земля,
оцінка землі
Як вплине нова нормативно грошова оцінка землі на вартість 1 га
Уряд передбачив у бюджеті на цей рік близько 300 млн грн на проведення нормативної грошової оцінки. Фахівці вважають, що це завелика сума грошей на визначення НГО, яку практично неможливо обґрунтувати і яку, понад те, буде використано за надто хитрою схемою.
Нормативна грошова оцінка земель до ринку сільськогосподарських земель має доволі опосередкований стосунок, тому що її показники використовуються виключно для фіскальних цілей — встановлення земельного податку, визначення орендної плати за державні та комунальні землі, справляння єдиного податку 4—ї групи тощо. Про це сказав доктор економічних наук, заступник голови ради Асоціації «Земельна спілка України» Андрій Мартин.
Він сказав, що жодних угод із землею за нормативною грошовою оцінкою не проводитиметься, а сама вона не має ніякого стосунку до реальної ринкової вартості землі.
«Для визначення вартості земельних ділянок і проведення транзакцій із ними використовується експертна грошова оцінка, яка визначається спеціально підготовленими фахівцями—оцінювачами», — зазначив експерт.
Ситуацію, коли громадяни протягом місяця не затвердять нормативну грошову оцінку земель, і згідно із законодавством, вона все одно набере чинності, А. Мартин не вважає чимось страшним.
«Це так званий принцип мовчазної згоди, який сам по собі не є чимось страшним. Проте на практиці є одна цікава проблема: Держгеокадастр дерибанить державні сільськогосподарські землі в оренду, але нормативну грошову оцінку для цього мають затверджувати районні ради. Їм ці оборудки із землею не завжди подобаються, тому райради завжди мали певний важіль впливу — не затверджуючи оцінку, по суті, вони заважали Держгеокадастру укладати договори оренди. Зараз, щоправда, вони й без нормативної оцінки дуже часто укладають договори», — сказав А. Мартин.
Також він зауважив, що нормативна грошова оцінка земель проводиться за досить жорсткими методиками — вони не передбачають багато варіантів розрахунку.
«Загалом, якихось законних підстав відмовляти у затвердженні оцінки, якщо вона зроблена за методикою, пройшла експертизу, ради не мають, проте нерідко вони зловживають своїм правом затверджувати оцінку, блокуючи набуття прав на землю. Це пов’язано і з тим, що у складі рад завжди достатньо місцевих підприємців. Якщо після затвердження нової оцінки, приміром, доведеться платити більше податків, ради можуть затягнути прийняття рішення. Я не бачу нічого страшного у мовчазній згоді, але свободи у громад у прийнятті рішень, звісно, буде менше», — наголосив експерт.