрні асоціації в список отримувачів листа від ДФС не потрапили.

Чому ж тоді пропозиції фіскалів обурили аграріїв?

Тому що аграріїв обурила сама методологія, за якому чиновники ДФС сформували свої пропозиції. Зокрема, як наголосив заступник голови ВАР Михайло Соколов, аграрії проти будь-яких ідей, що битимуть по всім учасникам агроринку, а не селективно по «тіньовикам». Член аграрного комітету ВР Іван Мірошніченко додав, що експортне ПДВ зокрема на зерно запроваджувалось для підтримки продажів українських товарів на зовнішні ринки. Окрім цього, в рамках угоди про Асоціацію з ЄС Україна зобов’язалась ні в якому разі не скасовувати ПДВ при експорті товарів, зокрема аграрних.

А чим тоді фіскали обгрунтовували свою ідею скасувати нарахування експортного ПДВ для боротьби з «тінню» в агросекторі?

Рубан стверджує, що аграрії при експорті зернових сплачують у 2,5 рази меншу суму ПДВ, ніж яку аграрії отримують потім після компенсації з держбюджету сплаченого податку. Окрім цього, через різноманітні «скрутки» держбюджет недоотримує мінімум $103 млн.

Якщо ж фіскали стверджують, що аграрії отримують у 2,5 раз більше компенсації ПДВ, аніж сплачують, то звідки взялась цифра у 50 мільярдів гривень можливого збитку для АПК?

Цифра у 50 мільярдів гривень можливих збитків була виведена після аналізу податкової звітності легальних агровиробників, говорить Соколов. Таку оцінку підтримав і генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу Тарас Висоцький. «В середньому, на один гектар ріллі в легальному обробітку припадає 3 тисячі „вхідного“ експортного ПДВ, а всього такої землі - 18 мільйонів гектарів», — пояснив Висоцький.

У свою чергу, Соколов наголосив, що співставляти різницю між сплаченим і компенсованим експортним ПДВ некоректно, через особливості сплати податку на різних етапах ланцюжку продажів продукції та закупівель ресурсів для агровиробників. «Якщо співставляти не чисту суму сплаченого експортного ПДВ, а суму ПДВ при всьому ланцюжку поставок продукції та ресурсів для виробництва, то розбіжність між сплаченим і компенсованим експортним ПДВ складе в кращому випадку декілька відсотків», — переконаний заступник голови ВАР.

Чи мають аграрії власні пропозиції для фіскалів, як побороти тіньовий агросектор?

Так. Зокрема, Соколов пропонує, аби ДФС запровадила електронні податкові накладні (зараз такі документи подаються у паперовому вигляді). Експерт переконаний — запровадження електронних податкових накладних дозволить краще відслідковувати обіг товарів, та ефективніше боротись із «скрутками». «Поки що ж шлях товару відслідковувати майже неможливо, тому у фіскалів і виходить, що легальні аграрії купують банани, а потім продають зерно заради „скрутки“. Хоча навіть туалетний папір агровиробники мають купувати із сплатою ПДВ», — коментує Соколов.

Також заступник голови ВАР пропонує запровадити «мінімальне податкове зобов’язання з одного гектару землі», що має вирівняти рівень сплати податків і для легальних, і для «тіньових» агровиробників. Поки що ж легальні сплачують з гектару 1400 гривень усіх податків, «нелегали» — лише 100 гривень земельного податку. Законопроект, що містить таку ініціативу, Мінфін все ніяк не погодить ще з вересня, бідкається Соколов.

Окрім того, доповнює Висоцький, ДФС могла б відкрити аграріям інформацію про сумарний обсяг податків, сплачених агровиробниками зокрема в конкретному регіоні. «Легальні агровиробники зацікавлені в чесній конкуренції, тому готові надавати інформацію про „нелегалів“ про себе в регіоні. Але щоб виявити реального „тіньовика“, потрібна інформація з податкової», — наголосив Висоцький.