Про це спільнота Європейської Бізнес Асоціації поінформувала керівництво Міністерства фінансів України під час зустрічі Митного комітету асоціації, передає прес-служба ЄБА.

«Оскільки центральний апарат Державної митної служби тільки 11 квітня повноцінно відновив свою роботу, асоціація скористалась можливістю адресувати усі наявні наразі питання та проблемні моменти, пов’язані з роботою митниці, до Мінфіну. Втім, сподіваємось на відновлення діалогу в онлайн режимі з керівництвом та фахівцями Держмитслужби безпосередньо», — йдеться в повідомленні.

Наразі найбільшою проблемою для бізнесу є відсутність централізованого офіційного джерела, де б з’являлися оперативні сповіщення про усі зміни у митній сфері. Наразі, на жаль, регіональні митниці можуть по-різному трактувати нові правила та вимагати різні пакети документів, через що компанії не розуміють, як проводити митне оформлення. Багато питань викликають постанови № 236 та № 330 та запропоновані правила спрощеного митного оформлення.

«Ситуація ускладнюється також і тим, що деякі спеціалісти компаній та фахівці Держмитслужби знаходяться в евакуації і їм доводиться дистанційно проводити оформлення вантажів та спілкуватися між собою. Як застосовувати спрощення, як заповнювати декларації - на жаль, наразі у відкритих джерелах немає єдиного підходу та чіткої інформації», — додають у ЄБА.

Представники Міністерства фінансів наголосили, що наразі постанова № 330 ще не набрала чинності, тож керуватися необхідно положеннями постанови № 236. Минулого тижня відповідне роз’яснення центрального апарату Держмитслужби було надане усім регіональним митницям. До того ж, 5 квітня вступив в силу закон № 2142-ІХ, який надає пільги підприємствам, що користуються спрощеною системою оподаткування.

«Інше важливе питання, що обговорювалось, це перелік критичного імпорту. Затверджений список товарів критичного імпорту, що не доповнювався з 28 березня, дуже заважає проводити зовнішньоторговельні операції. Поточні обмеження по критичному імпорту фактично паралізують зовнішньоекономічну діяльність. Ми розуміємо, що це був вимушений екстрений крок, спрямований на недопущення відтоку валютних коштів за кордон. Втім, ми сподіваємося, що настав час суттєво послабити ці обмеження. Ми вдячні Міністерству фінансів за готовність підтримати бізнес у діалозі з Мінекономіки та Нацбанком щодо лібералізації валютних обмежень. Часом компанії не можуть знати заздалегідь свої потреби для забезпечення виробничих процесів імпортними деталями, що виходять з ладу, окрім того, міжнародні компанії можуть імпортувати не тільки товари, але й послуги, наприклад з ремонту устаткування чи обладнання. До того ж, наявність такого переліку робить проведення зовнішньоторговельних операцій більш часоємним через додаткові контролюючі дії з боку банків. Окрім цього, необхідно надати чіткі роз’яснення банкам щодо того, що якщо у переліку наявний 4-значний УКТ ЗЕД код, то під валютні обмеження потрапляють всі товари, які ввозяться по такому коду», — коментують в асоціації.

Було також порушене питання нетарифного регулювання, яке по-різному описане у постановах № 236 та № 330. Так, згідно з положеннями постанови № 330, нетарифне регулювання залишається для тих компаній, що перейдуть на спрощену систему митного оформлення, яка в тому числі включає податкові спрощення. У той же час, при стандартному способі митного оформлення — звільнення від нетарифного регулювання не передбачаються. На думку бізнес-спільноти такий підхід є несправедливим по відношенню до компаній, які з тих чи інших причин не зможуть перейти на спрощену систему митного оформлення.

«Відтак, бізнес пропонує скасувати нетарифне регулювання на період військового стану для всіх товарів, в не залежності від того, який спосіб митного оформлення вони оберуть — стандартний чи спрощений. Також бізнес має проблемні кейси з товарами, що були ввезені до 24 лютого, по яких була відстрочка платежів, і які зараз не потрапляють до переліку критичного імпорту. Втім, вони також і не можуть бути розмитнені за старою процедурою, оскільки видача ліцензій та інших дозвільних документів призупинена», — підкреслюють експерти.

Бізнес розуміє, що прийняті поспіхом зміни до законодавства не ідеальні і можуть викликати подібні колізії. Тому сподівається, що вирішити проблемні питання окремих компаній та індустрій можна буде на рівні постанови Кабінету міністрів, оскільки наразі така можливість швидкої зміни правил нетарифного регулювання у уряду є.

«Ще одне питання, що обговорювалося, це юридичне закріплення заборони імпорту з російської федерації постановою № 426 від 9 квітня 2022 року. Фактично, торгівля з рф була зупинена ще з 2014 року, втім юридичної заборони не було. Наразі ж постанова передбачає заборону ввезення на митну територію України в митному режимі імпорту товарів з російської федерації. Відповідно, у бізнесу виникає пересторога, чи не означатиме така заборона необхідність обов’язкового надання оригіналу сертифікату походження для усіх товарів, що ввозяться на територію України. Тому у бізнесу є питання до трактування цієї заборони та особливостей виконання даної постанови. Сподіваємося на сприяння Мінфіну у отриманні відповідного роз’яснення від Мінекономіки, яке буде надзвичайно актуальним для бізнесу, митниці та банків, аби унеможливити двояке трактування цієї норми», — зауважують в ЄБА.

Представники Міністерства фінансів пообіцяли бізнесу посприяти у налагодженні ефективної комунікації з боку Держмитслужби. Це може бути спеціальний розділ на сайті ДМС, де будуть оперативно публікуватись усі оновлення та роз’яснення, на які бізнес зможе посилатися при заповненні декларації чи комунікації з регіональними митницями. Також Асоціація направить перелік проблемних питань для реагування.

«Ми тішимося з того, що Мінфін надзвичайно зацікавлений у відновленні роботи бізнесу та уважно прислухається й бере до уваги усі зауваження та коментарі від компаній. Ми обов’язково передамо наші пропозиції та проблемні кейси і розраховуємо на подальше плідне спілкування у робочому режимі для їхнього врегулювання», — підсумували в асоціації.

agravery.com