Про це повідомляє forbes.ua.

«Під час революції та війни на Донбасі у 2014 році акції компанії також падали на 30−40%. Це падіння не таке драматичне, як у російських компаній. Наприклад, депозитарні розписки найбільшої російської агрокомпанії „Русагро“ 2 березня на Лондонській біржі впали на 97%, порівняно з 23 лютим, і більше не торгувалися. У той час як акції українських компаній з початку березня почали відігравати позиції і зростають третій тиждень із невеликими відкатами», — йдеться в повідомленні.

Зазначається, що 3 березня акції МХП зросли на 35%, але наступного дня знову впали на 33%. З того часу вартість паперів змінювалася слабко, інвесторів навіть не налякало перенесення платежів за євробондами.

«Основна причина, чому динаміка торгів МХП інертна — особливості учасників Лондонської фондової біржі. Основні інвестори МХП — великі інституційні компанії, які не схильні панікувати. У МХП інвестори просто відійшли від торгових терміналів. Вони „пропустили“ новини про те, що МХП через російське вторгнення втратила близько 15 тис. гектарів, і запас продукції на $8,5 млн через ракетний удар російськими військами по складу в Київській області», — розповідає Андрій Нестерук, голова департаменту стратегії лондонського фінтех-стартапу Finteum.

Додамо, що «Астартата» та «Кернел» торгуються на Варшавській фондовій біржі і там портрет інвестора інший.

«Це багато невеликих інвесторів, які влаштували битву песимістів та оптимістів. Вони створюють спекулятивні торги, що призводить до стрибків вартості акцій. За тиждень із 4 по 11 березня акції „Астарти“ зросли на 27%, а „Кернела“ впали на 12%. Наступного тижня з 11 березня до 18 березня „Кернел“ виріс на 71%, а „Астарта“ на 29%», — повідомляє Нестерук.

Так, капіталізація компаній станом на 28 березня:

• «Кернел» — $623 млн.
• МХП — $365 млн.
• «Астарта» — $135 млн.

«На зростання „Кернела“ могло вплинути повідомлення компанії про те, що незважаючи на призупинення експорту та переробки олійних культур, компанія продовжить обслуговувати борг. Крім цього, агрохолдинг зосередився на постачаннях продовольства всередині країни та посівній, яка розпочалася 28 березня на частині земель (Центральний, Придніпровський, Західний та Полтавський кластери)», — підкреслюють експерт.

На зростання «Астарти» могло побічно вплинути те, що компанія отримала 190 млн грн кредиту для фінансування посівної від двох українських банків, «Райффайзен Банку» та «ОТП Банку». Ці гроші компанія використала за призначенням і з 21 березня почала готувати ґрунт до весняного посівного.

«Оптимізм інвесторів підігріла позитивна динаміка навколо України: військові успіхи, просування мирних переговорів. Акціонери двох агрохолдингів з початку війни здійснюють багато невеликих угод, тим самим підтримуючи ліквідність компанії. До 23 лютого середньоденний обсяг торгів „Кернел“ зріс у шість разів до 590 тис. акцій, а в „Астарти“ втричі до 168 тис. акцій. Для порівняння, середньоденний обсяг торгів МХП зріс лише вдвічі з 16 тис. акцій до 32 тис. акцій», — наголошує аналітик.

За його словами, ставлення інвесторів до українських компаній краще, ніж до російських. Вони не прагнуть продати папери «за будь-яку ціну», як було в перші дні війни з російськими компаніями. Зараз інвесторів менше цікавитиме війна. Для них буде важливим те, наскільки українські компанії зможуть у військових умовах відновити операційну діяльність та експорт.