За його словами, виходом із ситуації могли б стати законодавчі зміни у сфері фінансування аграріїв.

«Логістичні маршрути сьогодні є надто дорогими. Подекуди транспортування агропродукції забирає 50% її вартості. Також ціна всередині країни на зернові є нижчою за собівартість. Навіть по соняшнику ціна є збитковою. Хоча багато аграріїв зробили ставку на посів олійних культур з надією вийти на собівартість. З кожним місяцем аграріям стає складніше», — наголосив Денис Марчук.

Його слова підтвердив і голова Фермерського господарства «Гарант» Анатолій Артеменко з Одещини. Хоча ситуація в цій південній області краща за східні, але для розвитку господарства доводиться домовлятись із постачальниками щодо відтермінування виплат за поставки насіння, добрив та засобів захисту рослин.

«Ми вже другий рік сіємо та збираємо в умовах повномасштабного вторгнення. Складно було перший рік, коли почались збої в експорті. Допомогла програма фінансування „5−7-9“. Це дало змогу працювати без боргів перед постачальниками, податковою та пайовиками. Зараз ми підлаштувались до нових умов. Наразі маємо запаси зерна на складах і чекаємо кращої ціни для його продажу. Чекаємо новин від наших Збройних Сил, що запрацює на постійних умовах експорт з портів Чорного моря. Так, важко. Але навіть в цих умовах ми спромоглися вкладати у розвиток зрошення і наступного року у нас буде 450 гектарів під зрошенням. Дякую постачальникам, які розуміють наше становище і відтерміновують оплати», — каже голова ФГ «Гарант» Анатолій Артеменко.

Зі слів директорки Департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської ОДА Алли Стоянової, аграрії прифронтових областей потребують найбільшої уваги, хоча і в Одеській області фермери мають проблеми з обіговими коштами.

«Сьогодні в аграріїв обігові кошти повертаються з більшим терміном, ніж це було до повномасштабного вторгнення. У зв’язку зі складнощами вивозу виробленої продукції, вкладені у посівну, у збір врожаю фінанси повертаються довше. Найбільші труднощі з фінансуванням у тих аграріїв, які знаходяться у зоні бойових дій. Окрім прямих проблем пов'язаних з війною, банки відмовляються надавати кредити фермерам на цих територіях. А постачальники, навіть за гроші, не везуть насіння та добрива», — зазначила Алла Стоянова.

Виходом із ситуації могло б стати збільшення ліміту позики за програмою кредитування «5−7-9» та зміни до закону про аграрні розписки, - пояснює Денис Марчук. Це б дало можливість аграріям залучити кошти в роботу, виростити продукцію, реалізувати її та сплатити кредити, відсотки за ними і залучити для держави валютну виручку.

«Сьогодні ВАР багато уваги приділяє можливостям залучення додаткового фінансування в агросектор. Програма кредитування „5−7-9“ є дієвою, але вона обмежена лімітом у 90 млн грн. Цей ліміт багато хто з агровиробників вже вичерпав. Тому сьогодні важливо передбачити в бюджеті на 2024 рік підняття ліміту до 130−140 млн грн. Також одним з важливих інструментів залучення коштів могло б стати прийняття законопроєкту 9352 „Про аграрні розписки“. Нововведення дозволять аграріям залучати кошти за цим фінансовим інструментом під гарантії права користування орендованою землею. У свою чергу, це зробить аграрні розписки привабливими для кредиторів», — зауважив Денис Марчук та додав, що без стабільних експортних маршрутів та фінансування ми побачимо хвилю закриття фермерських господарств.