— Розкажіть про вашу корпорацію, в якому напрямку та як давно працюєте?

— Корпорація «Збаразький комбінат хлібопродуктів» була створена на початку 2001 року. Я придбав абсолютно занедбане і непридатне, старе хлібоприймальне підприємство. Зараз фактично ми працюємо з усією Західною Україною. Це — Івано-Франківська, Чернівецька, Львівська, Волинська, Рівненська, Хмельницька, Тернопільська і частково Вінницька області.

Займаємося купівлею і продажем зерна, а також надаємо супутні послуги сільгоспвиробнику — постачаємо всю лінійку мінеральних добрив та засобів захисту рослин. Також зараз розвиваємо тему оптового продажу дизпалива і насіння. Тобто, повний спектр послуг для сільгоспвиробників.

— Як щодо потужностей для зберігання зерна?

— Зараз ми готові за один раз прийняти 60 тис. тонн зерна, але це не межа. За маркетинговий сезон ми можемо обернути комбінат 2 рази, йдемо на рекорд — 3 і більше разів.

Я придбав підприємство занедбаним до такого стану, що в складах не було підлоги, дахи валилися, не було потужностей зберігати навіть 1,5 тис. тонн зерна. Нічого не було. Відновлюємо своїми силами, всі зароблені гроші реінвестуємо. Отримали дохід за маркетинговий рік — одразу плануємо і проводимо реконструкцію. Реконструкція, реконструкція і ще раз реконструкція. Це дало нам змогу вибитися в лідери цього ринку.

Я не кажу, що абсолютні, але ми лідери. І політика моя — порядність і чесність в стосунках з бізнес-партнерами — дала свій результат. Плюс інвестиції. І моє підприємство на сьогоднішній день є висококонкурентним.

— Коли ви почали працювати з аграрними розписками, звідки про них дізналися?

— Доволі дивно ми дізналися. Я хотів знайти інструмент, з яким ми могли б втілювати політику порядності. І ми шукали… І випадково я зі своїм банкіром говорю — слухай, ну підкажи мені, де сьогодні такий інструмент знайти, який би допоміг мені спати спокійно, коли я фінансую господарства в листопаді під майбутню поставку зерна в липні? Він мені каже — аграрні розписки.

Я почав дзвонити. Ніхто з ними не стикався, ніхто про них не чув. Згодом ми вийшли на координатора Проекту IFC «Аграрні розписки в Україні». І з його допомогою розробили свою систему роботи, знайшли нотаріусів і розвивали розписки в Західному регіоні.

— А що було ключовим фактором для початку роботи з інструментом?

— Простота та швидкість оформлення — на практиці. А найважливіше — це стимул для тих людей, які ще коливаються — вести бізнес прозоро чи ні. Це їх перетягує на сторону порядного бізнесу. Є стимулюючий фактор, який не дозволяє обманути кредитора і не виконати договір. Люди, які не збираються виконувати свій договір, одразу відмовляються від аграрних розписок. І я не шкодую про те, що вони зі мною не працюють.

Аграрні розписки дали мені впевненість. Відповідно, ми розширили коло фінансування. У порівнянні з минулим роком, коли ми не працювали з аграрними розписками, цього року ми надали більше фінансування і, відповідно, отримали набагато більше надходження зерна.

Ми не ускладнюємо життя жодному сільгоспвиробникові, який збирається з нами працювати за аграрною розпискою. Процес оформлення і видачі попередньої оплати триває не більше двох днів. А може обмежитися й одним днем.

— Як щодо результатів роботи з розписками?

— Обсяг нашого кредитування за аграрними розписками вже перевищив 160 млн. грн. Ці гроші ми видали понад 60 господарствам. А всього прокредитували десь 70 аграрних розписок.

Ми даємо передоплату під поставку ранніх та пізніх зернових, на практиці за розписками надавали від 70 тис. до 30 млн. грн на одне господарство. Фермер може звернутися до мене і видати аграрну розписку на ранні зернові, зібрати врожай, погасити всі борги, а тоді знову видати розписку під пізні зернові - залежно від потреб у фінансуванні. І цей процес завдяки аграрним розпискам може тривати довго. Одне господарство може набрати за аграрними розписками на суму понад 30 млн. грн.

— З вашого досвіду, чи всі аграрії вчасно і в повному обсязі виконували свої зобов’язання за аграрними розписками?

— Зараз всі аграрії, які працюють на землі, є господарями. І вони розуміють, що їхня праця повинна тривати довго. І, не зважаючи на неврожай, якісь проблеми з погодою, з цінами, вони стараються розраховуватися за аграрними розписками. Якщо сталася якась біда, то, безумовно, ми підемо назустріч людям. Ми вивчимо їхні проблеми і потім або пролонгуємо, або зменшимо кількість зерна, яке вони мають відвантажити нам за аграрними розписками.

Ми гнучкі, але зрозумійте правильно — я за політику порядності: сам ніколи не зважаю на негативні обставини, які склалися для мене, щоб не виконати своєї угоди. Тому того самого я вимагаю і від сільгоспвиробників — щоб вони розраховували на свої сили і, відповідно, завжди розраховувалися. Тому аграрна розписка дуже спонукала всіх моїх постачальників працювати правильно і виконувати договори повністю.

За аграрними розписками цього сезону у нас на Західній Україні склалися погані умови і ціни недостатньо такі, яких очікували господарства. Відповідно десь 2 чи 3 чоловіка просили мене про продовження терміну виконання. Це я дозволив. Правда, деякі пробували не виконати договори. Я їм просто нагадав, що аграрна розписка — це дуже серйозний інструмент. І я не хотів би тим інструментом оперувати проти них. І люди виконали свої зобов’язання. І це мені дуже приємно. І я бачу, що аграрні розписки мають велику перспективу в Україні.

— Чи контролюєте ви виконання сільгоспвиробниками аграрних розписок ще на етапі вирощування майбутнього врожаю?

— У мене відповідальні менеджери, які супроводжують кожне господарство. Вони все контролюють, виїжджають на місця, дивляться на посіви, кличуть наших агрономів, які просто дадуть пораду або піднімуть сигнал тривоги, якщо щось не т. е. Або допоможемо сільгоспвиробникові, або вчасно виправимо його помилку. І таке бувало.

— Чи бачите позитивні зрушення в діяльності вашої корпорації після початку роботи з аграрними розписками?

— Дуже великі позитивні зрушення маємо. Я повірив в те, що хоч це навіть невеличкий інструмент, але зараз прийшов господар на землю, який керується теж правилами порядності і перспективою довго працювати. Тобто, не банкрутувати, не придумувати, як банк кинути або нашу корпорацію, а який прийшов надовго. Сільгоспвиробники хочуть працювати, і ми можемо їм у цьому допомогти. Тому це дуже хороший інструмент. Він дозволив мені теж збільшити оборот.

— Чи плануєте ви працювати з аграрними розписками й надалі?

— Так, безумовно. Ми вже вивчили всі нюанси, ми вже добре орієнтуємося в них. Плануємо в цьому маркетинговому році вдвічі збільшити фінансування аграрних розписок. Думаю, вони будуть хорошим інструментом для розвитку і нашої корпорації, і тих господарств, які потребують попередньої оплати.

Національний прес-клуб «Українська перспектива»