Сучасна дійна корова щодня споживає 22−27 кг сухої речовини, що є вражаючим біологічним подвигом, який іноді сприймається як належне. Щоб ця кількість корму пройшла через тонкий кишечник, він має бути якісним та однорідним. А щоб тонкий кишечник функціонував належним чином, рубець має бути здоровим та добре працювати. Хоча рубець пружний і має здатність розширюватися, коли в ньому є багато корму, тонкий кишечник має тонку стінку і може легко закупорюватись, скручуватись, протікати і розриватися. Проте, багато проблем з кишечником, таких як «кривава кишка» або «геморагічний синдром», виникають починаючи з рубця.

Середня повновікова дійна корова вагою 680 кг споживає 4% корму від своєї ваги. Це означає, що вона споживає 27 кг корму щодня. Для порівняння, м’ясна корова тієї ж ваги рідко споживає більше 13,5 кг СР (2,5% від ваги), що на 37% менше, ніж споживає середня дійна корова. Дійні корови проштовхують через однаковий відрізок тонкого кишечника, як у кота чи собаки, в чотири рази більше. Хоча у фокусі завжди здоров’я рубця, тонкий та товстий кишечник також відіграють важливу роль у загальному здоров'ї травлення. Розмір тонкого і товстого кишечника середньої дійної корови довший, ніж в будь-якої іншої тварини. У голштинської телиці вагою 270 кг, наприклад, довжина кишечника складає 36,5 м, а діаметр, як у м’ячика для гольфу. Довжина кишечника собаки, наприклад, 2 метри, кота — понад 1,2 метри, а людський кишечник 12 метрів завдовжки. Отже, корови не лише споживають більше, ніж інші тварини, але й мають довшу дистанцію проходження корму під час травлення.

Закупорений кишечник може спричинити проблеми, які можна владнати лише усунувши перешкоду. Перешкоди спричинюються низкою факторів, включаючи недостатнє споживання води. Закупорювання сітки та сичуга, наприклад, може відбуватися, коли корови п'ють недостатню кількість води або споживають грубий, важко перетравлюваний раціон з високим вмістом клітковини. Найважливіша річ, яка допомагає рухатись корму — вода. Якщо ж виникає закупорювання (обструкція), то його можна усунути лише хірургічним шляхом. Але прогнози після такої процедури не втішні. На жаль, інших опцій поки що немає.

Синдром геморагічного кишечника

Можливо, найгіршою проблемою, пов'язаною з обструкцією, є синдром геморагічного кишечника (СГК), надзвичайно складний синдром, що загрожує життю. Часто СГК не правильно діагностують, і як правило, виникає низка інших проблем, які ігнорують, після діагностування СГК. Зазвичай, після виявлення крові в гноєві, одразу ставлять діагноз синдром геморагічного кишечника, не проводячи некропсію (розтин). А якщо ж все-таки розтин проводять, то оглядають лише згусток крові і кишечник, і на цьому зупиняються. Ретельну некропсію, щоб з’ясувати, що ж могло призвести до появи згустку крові в кишечнику, не проводять.

Вчені пропонують оглянути рубець та сичуг і їхній вміст. Інколи в цих органах можна виявити багато піску та гравію, які можуть стати причиною обструкції. Некропсія — трудомістка процедура, тому ветеринари часто її проводять не в повній мірі. Але з іншої сторони, у половини корів, яким діагностували СГК, цей діагноз не підтверджується.

Сім кроків зменшення ризику

Так як не існує єдиної причини виникнення СГК, проте існує низка факторів, які допомагають зменшити ризик. Вчені запропонували 7 кроків, які запобігають цій проблемі.

1. Зменшіть вміст золи в кормі. Вміст золи, що перевищує 10%, свідчить про забруднення ґрунтом, оскільки в кормі забагато бруду. Чорнозем проходитиме через ШКТ, а гравій і пісок накопичуватимуться в рубці, що згодом призведе до обструкції.
2. Перед тим як підгортати корм, відгорніть брудний край корму до центру корівника, щоб його прибрати взагалі. Ті господарства, які використовують роботи-підгортачі, можуть налаштувати цю техніку так, щоб вона лишала трохи корму.
3. Подумайте про збільшення кількості залишків. Якщо корови не голодують, то вони завжди лишатимуть непотрібний корм, який може бути брудний. Якщо подивитись на кормовий стіл, після того як корови спожили 90% від розданого корму, то тих 10%, які лишились, здаються мізерними. Але є господарства, на яких корови голодні і буквально «вилизують» кормовий стіл дочиста, тому що власники вважають, що 10% нез'їдів, то 10% втрати корму.
4. Переконайтесь, що після доїння свіжий корм завжди доступний для корів.
5. Збільшіть кількість нейтрально детергентної клітковини (НДК) у грубому кормі, щоб стабілізувати рубець. Клітковина буде витісняти крохмаль і діяти як «сітка», що перешкоджає утворенню великих грудок у кишечнику.
6. Збільшіть кількість розчинного протеїну. Протеїн пом’якшує вміст кишкового тракту та підвищує швидкість проходження. Часто фермери бояться згодовувати забагато протеїну, щоб не змарнувати його. Адже протеїн не дешевий корм. Одним із способів перевірити чи ви згодовуєте забагато протеїну є перевірити кількість сечовини, що потрапляє в молоко. Якщо протеїну забагато, то вміст сечовини в молоці буде підвищений. Показник азоту сечовини в молоці становитиме 15−17.
7. Додавайте пробіотики, коли змінюєте корм. Коли змінюється звичний для тварини корм, рубець перелаштовується не дуже швидко. Тому інколи йому потрібно допомогти, додавши в корм пробіотики.

milkUa.Info за матеріалами dairyglobal.net