Про це Agravery.com розповів Володимир Лапа, колишній керівник Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, а нині радник президента асоціації «Українського клубу аграрного бізнесу».

Нагадаємо, в середині серпня в мережі з’явилось фото документу Міністерство охорони здоров'я України, в якому йшлося про створення державної служби з контролю захворювань. Для цього мали забрати функції у Держпродспоживслужби.

Нещодавно прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявив: «Не чіпатимуть Держпродспоживслужбу». Для цього знадобився цілий тиждень обурень та негативних реакцій української бізнес-спільноти на ідею реформувати Держпродспоживслужби.

Але офіційно від спроб створити санітарно-епідеміологічний орган в уряді досі не відмовились. Він, за словами Шмигаля, має здійснювати контроль за епідеміологічною ситуацією та здоров’ям людини. Тож бізнес буде уважно стежити, якими повноваженнями наділять новий орган і чи справді це не торкнеться Держпродспоживслужби.

Проблема іде із статистики захворюваності на Covid-19 і зрозуміло що виникають різні думки як врегулювати цю проблему. Проте точно не за рахунок реорганізації компетентного органу.

Таке рішення може поставити під загрозу напрямки роботи Держпродспоживслужби, у тому числі, експортний потенціал країни.

«Якщо відбудуться серйозні зміни у структурі, то не виключено, що деякі наші торговельні партнери цю систему поставлять на переоцінку. Їм потрібно буде приїжджати з офіційною місією і дивитися, чи відповідає нова структура їхнім вимогам, чи достатньо повноважень, чи відповідає нова служба законодавству тощо. Тому ризик є, і він серйозний. Коли створювали Держпродспоживслужбу, цей процес значною мірою відбувався. Тоді зовнішні покупці звикли до тих гарантій, які дає ветеринарна та фітосанітарна служба України. Коли створили ДПССУ, нам доводилось витримувати ці перевірки і доводити, що ми відповідаємо цим вимогам», — розповідає, колишній керівник Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Ще однією загрозою є те, що зміна роботи Держпрода матиме вплив на подальше запровадження норм, прописаних в угоді про асоціацію України-ЄС.

«Якщо відбудуться серйозні зміни у структурі, то не виключено, що деякі наші торговельні партнери цю систему поставлять на переоцінку. Їм потрібно буде приїжджати з офіційною місією і дивитися, чи відповідає нова структура їхнім вимогам, чи достатньо повноважень, чи відповідає нова служба законодавству тощо. Тому ризик є, і він серйозний», — зауважує Володимир Лапа.

Він не дає прогнозів, чи буде все-таки прийняте рішення реорганізації Держпродспоживслужби. При цьому наголошує, що аграрні асоціації одностайні — категорично проти такого рішення.

«Лаконічно їх позиція звучить так: при створені нової, не потрібно руйнувати більшу частину вже робочої служби. Умовно кажучи, заради 20% функціоналу, не потрібно 80% знову створювати. Це навіть з менеджерської точки зору безглузде рішення. Оцінювати схвалення на рівні уряду мені складно, тому що я не інкорпорований в систему державної влади. Але мені здається, що сигнал від профільних асоціацій — це серйозний дзвінок для того, щоб ще раз переосмислити ці пропозиції. І якщо виходити з якимись рішеннями, то такими, які будуть сприйматись бізнес-середовищем», — зауважив фахівець.